дивись.info

Карпати закатають асфальтом – закарпатській владі в пріоритеті курорт

Карпати закатають асфальтом – закарпатській владі в пріоритеті курорт
фото з сайту freesvydovets

Здавалося, мало що поєднує «столицю світу» Нью-Йорк і віковічні українські Карпати. Але от найстаріша газета США «Нью-Йорк Таймс» написала про Свидовець – гірський масив із численними природоохоронними територіями.

Власне тут має бути гірськолижний курорт, де десятки готелів та ресторанів прийматимуть тисячі туристів.

Проект з будівництва масштабного туристичного комплексу пов’язують з компанією Коломойського, а саме ТОВ «Скорзонера», бенефіціарами якої є олігархи Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, пише американське видання.

Вперше про курорт заговорили ще 2016 року. З того часу і досі активісти, екологи та деякі політики почали вести активну просвітницьку роботу, аби донести інформацію про згубний вплив гігантського проекту у цій місцевості, оскільки він загрожує тутешній екоситемі.

Урбанізація гір веде до ерозії і, звичайно, до зникнення унікальних червонокнижних рослин та тварин

«Проект туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» – це заплановане будівництво цілого міста для 28 тисяч туристів з супермаркетами, готелями, ресторанами, паркінгами, – розповідає екоактивістка Іріс Дель Соль. – Така урбанізація гір веде до ерозії і, звичайно, до зникнення унікальних червонокнижних рослин та тварин. Без сумніву буде вплив на водний баланс не тільки Закарпаття та України, а й на сусідні держави (Угорщина, Румунія). Не обійдеться без вирубки лісів та впливу на праліси, які знаходяться під охороною ЮНЕСКО».

За словами екоактивістки, проект Свидовця – це 1400 гектарів забудови: «Частина Свидовця буде асфальтом. Тоді, як у всьому світі люди намагаються врегулювати урбанізаційні процеси і охороняти унікальні екосистеми, в нас, в Україні, продовжуємо будувати і будувати будь-як».

Про незворотній вплив масштабного втручання в природу розповідає Василь Покиньчереда, науковець Карпатського біосферного заповідника. Він каже, що найбільша загроза в тому, що до цього часу ніхто не знає, що стоїть за проектом «Свидовець».

«Хочеться зрозуміти про його масштаби, обсяги – що, де та як? Та інформація, яка є в ЗМІ, не надто повна, цілісної картини немає. Про те, що там дійсно планують масштабне будівництво, я знаю, – продовжує природознавець. – Проектної частину я не бачив, але, враховуючи, що високогір’я будь-яких гір (в тому числі Карпат і Свидовецького хребта) є надзвичайно вразливе, виникає щонайменше занепокоєння. Бо якщо вірити тим чуткам, що там водночас мають перебувати десятки тисяч людей, то це говорить, що унікальна високогірна система буде просто втрачена».

Науковець також додає, що в цій частині Карпатських гір є такі види флори і фауни, які зустрічаються тільки тут і ніде більше на нашій планеті.

Без цих екосистемних послуг людина не зможе функціонувати як біологічний вид

«Окремі види квіткових рослин відомі лише зі Свидовця. На цій території представлені унікальні системи. Це насамперед високогірні озера, які сформувались за результатами льодовикової активності. До цих озер приурочена цікава фауна, їх знищення потягне за собою неймовірні втрати. Значення цих екосистем для нас є більші в довгостроковій перспективі, аніж короткотермінові економічні вигоди від туристичних проектів», – вважає пан Покиньчереда.

Без цих екосистемних послуг людина не зможе функціонувати як біологічний вид.

Праліс, як і цілинні степи, відтворити неможливо

«Крім того, високогірні ліси Свидовця – це, як правило, праліси. Ліси недоторкані, які збереглися ще з тих часів, коли останній льодовиковий період відійшов, і почали формуватись нові постльодовикові екосистеми. З часу льодовика вони не відчували жодного антропогенного впливу, зберігають до цього часу унікальні риси. Перспектива втратити ці екосистеми дуже непокоїть людей, які розуміють про що йдеться. Праліс, як і цілинні степи, відтворити неможливо. Для цього потрібні тисячі років», – каже Василь Покиньчереда.

Натомість радниця голови Закарпатської ЛОДА Вікторія Сенгетовська називає обговорення туристичного проекту Свидовця «переливанням з пустого в порожнє»: «Наскільки я знаю інвестора нема, нічого нема. А яку інформацію ви хочете, якщо нічого немає? Це не в компетенції голови адміністрації, над цим працює робоча група у Верховній Раді. Фахівці вивчають доцільність, чи це зашкодить екології. Треба чекати висновків, набратись терпіння, отак просто говорити бла-бла-бла».

Загалом місцева влада – як колишній губернатор Москаль, так і теперішній Бондаренко – проект підтримують. В інтерв’ю «Укрінформу» чинний голова ОДА наголосив на важливості проекту. Каже, що нічого поганого, коли приходить інвестор, вкладає кошти і розвиває депресивний регіон, немає.

«Закарпаття – це туристично-рекреаційна зона, тому туристичний бізнес — передовсім. Тож коли питають, чи буде Свидовець? Та, безумовно, він буде, бо це – розвиток», – розповів Ігор Бондаренко.

Як ставиться керівництво району до будівництва комплексу, з’ясувати не вдалося. Попри десятки телефонних дзвінків, голову Рахівської РДА Павла Басарабу застати на робочому місці так і не вдалося. Секретарка чиновника Ганна Треса щоразу наголошувала на його відсутності, називаючи такі причини, як зустріч, обід, нарада. Ще чиновник відвідував урочистості до Дня працівника культури. Голові РДА довелося побувати на кількох концертах в одному приміщенні, однак на різних поверхах. Наступного дня секретарка повідомила, що для коментаря в нього взагалі нема часу.

Відтак голова пан Павло Басараба не прокоментував розпорядження РДА про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець». Іріс Дель Соль розповідає, що зараз саме триває судова справа щодо скасування цих розпоряджень Рахівської та Тячівської райадміністрацій.

«Крім цього, неодноразово писали листи до президентів (як Порошенка, так і Зеленського), до Міністерства екології, Закарпатської ОДА. Зверталися до Європейського Парламенту та до Європейської Комісії, які надсилали листа-підтримки, щодо захисту Свидовця. Зверталися до Конвенції ЕСПОО», – зазначає Іріс.

Утім листи з підтримкою від європейських інстанцій навряд чи допоможуть. На думку голови Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка, яку він озвучив в інтерв’ю «Укрінформу», економічний розвиток повинен стати головним пріоритетом: «Ще там є купа напівпустих, депресивних сіл, які отримують роботу одразу, якщо туди заходить інвестор. У цих селах будуватимуться готелі, ставитимуться витяги, піде мале фермерство, зелений туризм, цей регіон оживе! Звісно, що цього не хочуть конкуренти і закордонні в тому числі, – у них є свої курорти, навіщо їм ще один у Карпатах. Тому тут щодо Свидовця питання навіть бути не може!»

Загрозу ж унікальним екосистемам і ймовірний перетин червоних ліній чиновник усерйоз не сприймає: «А які там червоні ліні? Заячі чи лисячі стежки, про які говорять екологи?»

Довідка

Свидовецький масив — один серед найцінніших осередків біорізноманіття українських Карпат із щонайменше 93 видами флори та фауни, які включені до Червоної книги України (2009), понад сотнею регіонально рідкісних для Закарпаття видів рослин й тварин, ендеміків й реліктів, десятками рідкісних європейських типів оселищ та рослинних угруповань Зеленої книги України (2009), фрагментами приполонинських пралісів, а також із 7 унікальними для України льодовиковими озерами й льодовиковими формами ландшафту, які вже завтра можуть зникнути назавжди.

Тетяна ЯВОРСЬКА

Фото з сайту freesvydovets.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.