дивись.info

«Тепла» афера тривалістю 7 років

«Тепла» афера тривалістю 7 років
Фото ілюстративне.

Місто уже кілька років віддає багатомільйонний кредит, отриманий на встановлення теплового обладнання для багатоквартирних будинків. При цьому саме обладнання  почали закуповувати лише торік.

Повільні рішення – великі збитки

Затягування процедур, кількарічне «роздумування» над тим, якого ж інвестора залучити – особливість усіх проєктів міських чиновників. Особливо це показово тоді, коли проєкти ці виконуються за рахунок кредитних коштів іноземних фінансових інституцій. І впровадження електронного квитка, і будівництво сміттєвого заводу, й інші масштабні проєкти чомусь реалізовуються катастрофічно повільно.

Якщо провести паралелі з бізнесом, то ситуація виглядає так, що підприємець взяв кошти для того, щоб відкрити бізнес. Однак замість того, аби закуповувати обладнання, наймати людей, запускати виробництво, він просто…нічого не робив би.

Ще один приклад такої безгосподарності – проєкт модернізації інфраструктури теплопостачання у Львові.

Модернізація «довжиною» в 6 років

Торік, у липні, прес-служба Львівської міської ради повідомила городянам радісну новину: на Сихові почали монтаж перших індивідуальних теплових пунктів.  Як і кожна така новинка з міської ратуші часів керівництва Андрія Садового, повідомлення містило низку звичних атрибутів: радісні обличчя мешканців та працівників міськради, оптимістичні прогнози та запевнення, як уже зовсім незабаром покращиться життя звичайних сихівчан після того, як їх ощасливили такою інновацією.

Коротке пояснення: Індивідуальний тепловий пункт (ІТП) – набір спеціального обладнання, яке встановлюється в будинку і за допомогою якого мешканці можуть регулювати температуру подачі теплоносія та економити кошти. Зауважимо, що на відміну від індивідуальних котелень, при такій схемі постачання тепла, як і зараз, відбувається централізовано. Знову ж таки, за задумом міських чиновників, і управління встановленими ІТП, а отже, регулювання температури в будинку також відбуватиметься централізовано. Головні «рубильники» цих ІТП будуть знаходитись в тій же центральній диспетчерській «Львівтеплоенерго». Тобто, як і зараз, підприємство, яке отримує кошти за подачу теплоносія, і буде вирішувати, скільки того ж теплоносія ( гарячої води або пари) продавати споживачам. Звичайно ж, як пояснив представник «Львівтеплоенерго», якщо буде бажання збоку мешканців, то буде проведено навчання для визначеного представника будинку, який зможе виконувати прості функції щодо регулювання параметрів, перепрограмування ІТП. Однак, яким чином буде відбуватись визначення цього уповноваженого, надання йому дозволів і навчання – наразі незрозуміло. Найімовірніший сценарій  – контролювати регулювання тепла в більшості модернізованих будинків буде все теж «Львівтеплоенерго». Наскільки ефективно воно зараз справляється з цими обов’язками? Пригадайте гарячі батареї у себе в квартирах восени, в той час, коли за вікном була температура більше 10 градусів тепла.

Загалом, як випливає з новини, міська рада планує встановити 409 таких ІТП в будинках Сихівського району міста. В цій же новині сказано, що підрядна організація уже отримала перші 50 ІТП і розпочала підготовку до монтажу обладнання.

Але дещо в цій новині насторожує. Насамперед згадка про те, що угоду між ЛМКП «Львівтеплоенерго», ЄБРР та Львівською міською радою про отримання позики на 20 мільйонів євро було підписано 6 років тому. Ще в грудні 2012 року депутати Львівської міської ради голосували за отримання ЛМКП «Львівтеплоенерго» кредиту ЄБРР на модернізацію системи теплопостачання. Всі роботи планувалось завершити за два з половиною роки.

«Найдовше облаштовуватимуть ІТП – 2,5 роки, найменше часу займуть когенераційні установки та диспетчеризація – приблизно півроку, магістральні теплотраси – декілька місяців..», – запевняв журналістів тоді заступник директора «Львівтеплоенерго» Микола Хаман.

Здавалося б, що може бути вигіднішим? 20 мільйонів кредиту від ЄБРР під 5,5% річних. Додатково – 10 мільйонів євро за рахунок гранту Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та екології.

Коли «щось» іде не так

Однак щось пішло не так. Оптимізму в чиновників міської ради поменшало, і радісних згадок про таку потрібну місту програму і інноваційні рішення в сфері тепломодернізації не було чути довгих чотири роки. Аж до того часу, поки тому ж таки ЛМКП «Львівтеплоенерго» раптом стало потрібно кілька мільйонів гривень, аби виплатити заборгованість банку. Чому раптом підприємству, яке провело усі розрахунки і яке ще кілька років тому тішилось такими вигідними умовами позики, стали потрібні додаткові гроші – ніхто особливо не запитував.

8 вересня виконком Львівської міської ради слухняно проголосував за виділення 3,5 мільйона гривень на те, щоб віддати їх ЄБРР за рахунок компенсації боргів комунального підприємства.

Нагадаємо, що тоді, у вересні 2017 року, через 4 роки після отримання кредиту, мова ще не йшла про жодні ІТП. Однак уже виникла заборгованість підприємства через несплату внесків позики. Таким чином місто вже чотири роки віддавало відсотки, а роботи не те що не були завершені, вони навіть не починались. Зайве буде нагадати, що коли підлеглі Садового в 2013 року просили в депутатів дозволу взяти кредит, вони запевняли, що вже в 2016 році все мало б бути зроблено.

Минуло ще два роки. І влада міста, передбачливо забувши про  попередні обіцянки, провалені терміни. «викочує нагора» радісну звістку про те, що ось уже зовсім скоро 409 індивідуальних теплових пунктів економитимуть гроші мешканців Сихова. А 50 таких ІТП взагалі вже приїхали з Німеччини і чекають на швидке встановлення в підвалах сихівських будинків. Минаж ще майже півроку, і виявляється, що таких довгоочікуваних ІТП встановлено всього 2% від запланованої кількості. Тобто приблизно 8-10 пунктів з 409 за 7 років.

І якщо йдеться про кошти з міського бюджету, тоді можна говорити лише про банальну безгосподарність та менеджерську неспроможність. Однак коли місто або ж комунальне підприємство Львівської міськради бере кошти іноземного банку і не спроможне на ці кошти реалізувати проєкт, для якого, власне, і брали позику, тоді йдеться про злочинну бездіяльність.

Нагадаємо, у попередній статті ми описували схему з впровадження електронного квитка у Львові, яка «стараннями» чиновників Львівської міської ради тягнеться уже понад шість років. В той час, як інші міста України встигли провести усі необхідні процедури і повністю виконати плани щодо «е-квитка», Львів і далі на стадії обговорення . Більше того, судячи з останніх закупівель ЛКП Львівелектротранс  паперових квитків та компостерів, в міській раді не особливо вірять у швидке вирішення цього питання.

Василь Гнатишин

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.