дивись.info

Відставка голови НБУ: чого очікувати

Відставка голови НБУ: чого очікувати

Проплачені мітинги, тиск через суди, інформаційні атаки та різкі політичні оцінки Яків Смолій назвав інструментами політичного тиску і приводом для його відставки.

Чи не приведе зміна керівництва НБУ до нової політичної та економічної кризи, ІА Дивись.info запитала в експертів.

Галина Хейло, фінансово-аналітичний центр «Трансформація», Асоціація українських банків:

«На мою думку, зміна голови НБУ  – не є порушенням інституційної незалежності Національного банку. Банківська система України й НБУ, зокрема, має «запобіжники» у разі виникнення подібних ситуацій – це робота принципів корпоративного управління, які й розраховані на те, що якщо хтось звільняється з керівних посад, то це не впливає на зміни в роботі всієї системи. Й тим самим й не дає змогу політичного тиску та впливу на інституцію в цілому.

Ще у червні 2015 року ВРУ прийняла закон про розбудову інституційної спроможності. У ньому вказано, що призначення членів ради НБУ та членів правління НБУ відбувається на різні терміни – на 4, 5, 6 та 7 років. Якщо будь-хто з членів правління НБУ буде звільнений за власним бажанням чи за інших обставин, інші члени правління залишаються на своїх місцях, що дає можливість працювати далі. Це дає можливість бути інституції сильною й незалежною від змін у владі.

Варто відмітити, що відставка голови НБУ не вплине на коливання курсу валют. На сьогодні ми бачимо, що курс виріс, але це пов’язано з тим, що «експерти» почали лякати, що після відставки курс буде 40, а той й 50 гривень за долар. Така паніка вигідна для спекулянтів, але це явище тимчасове.

Не варто турбуватися щодо зміни курсу у співробітництві з МВФ. Малоймовірно, що ми побачимо факти повернення банків їх власникам».

Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інститут історії України НАНУ:

«Політична та економічна криза існують і без відставки або збереження на посаді Якова Смолія. Скоріше його заява про відставку – свідчення поглиблення системної кризи і кризи «антикризової програми» уряду і всієї влади. МВФ і так контролює НБУ як фінансовий інститут і будь-який «новий» або «старий» керівник цієї установи залишатиметься в форматі меморандуму про співпрацю з МВФ. Просто владні зобов’язання щодо меморандуму з МВФ неможливо будь-кому виконати за нинішнього стану української економіки. Тож, ймовірно, Яків Смолій як досвідчений менеджер не хоче брати на себе відповідальність за це».

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт:

«На жаль, протягом останніх років політика, яку проводить Національний банк, не сприяє економічному розвитку України. Зокрема йдеться про валютну лібералізацію та плаваючий валютний курс. В умовах слабкої української економіки це означає збільшення виведення валюти за кордон та девальвація гривні. З іншого боку, через високу облікову ставку та зв’язування ліквідності банківської системи кредити залишаються дорогими та недоступними як для підприємців, так і для громадян. В тих важких умовах, в яких опинилася економіка України в результаті епідемії коронавірусу та карантину, без підтримки з боку НБУ вийти з кризи Україні не вдасться. Влада дійсно здійснює тиск на керівництво НБУ з тим, щоб Нацбанк активно допомагав як підприємцям, так і уряду. Проте нинішнє керівництво НБУ не готове змінювати свою політику в інтересах України. Заява Смолія про відставку вже негативно позначилася на курсі гривні. Проте сама відставка голови правління не призведе до якихось змін. Після відставки Смолія його обов’язки буде виконувати Катерина Рожкова, яка буде продовжувати нинішню політику Нацбанку. Поки що невідомим залишається те, кого призначать на місце Смолія та яку політику він буде проводити. Від цього залежить чи криза буде подолана, чи вона, навпаки, загостриться. Реакція МВФ на заяву Смолія буде негативною. Згідно з Меморандумом, нещодавно підписаним з МВФ, влада зобов’язалася підтримувати незалежний статус Нацбанку та не втручатися в його роботу. Тому не виключено, що наступні транші МВФ Україна не отримає. Що стосується повернення активів збанкрутілих банків, то зараз запобіжником цьому служить так званий «Антиколомойський закон», який вивів НБУ за межі правового поля України та значно ускладнив судові процеси проти Нацбанку. Також більшість цих активів вже давно розпродано та розкрадено. Тим не менше, навряд чи власники та клієнти банків-банкрутів змиряться з втратою своїх грошей. Тому судові процеси будуть тривати. Не виключено, що законодавство зазнає змін і «Антиколомойський закон» буде скасовано. На жаль, за неадекватні дії чиновників в кінцевому підсумку розплачуються пересічні громадяни».

Василь Мельничук, експерт:

«Відставка Смолія – ознака того, що держава повертає собі контроль за діяльністю НБУ, що вже давно потрібно було зробити. Всю історію України НБУ проводив «незалежну» політику фінансового голоду для реального сектора економіки: утримуючи надзвичайно високі облікові ставки, НБУ тим самим позбавив реальний сектор можливості брати кредити. А з іншої боку, проводилася політика розкручування гіперінфляції. В результаті цього в 90-их переважна більшість великої промисловості, насамперед високотехнологічні виробництва, припинили своє існування через втрату обігових засобів і наступне банкрутство, а нові підприємства не з’явилися.

Ця ж політика продовжувалася і до недавнього часу. З приходом Зеленського до влади, шляхом тиску на керівництво НБУ вдалося добитися того, що облікова ставка постійно знижувалася: з 17,5% – рік тому і до 6% – тепер. Проте цього недостатньо, щоб реалізувати масштабні плани Зеленського щодо будівництва доріг та об’єктів інфраструктури, а також іпотеки за ставкою 10% та створення нових робочих місць. Реалізація цих планів потребуватиме подальшого зниження облікової ставки і початку кредитування реального сектора економіки. Створюються фінансові передумови для відродження української промисловості і виробництва загалом. Звичайно, що перспективи можливого відновлення України як промислової держави непокоять і викликають роздратування у наших як східних, так і західних партнЬОрів. Тому їхні агенти зараз підняли активний хайп, спрямований на збереження незалежності НБУ від української держави. Заяви Смолія і різного роду агентів іноземного впливу є прямим викликом політиці України на зміцнення свого економічного суверенітету.

Крім того, не слід забувати, що теперішній менеджмент НБУ сформувався за часів правління Порошенка, там, як кажуть, сидять його кадри. Тому тиск на теперішнє керівництво і поступове витіснення старих кадрів Порошенка є цілком нормальним процесом заміни чужих ворожих кадрів.

Читайте також: Без паніки: чого очікувати після відставки голови НБУ Якова Смолія

Витіснення Смолія, а за ним підуть і інші кадри попередньої влади, означає тільки подальше зміцнення влади Зе-леної партії, взяття ними під контроль ще одного дуже важливого інструменту здійснення економічної політики в країні.

Отримавши ще і цей важіль, Зе-леним буде простіше і ефективніше керувати країною. Чи скористаються вони цими можливостями? Час покаже. Багато чого буде залежати від того, хто прийде на зміну Смолієві і порошенківській команді. Але в будь-якому випадку це позитивна передумова для стабілізації політичного і економічного становища України».

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.