Відродитися, як фенікс із попелу: у Львові відновлюють Центр допомоги ветеранам АТО

94228623_2906546949388441_6618847179287035904_n
Андрій Посікіра.

Вже минув тиждень з того часу, як 17 квітня, у Страсну п’ятницю, у Львові загорілося приміщення Центру допомоги ветеранам АТО «Фенікс».

Центр розташований на території Львівської обласної психіатричної лікарні. Пожежа знищила понад 100 квадратних метрів даху будівлі.

«Найімовірніше, це був навмисний підпал, – вважає завідувач відділення психогенної травми, керівник Центру «Фенікс» Андрій Посікіра, – адже тут уже траплялись непоодинокі акти вандалізму. Важко сказати, кому цей підпал був вигідний, але я маю надію, що поліція все з’ясує. Вони вилучили відеокамери, і там наче було видно людину, яка кидала запалюючу суміш. Якщо справді когось знайдуть, то може вийдуть і на замовників.

У нас вже було шість актів вандалізму – ламали двері, решітки, крали щось. Тож очевидно, що ми комусь заважаємо. З іншого боку, ця територія, що біля вулиці Боткіна, планувалась під забудову житловим комплексом. Хоча ніхто не підходив до нас і нічого не говорив.

Зараз відкрита кримінальна справа. Я взяв висновок ДСНС. Були слідчі, оглянули місце, вилучили речі, схожі на пляшки з запалюючою сумішшю. Справа йде, прокуратура теж цим зацікавлена. Ця справа у всіх на слуху і її важко буде «замнути».

Пожежа сталась під час карантину, тому відділення було закрите і ніхто не постраждав.

«Дуже швидко все згоріло, за 10 хвилин. Горів весь дах, частина приміщення. Щастя, що нікого там не було, оскільки карантин. Бо часом буваю чи я, чи старша медсестра, яка робить документацію», – каже завідувач відділення.

У будівлі не було протипожежної сигналізації і приміщення не було застраховане.

Зараз на згарищі постійно працює від 30 до 50 людей - сам пан Андрій, а також військові, добровольці та волонтери.

«Спершу виносили все, що уціліло. Зараз вже майже все сміття вивезли із згорілого даху. Два контейнери, які дав нам мер Садовий. Також він дав фахівців, що робили кошторисну документацію щодо збитків. Зараз закупили плівку, кріплення і вже третину даху накрили захисною плівкою від дощу. Адже зараз це найважливіше – уникнути повторного затоплення. Захищаємось так само від повторного підпалу», – веде далі Андрій Посікіра.

Пан Андрій розповідає, що на волонтерську картку, яку відкрив наступного дня після пожежі, почали надходити кошти.

«На нині були приблизно 60 тисяч гривень. Ще 10 тисяч нам принесли готівкою благодійники. З Італії передали нам 14500 гривень. Про нас дізнаються і допомога йде.

Поки ще нам виділить держава кошти, думаю, мине якийсь час. А грошей потрібно вже й чимало. Наразі обіцяють виділити нам кошти з резервного фонду і допомогти у відновленні. Але про цю допомогу можна говорити лише тоді, коли вже її отримаєш. Ми на неї дуже сподіваємося.

Про зібрані кошти звітуємо щоденно. Плануємо створити громадську раду з ветеранів – щоби вони були в курсі всіх подій, знали про надходження і витрати», – каже лікар.

У «Феніксі» з жовтня 2014 року надають допомогу для військових і їхніх родин. Приміщення було закинуте, але його повністю відновили: зробили капітальний ремонт, провели воду, каналізацію. Всі роботи виконані за волонтерські кошти.

Посікіра впевнений, що центр відновлять і сподівається на допомогу чиновників, бо без підтримки влади роботи над відновленням триватимуть довше: «З допомогою влади все може бути відновлено упродовж кількох місяців. Резонанс величезний. Ми працюємо з багатьма країнами, де нам допомагають і з ліками, і одягом. На відновлення давали кошти і обладнання.

Необхідність такого центру є вкрай важлива. Хлопці повертаються з війни, але душею вони там. Поки що для суспільства це ніби невеликі проблеми. Але, якщо неправильно підійти до цього питання, зіткнемося зі справді серйозними проблемами. Таким людям треба допомагати, а не залишати їх напризволяще

До нас приходили і військові, і члени їхній сімей, і вдови, і навіть полонені. А найважливіше – нам довіряли. Довіра бійців – дуже важливих момент, бо ветерани зверталися і працювали з психологами, а зважитися на цей крок бійцям нелегко. Зараз, до слова, психологи працюють по скайпу».

Таких ветеранських центрів в Західній Україні було багато. У Тернопільській, Хмельницькій і Закарпатській областях установи вже закрили. Причина, за словами керівництва, – грошей на функціонування таких центрів немає.

«З 2017 року центр перейшов на інший рівень, тут вже все було. Тоді тут зробили відділення психогенної травми. Лікарня офіційно почала давати нам зарплату. Тут працювало 4 психологи , медсестри-реабілітологи, двоє лікарів-психотерапевтів. З 2017 року прийняли близько двох тисяч пацієнтів. До того – приблизно стільки ж. Допомагали ліками, одягом, їжею (кому було потрібно), домовлялись про обстеження, операцію. А ще збирали допомогу на схід», – каже Андрій Посікіра.

У «Феніксі» сподіваються ще цього року відновити роботу, адже навіть сама назва зобов’язує – відроджуватись з вогню та попелу.

Читайте також: Львівський центр «Фенікс»: там, де допомагають повернутися з війни

Всі, хто хоче допомогти у відновленні Центру, можуть перерахувати благодійні внески на волонтерський рахунок «Феніксу». Картка 4149629380786707.

Тетяна ЯВОРСЬКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: