Будівельні роботи в центрі Львова розгнівали археологів

Про це написали у соцмережі працівники Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба».

«Ми дуже здивовані, розчаровані і навіть злі. Попри усі переговори і домовленості, попри гучний скандал торік довкола незаконних земляних робіт на місці фонтану «Кульбаба» у Львові, цього тижня на тій же ділянці розпочали будівельні роботи без археологів», – йдеться у дописі.

Олег Осаульчук, директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАНУ розповідає ІА Дивись.info, що підрядник будівництва фонтану порушив домовленості, що всі земляні роботи узгоджуються з археологами.

«Про початок робіт будівельки мали повідомляти археологів. Але це, на жаль, було проігноровано. По-друге, при візуальному обстеженні місця виконання будівництва, встановлено, що вони заклали фундамент у тих місцях, які не були досліджені археологами торік. Хоча нас будівельки запевняли, що нічого страшного не сталося і вони заклали фундамент на дослідженому місці. Але ми бачимо, що це не відповідає дійсності. Вони знову зруйнували ділянку культурного шару», – каже Олег Осаульчук.

Він зазначив, що ця територія давньої площі перед Галицькою брамою, де археологи виявили матеріали від 1 тисячоліття до нашої ери  і пізнього середньовіччя, зокрема і княжі часи, і рештки фундаменту костелу.

«Управління охорони історичного середовища взагалі самоусунулося від ситуації з охороною культурної спадщини у Львові. Вони займаються реставрацією балконів, дверей і ще якоюсь «показухою», – коментує Олег Осаульчук.

Виявилося, що вчора розпочали вести будівельні робори. На моє запитання до керівника підрядної організації, чому нас не було повідомлено про початок робіт, адже за день перед тим нас запевняли, що дозволів ще немає, він відповів, що так сталось. Така відповідь просто вражаюча.

Згідно із законом про охорону культурної спадщини, виконавець будь-яких земляних робіт мав би отримати дозвіл з центрального органу охорони культурної спадщини на проведення таких робіт в історичному ареалі будь-якого міста. Тобто дозвіл не лише міськради чи ДАБІ, а дозвіл Міністерства культури на виконання земляних робіт у межах історичного ареалу міста Львова.

А ще перед тим проєкт мав би бути погоджений центральним органом охорони культурної спадщини. Я думаю, що тут ні одного, ні іншого нема. Ситуація просто абсурдна. Бо на нарадах узгоджуємо алгоритм дій, а в результаті це все ігнорується», – зазначив Осаульчук.

Археологічна служба на своїй сторінці поставила низку запитань:

• Хто дав дозвіл на початок будівництва?
• Чи погоджено проєкт центральним органом охорони культурної спадщини, адже йдеться про історичний ареал Львова?
• Чи має виконавець будівництва дозвіл Міністерства культури України на виконання земляних робіт в історичному ареалі міста?
• Чому знову проігнорували пам’яткоохоронну частину?

У Службі зазначають, що поки вони чекали інформації про початок робіт, відбулось щось незрозуміле: будівельники (ТОВ «Патронат-Плюс») залили частину основи фундаменту гідротехнічної споруди.

Читайте також: Скелети, виявлені на місці фонтану «Кульбаба» у Львові, дослідять антропологи

«За словами нашого колеги Василя Петрика, який був вчора біля місця торішніх розкопок, бетонна основа облаштована частково на території, яка не досліджувалась. Тобто генпідрядником було знову знищено ділянку давнього культурного шару на площі щонайменше 6 м кв. Власне для таких випадків і мав бути присутній археолог. Вже сьогодні звертатимемось за роз’ясненнями і до замовників, і до виконавців», – каже Осаульчук.

Читайте також: Під фонтаном «Кульбаба» у Львові археологи виявили дві унікальних знахідки

Нагадаємо, 2019 році за кошти Галицької районної адміністрації провели рятівні археологічні розкопки на місці проєктованого фонтану. Навіть порівняно невелика розкрита площа дала фантастичні результати. Археологи дослідили рештки фундаментів костелу Воздвиження Чесного Хреста 1530-их років. Найдавніші артефакти, які вдалось виявити на ділянці, – уламки кераміки, що датуються VII-VI ст. до н. е. Окрім цього, в межах території костелу знайшли рештки більше 10 осіб. Частина поховань була у правильному анатомічному положенні, в дерев’яних трунах.