Польські президентські вибори під час пандемії: хто прямує до перемоги в І-му турі, а хто вже «третій зайвий»

Колонка Василя Гулая, доктора політичних наук, професора, Національний університет «Львівська політехніка»; голови ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту».

Розгортання  маштабів епідемії коронавірусу COVID 19, що в перші тижні березня набуло характеру пандемії SARS-COV-2 (за визначенням ВООЗ) цілком очевидно не могло не впливнути на перебіг виборів президента Польщі, які були призначені на 10 травня ц.р., про що розпочав  мову у попередній колонці.

На цьому тлі майже непоміченим стало завершення 26 березня подання підписів на підтримку кандидатів на президентську посаду. Із 35, раніше зголошених претендентів, відповідні документи подало 19 осіб, з поміж яких вже зареєстровано шість лідерів електоральних симпатій, про яких йшлося раніше.

Цілком усвідомлюючи, що дані соціологічних опитувань, навіть від різних аналітичних структур, не можуть  в повному обсязі репрезентувати громадську думку, згадаймо, що  ІІ-ий  тур виборів президента РП в 2015 році показав, що попри більшість прогнозів тодішній президент Б. Коморовський програв висуванцеві «Права і справедливості» А. Дуді.

Тим не менше, хотів би привернути увагу до останнього на цей час рейтингу президентських вподобань поляків – опитування, проведеного 20-23 березня агенцією Social Changes  для одного із найпопулярніших польських інтернет-порталів  w Polityce.pl.

Відповідно до нього, Анджей Дуда («Право і справедливість») може розраховувати у І-му турі на підтримку 47% виборців, Малґожата  Кідава-Блонська «Громадянська позиція») – 19%, Владислав Косиняк-Камиш (Польська селянська партія) – 11%, Роберт  Бедронь («Лівиця») – 10  %, Шимон Головня – 7%, Кшиштоф  Босак («Конфедерація») – 6%.

У цьому контексті, нехай із відступами у кілька відсотків на користь того чи іншого кандидата, можна говорити про формування у польських президентських змаганнях колективного «третього зайвого» в особі В. Косиняк-Камиша, Р. Бедроня, Ш. Головні та К. Босака, які виявилися не здатними повторити успіху пʼятирічної давності П. Кукіза.

Окремо варто згадати про опитування  агенції Kantar для знаної своїми симпатіями до ліберальної опозиції ГП «Gazety Wyborczej», відповідно до якого в І-му турі планованих президентських виборів на 10 травні  А. Дуду готові підтримати 65% респондентів. Однак якщо б вибори були перенесені на пізніший термін, то чинний президент може розраховувати принаймні на 44%.

У цьому контексті не можна не підкреслити, що не справдились побоювання частини експертів та політтехнологів кампанії А. Дуди, котрі висловлювали побоювання, що із обмеженням, а згодом забороною безпосередніх зустрічей із виборцями на місцях, їх кандидат буде втрачати популярность, а сама кампанія перенесеться у простір ЗМІ та соціальних медіа, де різнополюсна опозиція матиме більше можливостей для інформаційних атак на чинного президента, уряд та ПіС загалом.

Серед варіантів дій різних опозиційних сил, щоб не допустити перемоги у І-му турі чинного президента, польські медіа  говорять про відмову провідних кандидатів від участі у виборах для визнання їх недійними за участі єдиного кандидата – А. Дуди. На мій погляд, такий сценарій видається малоймовірний, хоча б на те, що у бюлетені поруч із чинним президентом можуть опинитися декілька кандидатів із «другого», якщо не сказати далі, ешелону польської політики та відграватимуть роль радше статистів для більш ніж переконливої перемоги Дуди.

Водночас для повнішої репрезентації громадської думки поляків у часі пандемії та президентських виборів, не можна не вернутися до опитування, котрі свідчать про настрої до перенесення виборів 10 травня. Так, як випливає із опитування для видання «Super Express» дослідницьким інститутом «Pollster»  впродовж 17-18 березня 1077 дорослих  поляків, 70% з них виступають за перенесення травневого президентського голосування.

Можна звичайно скептично ставитися до такого різкого зростання популярності чинного президента, але й не варто применшувати реальних результатів діяльності уряду Польщі на чолі із премʼєром Тадеушем Моравецьким (ПіС) під впливом ініціатив президента Дуди у  боротьбі із поширенням епідемії коронавірусу на території Польщі.

У цьому контексті варто переглянути опитування агенції Estymator для порталу DoRzeczy.pl. (здебільшого небайдужого по правлячої партії) щодо оцінки позиції опозиційних парламентських партій у протидії COVID-19. Так, співвідношення «добре-погано» (за 100- бальною системою) становить для «Громадянської коаліції» – 18:15; «Лівиці» – 22:15; Польської селянської партії – 22:17; «Конфедерації» – 12:20.

Окремо варто вказати на цілком позитивний вплив президентсько-урядової ініціативи т.зв «Антикризового щиту» економічної допомоги та підтримку, що найменше 4 млн. представників малого бізнесу та самозайнятих громадян, яка, попри цілком очевидний спротив у Сеймі останнім  колишніх антагоністів, а тепер нової ситуативної обʼєднаної опозиції «Громадянської коаліції» та «Конфедерації».

Тим не менше, за результатами вже згаданого опитування  Social Changes  для  w Polityce.pl, 59% опитаних позитивно оцінюють т.зв Tarczu antykryzysowu та з поміж яких так думають 80% виборців «Права і справедливості» та  37% – «Громадянської коаліції».

Як мені видається, під кутом зору саме ефективності протиепідемічних (нагадаю тільки, що 19 березня у Польщі було оголошено стан епідемії і зокрема до 13 квітня закрито кордони РП) та антикризових соціально-економічних заходів  президентська виборча кампанія буде йти до свого логічного завершення. Якщо позитивні тенденції останніх трьох тижнів березня збережуться, то середина квітня  може стати початком виходу Польщі із стану епідемії, повернення до відносно нормального (із раціональними превентивними заходами безпеки) способу життя, що найперше у часі Великодня 12 квітня 2020 року.