Як новий начальник транспортного управління покращуватиме громадський транспорт у Львові

Strajk-Avtobus-19
Фото з архіву.

Новий керівник управління транспорту Львівської міської ради – нові очікування, нові надії і нові виклики. Тільки от проблеми до вирішення, зрештою, лишаються задавненими і заїждженими.

Як їх вирішуватиме молодий активіст-велосипедист, до цього проектний менеджер «Інституту міста» та спеціаліст відділу урбаністики «Інституту просторового розвитку» Орест Олеськів, дізнавалася ІА Дивись.інфо.

– Питання транспорту бентежить львів’ян чи не найбільше. Якщо десь і видно зрушення, то йдеться скоріше про винятки, аніж про якусь тенденцію. То ж який план дій Ви для себе визначили як керівник?

– Найбільша проблема, звичайно, – це якість громадського транспорту. І хоча ми маємо певні покращення за останній час, все одно якість не влаштовує громадян, і ми бачимо це за зверненнями та реакціями. Водночас громадський транспорт залишається найбільш популярним засобом пересування серед львів’ян, за даними опитування мобільності Львова, 52% мешканців пересуваються громадським транспортом. Тому ми говоримо, власне, про хребет транспортної системи міста.

Які існують зараз для цього можливості? Будь-які зміни здебільшого потребують досить складних рішень – і фінансових, і певних бюрократичних. Але деякі речі можна зробити досить швидко. Одна з найбільших проблем – це те, що громадський транспорт стоїть у заторах. Ми вже на деяких напрямках маємо хороший транспорт, новий, скажімо на восьмому трамвайному маршруті, проте маємо проблему, коли він під’їжджає до Академії мистецтв і стоїть. Тому одним із таких перших кроків буде створення виділеної смуги та встановлення делініаторів.

Також є інші напрямки, де є великі автобуси. Це насамперед головні радіальні маршрути, які йдуть від периферії міста до центру. Нещодавно було впроваджено виділення смуг на вулицях В. Липинського, В. Чорновола і Б. Хмельницького. Це дозволить північний напрямок зробити справді швидким та зручним для користування громадським транспортом. І це буде пілотним проектом, тестовим майданчиком, щоби подивитись, як себе показують виділені смуги і як це дозволить покращити сполучення для мешканців. Той же 23-ий тролейбусний маршрут є зручним для мешканців і його можна суттєво пришвидшити завдяки виділеним смугам.

Крім того, потрібно переглядати чинні маршрути, за необхідності підкореговувати їх і покращувати у таких районах, як Під Голоском, ЖК «Пасічний» чи у приміських ділянках, як-от Рудно, ускладнене сполучення.

– З 2012 року Львів чекає на впровадження електронного квитка. І коли, здавалось би, вже мова дійшла до суті, з’являються питання до двох консорціумів (естонський Ridango&Datel та чесько-український Mikroelektronika&Softserve), один з яких має стати переможцем. Що це за затягування, якщо ЄБРР уже давно дав свої погодження та рекомендації? Чому це відбувається саме на фінальному етапі?

– Ці процедури займають багато часу. Це пов’язано із досить складним бюрократичним процесом, який вимагає банк, і взагалі вимоги до е-квитка були прописані досить серйозно і ретельно. І наскільки говорить «Львівавтодор», до обох виробників є питання щодо документації. Вони мають вирішити ці питання. Як тільки виробник буде обраний, то одразу можна буде приступати до встановлення валідаторів на транспортних засобах, спочатку на електротранспорті. Загалом, це доволі тривалий процес. Потрібно забирати транспортні засоби з маршрутів, повністю їх розшивати, проводити проводку, встановлювати валідатори, GPS-датчики, і це все досить складний процес, але це вже будуть реальні кроки.

Банк як фінансова установа зацікавлений, щоби цей квиток якнайшвидше впровадити. І він буде всіляко стимулювати місто це зробити. І, відповідно, зі свого боку я буду всіляко сприяти впровадженню квитка, бо це єдина реальна можливість зробити громадський транспорт якісним. Адже основною причиною неякісного транспорту є чинна система, яка сформувалась у громадському транспорті, насамперед у маршрутках, коли немає жодного контролю за обігом готівки, коли немає обліку пасажирів. За таких умов дуже складно робити будь-які планування.

– За останньою інформацією, АТП №1 закупило для автобусів три сотні нових систем GPS. Чи доцільно це, якщо це обладнання передбачається у рамках проєкту із запровадження е-квитка?

– Ми регулярно отримуємо звіти від «Львівавтодору» щодо GPS-даних і бачимо, що датчики періодично виходять з ладу. Можливо, вони були не достатньо якісні. І зараз сформувалась ситуація, коли на багатьох транспортних засобах немає цих датчиків. Це впливає на моніторинг, ми не можемо контролювати кількість машин, і на пасажира, бо він їх не бачить через додатки. Найближчі півроку це обладнання буде встановлюватись в електротранспорті, а тоді уже на АТП. Тому має бути певний запас: як тільки вони виходять з ладу – щоб їх можна було оперативно замінити.

– Нещодавно у міській раді презентували План сталої мобільності міста. Які реальні заходи плануєте вжити найближчим часом, щоб містом справді було легко пересуватись?

– План сталої міської мобільності розроблявся останній рік і це візійний стратегічний документ, який передбачає напрямок розвитку транспортної системи міста на найближчі 10-15 років. Він концентрується не лише на транспорті, на мобільності і переміщенні людей, у залежності від потреб, а також на організації пішохідного, велосипедного руху, питаннях забудови і розвитку міста, інституційності і формуванні політики.

Там передбачені заходи різної категорії, зокрема стратегічні – е-квиток, оптимізація маршрутної мережі, ставка на розвиток електротранспорту, розширення і прискорення трамвайної мережі, створення нових гілок для тролейбусного руху. Основна ставка робиться на закупівлю тролейбусів з автономним ходом, які дозволять без добудови самих ліній, розширяти тролейбусні маршрути. І у випадку якихось поломок на лінії чи обривів, вимкнення електропостачання, тролейбуси зможуть функціонувати і це дозволить замінити деякі автобусні маршрути тролейбусними, що суттєво має покращити екологічну ситуацію в місті. Процес запущений. Зараз відбуваються перемовини зі Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) по кредиту на закупівлю ста тролейбусів. Відбувається оцінка зі сторони структури Світового банку. Маємо надію, що через рік можна очікувати на перші тролейбуси з автономним ходом.

– Чи аналізуєте ви петиції-пропозиції львів’ян щодо покращення транспортної ситуації? Однією з таких є вирішення колапсу на Сихові, де в години-пік через велику кількість світлофорів і автівок утворюються довжелезні тягучки?

– Так, Сихівський напрямок зараз став досить проблемним і це пов’язано з різними причинами, зокрема з тим, що восьмий маршрут має ускладнений рух у години-пік в районі Івана Франка – Іларіона Свєнціцького. Вирішення цих проблем має бути системним. Прискорення і покращення сполучення громадського транспорту – це основна можливість покращити ситуацію. Що стосується світлофорів, вони однозначно потрібні, бо забезпечують безпеку. До встановлення там постійно відбувались аварії, коли автомобілі не звертали уваги на трамваї і переїжджали через колію, відбувались зіткнення. Але справді потрібно переглянути налаштування світлофорів, щоб надавався пріоритет рухові трамваїв. Має бути компромісний варіант, який влаштовуватиме і пішоходів, бо пішохід теж не може чекати більше хвилини.

Щодо об’їзної дороги. Я вважаю, що це шкідливе рішення, тому що як показує світова практика, створення додаткових доріг тільки погіршує ситуацію, приваблює більше автомобілів. Затори тільки зростуть. Інший аспект – ця вулиця відріже парк від масиву. Він зараз реконструюється. Там гуляють батьки з дітьми. Цей напрямок не можна робити більш небезпечним, важливо, щоби мешканці мали якісний і безпечний доступ до зелених зон. Ми будемо ініціювати аналіз ситуації щодо проспекту Червоної Калини, щоб покращити ситуацію для всіх користувачів.

І ще таким важливим і проблемним місцем є перехрестя вулиці Василя Стуса і проспекту Червоної Калини. Там майже щодня відбувається ДТП. Воно було спроектовано явно небезпечно. Там першочергово потрібно прийняти рішення із забезпечення безпеки.

– Чи плануються найближчим часом будівництво, реконструкція транспортних розв’язок?

– Це не зовсім сфера моєї відповідальності, але я у цьому зацікавлений. Розроблені перехрестя вулиць Шевченка – Левандівська, де передбачено створення квазікільця. Моделювання показало, що воно має суттєво покращити транспортну ситуацію в цьому напрямку на Шевченка і на Рясне. На даний момент готується проектна документація, і є реальна можливість, що наступного року там почнуться роботи. Але, звісно, все залежить, від фінансування. Наступним місцем є перехрестя вулиць Сяйво – Городоцька, де також потрібно забирати небезпечні пересічення. Є кілька різних проектів, але кінцевого ще не вирішено. Є можливість зараз розпочати проектування перехрестя вулиць Вітовського – Сахарова. Це теж потребує часу, але будемо очікувати, що за два роки тут буде зроблена реконструкція.

– Чи плануєте ви спільні наради за участі «Львівавтодору», «Львівелекротрансу», АТП №1 та інших підприємств, щоби у комплексі вирішувати поточні проблеми і діяти стратегічніше?

– Я бачу спроможності управління транспорту як головного комунікатора, установи, яка формує політику транспорту в місті. Раніше, на мій погляд, вона не достатньо виконувала ці функції, і це спричинилось до того, що багато підприємств і підрозділів самостійно вирішували, як їм розвивати свою політику. Воно було розбалансоване, тепер потрібно консолідувати основні ці напрямки. Є вже спільна комунікація департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, «Львівелектротрансу», АТП і виводити її у конструктивне русло.

– Чи буде з осені працювати Центр обслуговування пасажирів на вулиці Горбачевського, який формуватиме реєстр пільговиків?

– Цим зараз займається «Львівавтодор». Вони проводять відповідні роботи. Я ще не вникав, але буду питати.

– Яка зараз кількість громадського транспорту у Львові?

– Загалом, по АТП №1 є 280 автобусів. Хоча щоденно курсують близько двохсот, інші потребують відновлення. Якщо говоримо про «Львівелектротранс», то маємо 57 тролейбусів, їх відверто замало. На трамваях курсує більше 80-ти одиниць, проте багато теж не у робочому стані. І те, що з’явились нові берлінські трамваї, суттєво покращило ситуацію з технічним станом, але як трамваїв, так тролейбусів і автобусів бракує.

Хоча не так бракує самих транспортних засобів, як бракує водіїв. Тому що водії не дуже хочуть йти на роботу через умови праці і стресовість. Тому одним із ключових напрямків роботи я також бачу зменшення стресовості для водіїв.

Гіршими лишаються, як ви знаєте, маршрути №11, №26, №7. І таких декілька по місту. Це знову ж таки пов’язано з тим, що перевезення є бізнесом, зарплата водія залежить від кількості пасажирів. І це чи не ключова проблема. Власне, е-квиток є тою панацеєю, що може вирішити проблему у комплексі.

Розмовляла Христина ГОГОЛЬ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: