Вирок або нові можливості: як вища освіта в Україні живе на карантині

магістри

Криза безпомилково влучає у слабкі місця системи, виштовхуючи на поверхню проблеми, на які прийнято не зважати. Так сталося і з вимушеним запровадженням дистанційного навчання у вітчизняних освітніх закладах у зв’язку із карантином.

ІА Дивись.інфо поспілкувалася зі студентами українських вишів, аби з’ясувати, наскільки успішно навчальні заклади змогли імлементувати в освітні системи канони онлай-навчання.

Раніше ми вже писали про те, як дистанційну освіту впроваджували за кордоном.

Працювати на карантині? Ні, не чули

В українських вишах якість карантинної освіти значною мірою визначала політика самого навчального закладу. Одні університети впровадили більш ефективну систему, інші – слабшу. Центральною проблемою стала незацікавленість викладачів продовжувати роботу, коли вища інстанція не надто контролює навчальний процес, уся відповідальність покладена на кожного освітянина особисто.

«Ми були збиті спантелику тим, що викладачі поділилися на два табори, – розповідає студентка факультету іноземної філології Ужгородського національного університету Оксана Харечко. – Перші досі не скинули жодного файлу, другі регулярно, двічі на тиждень, проводили заняття, модулі, скидали і перевіряли завдання. Поведінка перших щонайменше несправедлива щодо других: адже стабільну зарплату отримує кожен з викладачів.

Фасад Ужгородського національного університету

Приблизно місяць після запровадження карантину половина викладачів взагалі не виходила на зв’язок. Тільки після того, як минулися Великодні і травневі свята, зі студентами почали якось сконтактовуватися. Призначили модуль – і за три дні до запланованої дати скинули купу завдань до опрацювання.

Здебільшого для занять використовували платформи Zoom і Google Classroom, модулі писали у Google Meet», – розповідає дівчина.

Студентів повідомили, що всі екзамени будуть проводитися в онлайн-режимі.

«Як я розумію, викладачі налаштовані поставити максимум балів усім студентам, аби не проводити перездач. Чим швидше вдасться це зробити, тим краще. Більшість дисциплін зарахують автоматом. Єдине, що поки не відомо точно, у якій формі відбуватиметься державний іспит. Він запланований на кінець червня, тож є деяка ймовірність, що можуть бути зміни.

З гуртожитку студентів виселяли добровільно-примусово

Перездачі, борги переносяться на наступний навчальний рік. Для першокурсників почнеться навчання у жовтні. З гуртожитку на час карантину виселили більшість студентів. Хто не хотів з’їжджати – писав заяву під особисту відповідальність, але, як правило, без вагомих причин всіх виселяють добровільно-примусово. Оплата за гуртожиток зазвичай за 3 місяці вперед, тобто  в лютому оплатили до травня. Ще не зрозуміло чи повернуть нам гроші за ці місяці», - ділиться Оксана.

Два заняття замість дванадцяти

УНУ – не єдиний виш, процес дистанційного навчання в якому викликає більше питань, аніж відповідей. Схожу ситуацію також прослідковуємо у Львівському національному університеті імені І.Я. Франка.

«З-поміж усіх дисциплін в часі карантину пари проводили тільки з англійської мови, двічі на тиждень, - розповідає студентка факультету іноземної філології ЛНУ Аліна Крушельницька. Ц З інших предметів викладачі лише кидали завдання, ми потім надсилали виконання, якогось аналізу робіт не було. Лекції проводили тільки з двох предметів. При цьому деякі з них пропустили, останніх не було. Практичних занять не проводили, ми тільки надсилали виконані завдання.

За даними Osvita.ua, Львівський національний університет посідає четверту сходинку в рейтингу вишів України

Навчальні онлайн-конференції проводили на платформі Zoom. У такому самому форматі відбудуться іспити з англійської та німецької мов. Також до кінця семестру ми повинні виконати підсумкові тести або якийсь ще вид роботи. Не зрозуміло, як ставитимуть бали з латинської мови –викладачка вже у віці і з інноваційними технологіями точно не «на ти».

Однак не всім українським студентам під час карантину вдалося відпочити. Деякі виші, навпаки, збільшили обсяг матеріалу.

Так сталося, наприклад, в іншому львівському ВНЗ – Українському Католицькому Університеті, каже студентка історичного факультету Софія Дудар.

«На дистанційне навчання ми перейшли 14 березня і відразу - в онлайн-формат. УКУ користується системою CMS. Ця платформа дає студентам доступ до лекцій та домашнього завдання, тому з цим проблем не було», - розповідає дівчина.

В УКУ проводили в онлайн-форматі як лекції, так і практичні заняття. Для виконання завдань під час практичних використовували суміжні інструменти.

Домашнього стало набагато більше

«Пари проводили з усіх без винятку дисциплін, чергувалися лекції та семінари. Практичні заняття  проводились у форматі конференцій, іноді використовували систему padlet для виконання завдань під час семінару. Домашнього стало набагато більше, здебільшого домашнє задавали у вигляді ессе або відкритих відповідей на питання, рідше – у вигляді тестів. Виконані завдання викладачі перевіряли на CMS-платформі, одразу ж ставили бали і писали коментарі.

Український католицький університет — приватний вищий навчальний заклад у Львові.

Дата і кількість іспитів не змінилися. Вони будуть відбуватися за розкладом у форматі онлайн. Коли буде відновлене навчання – невідомо, це залежить від ситуації в країні».

Справедливості заради відзначимо, що не тільки адміністрація приватного УКУ змогла налагодили ефективну комунікацію «студент-викладач» під час карантину. Не змогли розслабитися і студенти Києво-Могилянської академії.

«Завдань на карантині було дуже багато. Особливо таких, що до самостійного опрацювання і різних творчих проєктів, – розповідає студент факультету політології Омецінський Олександр. - Наприклад, створити акаунт у соцмережі і просувати його. Потім прозвітувати про кампанію, використані інструменти і так далі. Або розглянути карикатури, меми і застосувати до них дискурс-аналіз. Це цікаво, але забирає купу часу. Важко було організувати навчальний процес і разом з тим писати курсову.

Києво-Могилянська академія - один із найстаріших навчальних закладів в Україні. Рік заснування - 1632.

Я щодня прокидався і думав: «Окей, гугл: який сьогодні дедлайн? Розібратися у справі Марбері проти Медісона і написати, що в ній було юридичним питанням, а що політичним? А потім знайти схожі кейси на сайті судових реєстрів української політики».

Підсумовуючи, відзначимо, що неготовність української освіти до впровадження дистанційної форми навчання визнали і в міністерстві. Тому адміністрації окремих вишів, яким попри труднощі таки вдалося налагодити комунікацію, залишається лише подякувати, а всім іншим – порадити використати літніх канікул для розвитку. Адже невідомо, перед якими викликами навчальним закладам ще доведеться опинитися в майбутньому.

Ірина ЯКИМ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: