дивись.info

«Тарілка»: як у Львові працюватиме продовольчий банк для малозабезпечених

«Тарілка»: як у Львові працюватиме продовольчий банк для малозабезпечених

Уже незабаром у Львові, на Кульпарківській,158, у форматі соціального магазину відкриється продовольчий банк «Тарілка», який годуватиме малозабезпечених мешканців міста.

Зараз у приміщенні тривають ремонтні роботи. Уже відбулася перша зустріч волонтерів, які готові допомагати у реалізації проєкту.

Приміщення, де незабаром відкриється Дім Тарілки

«Тарілка» збиратиме із супермаркетів, готелів, ресторанів та їдалень невикористану їжу, продукти, у яких закінчується (але ще не закінчився!) термін придатності, сортуватиме і роздаватиме малозабезпеченим людям. Волонтери планують відкрити у кожному районі міста такі прилавки з їжею.

Прототипом «Тарілки» є німецький проект TAFEL, який успішно функціонує у Німеччині вже 25 років. Адаптувати TAFEL до українських умов та викликів вирішив львівський підприємець Ростислав Косюра, який прожив там 23 роки. До цього його спонукали бідність в Україні та екологічна проблема із нагромадженням харчових відходів.

2019 року Україна була на 9 місці у світі за кількістю виробленого сміття, при чому 30% становили органічні відходи

«За останніми даними, 30% українців живуть за межею бідності. Тобто 15 мільйонів осіб живуть за дохід менший, аніж прожитковий мінімум. Незважаючи на те, що ми доволі бідна країна – у нас все одно багато продукується сміття і викидається багато їжі, придатної до споживання. 2019 року Україна була на 9 місці у світі за кількістю виробленого сміття, при чому 30% становили органічні відходи», – розповів під час презентації засновник проєкту «Тарілка» Ростислав Косюра.

У німецьких магазинах, які працюють у кожному місті, можна отримати одяг, хліб, булочки, різноманітні продукти. Загалом у Німеччині функціонують 964 філії продовольчого банку.

Так працює німецька Тарілка

У Львові волонтери «Тарілки» збиратимуть спочатку у тестовому режимі продукти із 11 магазинів двох мереж супермаркетів, що працюють поруч. Із готелів, ресторанів попередньо домовились віддавати бургери, хліб, гречку, картоплю, супи та залишки від сніданків. Цей список поповнюватиметься, відповідно до нових домовленостей.

Прототип Тарілки

До допомоги «Тарілці» також долучилися благодійні організації, зокрема Спільнота «Емаус-Оселя», яка опікується безпритульними і потребуючими людьми уже 16 років. Наталя Саноцька, заступник голови Ради спільноти, наголосила, що громада Львова уже дозріла до банку їжі і такого проєкту.

радянська влада в корені знищила притаманну нам культуру допомоги, благодійництва і меценатства

«У 2000-их наше пострадянське суспільство не було готове прийняти безпритульних і нужденних людей, адже радянська влада в корені знищила притаманну нам культуру допомоги, благодійництва і меценатства, мовляв, безпритульний – це дармоїд, який не хоче працювати. Зараз Україна змінюється і ми одужуємо, як суспільство», – зазначила Наталя Саноцька.

Коли у Винниках тільки відкрився осередок «Оселі», то спочатку місцеві мешканці протестували проти такого сусідства, та з часом стали добрими друзями і партнерами – «Оселя» стала осередком громадського життя. Наталя Саноцька сподівається, що «Тарілка» теж стане подібним простором і допоможе виправити несправедливість, коли одні люди не мають необхідних харчів, не доїдаючи, а інші викидають продукти на смітник.

При цьому «Тарілка» хоче бути не тільки соціальним, але й екологічно чистим проєктом. Допомогти організувати роботу у форматі «Zero Waste» («нуль відходів») попередньо погодилися ЛКП «Зелене місто», Мережа українських сортувальних ініціатив МУСІ  і PLATO. Микола Рябика, голова Громадської спілки МУСІ, зауважив, що бачив у дії «фудбенк» у Гданську, який засвідчив, що ресурси, які можуть змарнуватись, використовуються там раціонально. В Україні ситуація гірша, бо продукти викидаються на сміттєзвалища, які не є технічними спорудами. Внаслідок хімічних процесів органіка, медичні відходи утворюють суміш, яка спричиняє утворення сміттєвого газу. У цьому контексті «Тарілка» має компостувати харчові відходи, які у неї залишатимуться, та допомогти зі зменшенням кількості органічних, харчових відходів у Львові.

Наразі у приміщенні ведуться ремонтні роботи, продовжується пошук волонтерів та збір коштів на функціонування «Тарілки». У планах – купити вантажівку для об’їзду магазинів та збору продуктів. У Німеччині для безперебійної роботи банку у філіях щодня працюють по 10-15 волонтерів і сотня ще на зв’язку.

Волонтери сподіваються не тільки зменшити кількість їжі, яку викидають супермаркети і численні ресторани Львова, але й створити гідний чистий комфортний простір

Як розповіла координаторка волонтерів, співзасновниця «Тарілки» Анастасія Слюсаренко, яка очолює осередок «Пласту» у Львові, у магазині відбуватиметься щоденна видача їжі. Потрібні будуть такі волонтери: координатор дня, касир, два водії, двоє продавців, два охоронці, реєстратор для обліку потребуючих, співрозмовник у магазині та четверо сортувальників. Зранку відбуватиметься збір, доставка та вивантаження їжі, далі її сортування та розміщення на прилавки, тоді видача продуктів відвідувачам і опісля прибирання та формування звіту за зміну.

Волонтери сподіваються не тільки зменшити кількість їжі, яку викидають супермаркети і численні ресторани Львова, але й створити гідний чистий комфортний простір, де люди зможуть поїсти не під відкритим небом, а також об’єднати громадськість і підприємців навколо відповідального ставлення до навколишнього середовища та допомоги потребуючим.

Зараз у підкомітеті ВР з питань поводження з побутовими відходами, як наголосив ще один співзасновник «Тарілки», юрист та ветеран АТО Іван Павліш, створена робоча група, яка має напрацювати відповідний законопроект про продовольчі банки в Україні.

Христина ГОГОЛЬ

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.