дивись.info

«Минуле у цифрі»: у Львові хочуть зробити історію у школах цікавою та реальною (фото)

«Минуле у цифрі»: у Львові хочуть зробити історію у школах цікавою та реальною (фото)
Площа Ринок. Інтерактивний Львів

Уже незабаром у Львові запрацює нова освітня платформа «Місто та минуле у цифрі», ініціатором створення якої є Центр міської історії.

Автори сподіваються, що викладачі університетів та вчителі шкіл зможуть почерпнути із платформи матеріали для викладання історії та культури ХІХ-XX століття через призму локальних сюжетів та мікроісторій, а також віднайдуть нові теми для викладання з допомогою цифрових інструментів.

Над платформою працювало широке коло експертів – історики, архітектори, культурологи, мистецтвознавці за безпосередньої участі освітян та підтримки Українського культурного фонду.

Координатор розробки цього онлайн-ресурсу Тарас Назарук у коментарі ІА Дивись.info пояснив, що платформа розроблялася на базі проекту «Інтерактивний Львів», який дістав назву «Цифрова енциклопедія про історію Львова ХІХ-XX століття».

Цифрова лабораторія

Через спеціально створену та наповнену онлайн-карту львів’янам розповідають, чим жив Львів. На карті оживають понад тисячу історій будівель, пам’ятників, людей, організацій, подій, які відбувалися у тих чи інших просторах, на вулицях, площах, у парках. Користувачі можуть створювати власні мандрівки минулим.

«Проект розпочинався як опис конкретних місць та будівель. Зараз ми намагаємось заселяти ці будівлі людьми, їхніми історіями, доповнювати тематичними підбірками об’єктів про Львів, віртуальними прогулянками, включати у ширший публічний дискурс теми, які до цього були не достатньо проговорені, як-от війна очима жінки чи дитини.

Хочемо показати, що історія є багатогранною, не лінійною і не завжди однозначною. І ця освітня платформа – це спроба підсумувати і включити напрацювання Центру міської історії, зокрема проекту Інтерактивний Львів, в освітні процеси. Насправді це лише початок проекту – ми запрошуємо освітян до дискусій та обміну думками, щоби дані дослідження могли бути включені в освітні активності», – зауважив Тарас Назарук.

«Ці досвіди видаються нам корисними і добрими, щоб імплементувати їх у формальну інституційну шкільну систему, – доповнила свого колегу Христина Бойко, координаторка блоку для шкіл та вчителів. – Сподіваємось, така платформа дозволить побудувати тривалу надійну співпрацю з вчителями, викладачами. Щоби разом говорити, як перекласти опрацьовані теми, дослідження, сюжети у потрібну форму та мову, яка буде зручною для освітніх програм і адаптивною для вчителів, учнів та студентів».

Вигляд платформи

Це своєрідний виклик – аби «минуле у цифрі» користувалось запитом в освітян як допоміжна цифрова та актуальна платформа.

«Йдеться не про те, щоби зробити матеріали для всієї шкільної програми. А швидше про те, щоб знайти точки дотику між тим, що ми робимо і тим, що є актуальним для середніх і вищих шкіл. Ставити спільні питання, які часом проходять повз у підручниках. А вже формат допоможе зрозуміти, що таке цифрові інструменти і як із ними працювати», – доповнив Тарас Назарук.

На ресурсі публікуватимуть сценарії уроків, які готувалися з експертними вчителями, методистами. До прикладу, пропонується «Говорити про складні теми Другої світової війни» (сюжет – вбивство польських професорів у Львові). Сценарій містить пояснення, пошук місця вчиненого убивства на карті Львова, відкриті запитання для учнів, як-от: чому сучасне суспільство має згадувати про жертв масового насильства у минулому? А також теми до обговорення, проекцію на сучасність, уривки, цитати, спогади із відповідної історичної літератури. Цей сюжет також передбачає обговорення історії встановлення пам’ятника розстріляним польським професорам у Львові і відповіді на питання: чому так багато часу пройшло від події до встановлення пам’ятника?

Сценарій уроку

На платформі можна буде знайти окремі аналізи-огляди (опубліковані деінде корисні статті і матеріали), а також приклади ігрових практик.

«Багато наших програм працює з формами гейміфікації. Ми маємо близько десяти настільних та онлайн-ігор, які хочемо публікувати, щоби поділитись методологією. Не завжди гра – це про веселе. Це один з навчальних освітніх інструментів», – наголосила Христина Бойко.

Також на ресурсі розміщуватимуть навчальні освітні відео із дослідниками, вчителями, методистами, які розповідатимуть конкретні кейси, які можна використовувати у викладанні та вивченні історії.

Дослідники паралельно працювали над трьома пілотними блоками: «Місто та персональні досвіди війни», «Місто та повсякдення» («Інтерактивний Київ початку ХХ століття», Олена Бетлій), а також «Місто та мистецтво на межі». Останній блок, який координує Богдан Шумилович, є спробою змапувати разом зі студентами УКУ мистецькі практики, які існували у Львові у 80-90-их роках. Цей блок передбачає низку інтерв’ю з львівськими художниками та відеомандрівки.

За такого підходу у школярів та студентів має розвиватись проектне та критичне мислення. На думку доцента кафедри новітньої історії України Львівського університету, автора підручника «Історія: Україна і світ» Мар’яна Мудрого, «Місто та минуле у цифрі» зможе допомогти у формуванні у школярів образного мислення та власного ставлення до подій та героїв, а також поверне історію від великих ідей до реальності і до людини.

«Ці матеріали – це добра відповідь на теперішні виклики. Ми конструюємо історію надмірну і діти перестають розуміти усі ці конструкції, які пов’язані з великими теоріями. У 9 класі дитина у 15 років навряд чи розуміє, що таке «націотворення». Ми говоримо про великі ідеї, а про реальність, яка була, перестали чомусь в школі говорити. Бо можна знати енциклопедію напам’ять, але нічого не розуміти. А можна мати своє ставлення. Ці матеріали демонструють, що історія може рухатись у різний спосіб, не завжди лінійний. Час існує інакше, аніж просто у хронологічній таблиці», – наголосив Мар’ян Мудрий.

Також освітня платформа зможе повернути нас до людини, вважає історик.

«Я прихильник цілісної людини. Вона проживає життя і протягом нього вона буває різною. До чого штовхає інколи історична політика – це показати людину у якийсь один момент, незважаючи на перетворення. Герой нічого не зможе нас навчити, якщо ми не розумітимемо, яким був його шлях», – зазначив історик.

Він також додав, що ресурс Центру добре поєднує зображення і текст, бо кліпове мислення вбиває гуманітаристику, яка без тексту просто не існує. Для того, щоби нова платформа запрацювала, завважив історик, вона має бути включена у ширші освітні програми, щоби зберігались змістові лінії і все розмаїття матеріалів з історії підпорядковувалось визначеним навчальним цілям.

Понад два роки із «Містом і минулим у цифрі» працює вчителька історії у НВК «Школа-ліцей «Оріяна» Оксана Сахно і зазначає, що такий формат є близьким до школярів.

«Цифрові компетенції – це вимоги часу. Нова українська школа передбачає розвиток таких компетенцій як обов’язкових. З іншого боку, навіть без ЗУ «Про освіту» сучасні учні хочуть навчатися в іншому форматі – в тому, який є для них ближчим. Для мене як для практика-вчителя ця освітня платформа є цінним ресурсом. Я використовую його на уроках «Наш край», а також при вивченні побуту. До прикладу, у рубриці «Львів у Великій війні» представлено, як працювали і спекулянти, і кінотеатри, і сиротинці, і благодійні організації у час Першої світової. Такої інформації ніде не знайдеш. А вона дає дітям можливість доторкнутись до історії. Цінним є те, що історія тут викладається у розрізі вулиць, людей, історій жителів і це зачіпає дітей. Історія стає для них реальною і олюдненою», – прокоментувала Оксана Сахно.

«Не можу дочекатись, коли одинадцятикласники почнуть вивчати 90-ті роки, період перебудови і розпаду Радянського Союзу. Платформа пропонує спеціальну рубрику «Вижити у 90-их», де є чудова підбірка тодішньої лексики, на кшталт «кравчучки», «гопника», «клюмби». Діти можуть задати пошук. Також там є тематичні забавки, які є дуже цікавими, з гарними коментарями та гумором», – поділилася вчителька.

Вижити у 90-их

За словами співрозмовниці, ресурс дає розуміння часу і епохи.

«Через сторінки підручника, де описуються епохи, до історії не доторкнешся. Натомість фотографії дітей з сиротинців, оголошення газет того часу, ціна, за яку продавали вживаний дитячий візочок і інші приклади, ілюстрації дають можливість дітям вивчати локальну історію. З цими матеріалами можна просто і цікаво підготувати урок», – підсумувала Оксана Сахно.

Христина ГОГОЛЬ

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.