Україна почала виходити з карантину, однак це не означає, що вже сьогодні усе, зокрема бізнес повернеться до того рівня, який був раніше.

Що відбувається з бізнесом, які сфери найбільше постраждали, скільки часу знадобиться на відновлення, ІА Дивись.info запитала в експертів.

Вихід з карантину не означає припинення економічної кризи

Епідемія та карантин породили глобальну економічну кризу, яка торкнулася всіх країн світу, зокрема й України. Вихід з карантину не призведе до припинення економічної кризи, вона буде тривати щонайменше до середини 2021 року.

Так вважає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

«Зняття карантинних обмежень призведе до економічного пожвавлення. Проте таке пожвавлення може виявитися тимчасовим. Частина підприємств розорилася, частина людей втратила роботу. Більшість або втратила свої заощадження, або вони суттєво скоротилися. Державний бюджет помітно недовиконаний. Запропоновані урядом заходи для стимулювання економіки є недостатніми і не зможуть суттєво послабити кризу. Проблема державного боргу не вирішена. Валютна стабільність залишається під загрозою. Тому платоспроможний попит буде знижуватися, а економіка скорочуватися. Й надалі буде зростати безробіття, а рівень життя населення буде знижуватися», – каже Олександр Хмелевський.

Під час карантину постраждали практично всі галузі за винятком інтернет-торгівлі, служб доставки, аптек тощо.

«Найбільш постраждав транспорт, туристична сфера, готельний бізнес, фермерські та селянські господарства тощо. В перспективі в тій чи іншій мірі зможуть відновитися всі галузі. Проте частина підприємств збанкрутує і частина людей втратить роботу та засоби існування. Тенденція падіння української економіки та скорочення робочих місць залишається незмінною протягом 30 років. Тому вихід із кризи буде лише частковим. Далеко не всі зможуть знайти місце в нових економічних реаліях. Рівень ВВП України за 2019 рік може стати недосяжним в найближчі роки, так само як недосяжними стали ВВП за 2013, 2007, 1990 роки. Те саме стосується кількості робочих місць та інших показників. Для виходу країни з економічної кризи потрібна кардинальна зміна економічної та політичної системи», – підкреслив експерт.

Що карантин наклав значний відбиток на всі галузі бізнесу, погоджується і Катерина Балановська, генеральний директор Visotsky Consulting Kyiv.

«Першим і, певно, найбільше постраждав туризм як зовнішній, так і внутрішній, через повне закриття кордонів та міжобласного сполучення. На другому місці розважально-культурні заклади, вони майже всі також закрилися через обмеження у скупченні людей. Але деякі заклади знайшли вихід та продавали квитки для відвідування після пандемії та працювали з відкладеним попитом. Готельно-ресторанний бізнес трансформувався досить сильно. Заклади харчування почали робити доставку їжі, а готелі з великою матеріальною подушкою робили реконструкції та ремонти під час карантину», – каже Катерина Балановська.

Експертка зазначає, що багатьом власникам мікробізнесу довелося заморозити чи взагалі закрити бізнес через відсутність резервних фондів та відсутності відвідувачів. Малий та середній бізнес зазнав значних збитків, але підприємці, які швидко трансформувалися, утримуються на плаву, а деякі навіть почали викуповувати конкурентів та стрімко завойовувати ринок.

«Найшвидше відновлять свою роботу компанії, які не закривалися повністю на карантині, а працювали з відкладеним попитом чи модернізували свій бізнес», – пояснила пані Катерина.

V, U чи W: криза у видавничій справі

Поряд зі сферою організації заходів та шоу-бізнесом, ресторанним бізнесом, сферою побутового обслуговування у розрізі салонів краси, великою частиною непродовольчого офлайн-рітейлу мільйонні збитки несе видавничий бізнес, каже генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова.

Юлія Орлова.

«Найвідчутніше постраждав напрям роздрібних магазинів. Ми вимушені були закрити книжкові крамниці у Харкові та Львові. Але зараз ми вже відкрилися на Галицькій площі і запрошуємо  львів’ян і гостей міста познайомитися з новинками і підтримати українського виробника.

Другий напрям, який відчутно постраждав – це звичайні офлайнові продажі. Не дивлячись на те, що книга могла б виступити способом розважитися та відволіктися під час карантину, реальність виявилася іншою. Люди настільки психологічно пригнічені ситуацією, фінансової, політичною та соціальної невизначеністю, що їм зараз не до книжок.

Я не можу сказати, що і до кризи багато книг продавалося. На тлі падіння інтересу до «дорослих» книг, ми бачимо деяке збільшення продажів літератури дитячого жанру. Діти позбавлені змоги відвідувати дитсадок та гуляти, вони лишалися дома і батькам потрібно було чимось їх займати. І тут книга була якраз в тему. Скажу відверто – це нас підтримало. З того, що не постраждало – це наші інтернет-продажі та наша редакція. Ми працюємо так, як і працювали. Єдине, що працюємо віддалено», – каже Юлія Орлова.

Гендиректорка видавництва підкреслила, що видавничий бізнес є таким, що відчутно постраждав від оголошення карантину. В складні часи книга не в пріоритеті, вона не є товаром першої необхідності.

«Кризу переживуть не всі видавництва. І я навіть не знаю, якому з видавництв, не за назвою, а за розміром, буде легше. Маленькі видавництва, які мають досить компактний штат і невеликі обсяги зобов’язань та заборгованостей, а також  постійних і змінних витрат, можуть вижити. Натомість великі видавництва мають досить серйозний запас міцності й обсяг вже надрукованих книг, які зараз можуть продаватися і за рахунок яких ці видавництва виживатимуть.

А ось середнім видавництвам, у яких вже склався великий штат, але ще не напрацьований великий асортимент і немає резервних фінансових фондів, на мій погляд, вижити буде найскладніше. Проте мені б не хотілося згущувати фарби, я вірю, що ми вийдемо з кризи, хоч і з відчутними втратами, але не переможені», – продовжує пані Юлія.

Щодо термінів, які знадобляться для повернення до «докарантинних» показників, то робити якісь прогнози вкрай важко.

«Це, насправді, не зовсім від нас залежить. Я за цей час почула вже стільки різних латинських літер… І що це буде V-подібна криза, тобто різке падіння і різке зростання. І що це буде U- подібний сценарій, коли після різкого падіння – протягом літнього періоду ми знаходитимемось «на дні», і лише з вересня можливе деяке підвищення попиту і продажів. Ще одна концепція – з літерою W. Вона про різке падіння, різкий зліт, потім другу хвиля різкого падіння і знову зростання. Враховуючи умови глибокої невизначеності, надскладно складати прогнози та грати у футуролога.

Але якщо буде збережена нагальна ситуація, думаю, що у будь-якому випадку літо матимемо абсолютно провальне, мінусове, тому що у людей просто не вистачатиме фінансових можливостей для придбання книги, бо, як я вже казала, книга не є предметом першої необхідності. Згодом, з вересня, сподіваюся, що бізнес почне потрохи відроджуватися. Відродження розпочнеться, коли люди, з одного боку, дещо заспокояться, з іншого – звикнуть до ситуації, яка склалася, приймуть її, а з третього боку, можливо, все ж таки налагодяться інші бізнеси, у людей з’явиться більше фінансових коштів. Я схиляюся до U-подібного сценарію.

Щоби вийти на «передкарантинні» показники, видавництву Vivat знадобиться мінімум 6 місяців.  Але, враховуючи велику кількість невизначених чинників, думаю, що в реальності нам на це знадобиться щонайменше рік», – резюмувала Юлія Орлова.

Посткарантинний ресторанний бізнес

Після відкриття літніх майданчиків дещо пожвався ресторанний бізнес, але обіги зростають не так швидко, як би хотілося, каже Родіон Єрошек, співзасновник компанії з автоматизації кафе, ресторанів і магазинів Poster.

«Сфера послуг та ресторанний бізнес дуже сильно постраждали під час карантину. За даними дослідження Poster 12 квітня в Україні працювало лише 32% закладів, а їх обіги впали до 22%. За 100% ми взяли дані 12 березня.

Після відкриття літніх майданчиків сфера громадського харчування поступово почала відновлюватися. Зараз в Україні працює 69% ресторанів, проте їх обіги збільшуються не так швидко — 51%», – каже Родіон Єрошек.

Він додає, що швидко відновитися після кризи кафе та ресторанам навряд чи вийде.

«Зараз йдеться не про швидке відновлення, а швидше про адаптацію бізнесу під нові реалії. Рестораторам потрібно буде переглянути асортимент меню, можливо, концепцію, ціни, порції і зорієнтуватися, як адаптуватися до нового ринку. Заклади, які виживуть, найімовірніше, зможуть вийти на докризові цифри не раніше наступного року.

Проте зараз для молодих рестораторів з’явилася можливість зайняти чиюсь нішу, придумати щось нове. На ринку відбувається переоцінка цінностей, все, що працювало вчора, може не працювати завтра. Важливо зрозуміти, що буде затребуване в новій реальності і починати працювати в цьому напрямку», – резюмував Родіон Єрошек.

Юля Федотенкова і Надя Хачатурова, співвласниці кафе-сироварні «Мацоні» та ресторану «Чачаварня» теж кажуть, що відкриття літніх майданчиків однаково змушує до внесення серйозних змін у роботу і адаптації до нових умов.

«Ресторанний бізнес зараз переживає не найлегші часи. Доводиться адаптуватися під нові реалії. Реалії такі: кількість гостей набагато скоротилося, тому що відкриті лише літні тераси. Всередину ресторану запрошувати гостей не можна, тому якщо літня тераса заповнена – змушені просити гостей переміститися в найближчі ресторани. Дуже зараз залежимо від погоди, яка останній тиждень дощова.

Що стосується закупівель, то скоротили поставки. Всі дорогі позиції з меню прибрали. Від дорогих продуктів теж відмовилися. Намагаємося не закуповувати імпорт. Меню значно скоротилися, залишилися тільки найбільш ходові позиції, які користуються особливою любов’ю у наших гостей.

Заробітну плата співробітникам довелося скоротити на 20-30%. Все індивідуально з кожним співробітником. За рахунок ресторанів організували транспортування персоналу додому, тому що громадський транспорт не працював. Кількість доставок на будинок скоротилося. За нашими даними більше 40% ресторанів не вийдуть з кризи, припинять існування, а значить сотні тисяч українців залишаться без робочих місць», – резюмували ресторатори.

Як виглядає ринок праці: хто шукає працівників, а хто – скорочує

Незважаючи на те, що події останніх місяців наклали, безумовно, відбуток на всі сфери нашого життя, в деяких галузях не припинявся активний набір співробітників. Проте іншим пощастило менше.

Експерти grc.ua розповідають, які сфери прийняли на себе основний удар карантинних обмежень та як це позначилося на ринку праці.

Вже у перші два тижні режиму обмежень активність пошукачів зросла майже на 60%. У середині квітня запит на зміну працедавця з боку спеціалістів дещо впав – у межах 10-13%. Проте вже у травні активність знову виросла: на 20% в порівнянні з квітнем та на 5% в порівнянні з березнем. Проте важливо розуміти, що активна позиція на ринку праці з боку спеціалістів не завжди пов’язана з відсутністю місця роботи. Так, згідно з опитуванням, проведеним серед користувачів порталу grc.ua, скорочено було 6% респондентів. Серед них: HR-менеджери, маркетологи, IT-спеціалісти, адміністративний персонал, працівники сфери HoReCa, спеціалісти з продажів тощо. Цікаво, що така картина близька до результатів іншого дослідження, “HR в період пандемії”, яке нещодавно провели видання «БІЗНЕС» спільно з grc.ua та KPMG Ukraine. Учасники опитування, представники бізнесу та роботодавців, повідомили: вже скоротили персонал 7,6% компаній. А от ще 21% роботодавців не відкидають можливості звільнень у найближчі 1-2 місяці.

Читайте також: Туризм після карантину: як пандемія вплинула на галузь і змінила її

І хоча абсолютній більшості (71%) роботодавців вдалось зберегти природну плинність кадрів, у плані пошуку нових співробітників та розширення штату більшість зайняли вичікувальну позицію. Серед галузей, які найбільше відчули негативний вплив карантину непродуктовий ритейл, готелі, ресторани, туристичні оператори, салони краси тощо.

Так, наприклад, у сфері гостинності навесні традиційно відбувається активний пошук персоналу, який передує сезону відпусток та збільшенню попиту на послуги цієї сфери. Проте цього року у березні у галузі «Готелі, ресторани, громадське харчування, кейтеринг» кількість вакансій зменшилась більше ніж на 50% в порівнянні з лютим та ще майже на 40% в квітні в порівнянні з березнем. Та й ті пропозиції про роботу, які розміщувались, були скоріше на перспективу, а не на оперативне працевлаштування.

Відчутно скоротилась кількість вакансій від компаній, які надають послуги для населення (таксі, салони краси, туристичні компанії, домашній персонал, пошиття, ремонт одягу та взуття, центри розваг тощо). У березні вони розмістили на 10% вакансій менше, ніж у лютому.

Читайте також: Львів без туристів: як і коли відновиться сфера гостинності після карантину (фото)

Майже на чверть скоротилась кількість пропозицій про роботу у галузі «Нехарчові товари народного споживання» (будматеріали, тютюн (виробництво та торгівля), одяг, взуття, аксесуари, текстиль (виробництво та торгівля), побутова хімія, парфумерія, косметика (виробництво та торгівля) тощо). А от у травні ця галузь почала оживати: станом на середину місяця у ній розмістили на 57% більше вакансій, ніж у квітні.

Від’ємна динаміка в кількості вакансій протягом всього карантину спостерігалась і у сфері «ЗМІ, маркетинг, реклама, PR, дизайн, продюсування». Зменшення кількості рекламодавців призвело, зокрема до того, що шукати співробітників такі компанії стале рідше: на 4% у березні в порівнянні з лютим, майже стільки ж у квітні та на 13% у травні в порівнянні з квітнем.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Дудар Оксана
Шеф-редактор ІА Дивись.info. За освітою філолог, за покликанням журналіст. Життєве кредо – журналіст завжди повинен ставати на бік слабких і скривджених. Улюблена робота – їхати у відрядження.