дивись.info

В Україні дослідили, як працівники великих компаній дотримуються інформаційної гігієни

В Україні дослідили, як працівники великих компаній дотримуються інформаційної гігієни
Фото: depositphotos.com

Більшість українців вірять у штучність походження коронавірусу, натомість щорічні збитки світової економіки від поширення фейкової та маніпулятивної інформації сягають 78 мільярдів доларів.

Усе це є наслідком недотримання інформаційної гігієни. Відтак в Україні була створена ініціатива «Як не стати овочем», волонтери якої провели дослідження, як дотримуються інформаційної гігієни у Facebook працівники 20 великих українських компаній.

ІА Дивись.info представляє результати цього дослідження.

Дані дослідження

52% співробітників великих компаній, які проживають у Західній Україні не дотримуються інформаційної гігієни. В цілому по Україні цей показник 53% порушників інформаційної гігієни серед всіх працівників компаній.

Це дані дослідження Facebook-акаунтів співробітників 20 компаній. Його провела волонтерська ініціатива «Як не стати овочем» у рамках вивчення рівня інформаційної гігієни українців.

Основне порушення на Західній Україні – посилання на «сайти-сміттярки» (73% порушників).

У Львівській області лише 46% порушників. Високий показник проходження тестів серед порушників – 33%, проте вони менше публікують текстів з маніпулятивними заголовками – 44%.

 Як досліджували

Перша хвиля дослідження обмежувалася 20 компаніями. Всі вони входили в рейтинг найкращих роботодавців 2018-2019 років за версією профільного порталу з пошуку роботи grc.ua.

Компанії: ПриватБанк, Альфа-Банк, Креді Агріколь Банк, Райффайзен Банк Аваль, ДТЕК, WOG, Vodafone Україна, Київстар, lifecell, Нова Пошта, McDonald’s Ukraine, Comfy, Eldorado, Сільпо, АТБ-маркет, Coca-Cola HBC Ukraine, Roshen, Bayer, Фармак, Дарниця.

Акаунти для аналізу обиралися випадковим чином по 50 працівників кожної компанії. Для однорідності вибірки в аналіз були взяті акаунти, які відповідали таким критеріям: не бот; відкритий аккаунт; регулярні публікації; в акаунті є позначка, що людина працює в компанії зі списку; людина не займає керівні посади в центральному офісі та не працює в комунікаціях.

Після формування основної вибірки, формувалася додаткова регіональна. Захід, Центр, Північ, Південь – до мінімум 150 респондентів у кожному з регіонів; Схід – 93 (найменша присутність співробітників великих компаній). Також перевірялась наповненість вибірок за ключовими областями та Києвом – до мінімум 70 респондентів у кожній з областей Львівська,  Дніпропетровська, Одеська та м.Києві; Харківська область – 61.

У рамках дослідження порушеннями інформаційної гігієни вважалися:

  • публікація матеріалів з посиланням на сайти-сміттярки. Сайти, які публікують контент по принципу його клікабельності, а не достовірності інформації. Немає автора, неможливо прослідкувати джинсу, велика концентрація фейків та маніпуляцій
  • тексти з маніпулятивними заголовками
  • фейки, зокрема дописи, які були помічені Facebook, як фейкові чи маніпулятивні.
  • тести та ігри розважального характеру («Яка ти змія?»), проходячи які людина дає доступ до своїх даних.

Аналіз публікацій акаунтів проводився вручну та з допомогою системи SemanticForce. Період аналізу: січень-червень 2020.

Деталі методології

Центр (55% порушників). Порушники менше посилаються на «сайти-сміттярки» (60%) та публікують фейки (33%). Проте серед них високий показник проходження тестів – 31%.

Південь (53% порушників). Порушники менше публікують тексти з маніпулятивними заголовками (44%) та фейки (28%). Найвищий показник проходження тестів (36% порушників).

Північ (50% порушників). Порушники найбільше публікують фейки (47%).

Схід (39% порушників). Найнижчі показники серед порушників за посиланнями на сайти сміттярки (47%) та публікація фейків (25%).

В Одеській області найбільше порушників – 56%. Порушники менше публікують тексти з маніпулятивними заголовками 43% та фейки 21%. Проте високий показник проходження тестів 33%.

Дніпропетровська область на другому місці за кількістю порушень – 50%. Порушники найбільше публікують текстів з маніпулятивними заголовками 68%, менше посилаються на «сайти-сміттярки» 58%.

У Києві 50% порушників. Найбільше порушники публікують фейки – 48%.

У Харківській області найнижчий відсоток порушників – 33%. Високий показник проходження тестів серед порушників 30%.

У цілому по Україні найгірша інформаційна гігієна в співробітників «АТБ» (74% порушників інформаційної гігієни). Найкраща в «Ельдорадо» (32% порушників).

4519 постів з фейками та маніпуляціями опублікували співробітники компаній за період аналізу. Це в середньому 8,5 постів на одного порушника. Найменше постів-порушень на одного співробітника у Кока-Коли (4), найбільше у Фармак (16).

Структура порушень інформаційної гігієни серед всіх працівників компаній такі:

  • 34% поширюють на своїх сторінках посилання на сайти-сміттярки.
  • 27% публікують тексти з маніпулятивними заголовками.
  • 21% респондентів опублікували фейки. Зокрема 7% опублікували матеріали, які були помічені Facebook як фейкові чи маніпулятивні. Дані пости не були видалені власниками акаунтів.
  • 13% проходять тести на кшталт «Яка ти змія?», через які відкривається доступ до даних людини.

35% респондентів в перемішку з фейками та маніпуляціями публікують пости з рекламою компанії, в якій працюють. Найменше про компанію пишуть ті, хто публікує багато постів. І навпаки – ті, хто публікує мало постів, схильні писати про компанію більше.

23% співробітників компаній пишуть багато постів. Як правило, це більше одного поста на день. Здебільшого це репости. В цій категорії найбільша частка порушників інформаційної гігієни – 87%.

Серед порушників інформаційної гігієни, які публікують багато постів, найбільше зустрічається фейків та посилань на сайти сміттярки.

Серед порушників, які мало пишуть, рідше зустрічаються тексти з маніпулятивними заголовками та фейки.

Чим більше людина публікує постів, тим менше вона їх фільтрує.

Довідка

Ініціатор дослідження: «Як не стати овочем», волонтерська ініціатива, яка вчить інформаційній гігієні та базовим знанням з ключових життєвих сфер.

SemanticForce – міжнародна продуктова компанія, яка з 2009 року розробляє платформу  моніторингу та аналітики медіа та соціальних мереж. Компанія працює з клієнтами понад 15 країн. Серед клієнтів Samsung, SONY, Hyundai, adidas, Nestle та інші провідні бренди та агентства.

Чому це проблема та що з цим робити

Оксана Мороз, засновниця ініціативи «Як не стати овочем», авторка книги «Нація овочів? Як інформація змінює мислення та поведінку українців»:

«Інформаційні віруси вже є невід’ємною частиною нашої реальності. Вони інструмент сучасних війн, інформаційних атак на бізнес, конкурентного переділу ринків. Їхня кількість постійно зростає. Мінімальний бюджет зменшується, а набір інструментів розширюється.

Щороку збитки світової економіки від поширення фейкової або маніпуляційної інформації сягають 78 мільярдів доларів. Це розрахунки професора Роберто Кавазоса з Балтиморського університету, які він опублікував у вересні 2019.

Самі ж меседжі інформаційних атак стають дедалі примітивнішими та б’ють асиметрично. Потрібно знищити репутацію компанії — бомбардуємо чутками про звалища відходів, порушення санітарних норм, рабське ставлення до людей, російський бізнес тощо.

Опірність фейкам та конспірології суттєво знизилася під час інфодемії. Зокрема українці не лише повірили в штучність коронавірусу та супутні маніпуляції, а й відмовляються вакцинуватися. Зараз лише 25% українців готові скористатися безкоштовною вакциною проти Covid-19, якби вона вже існувала. Ще 16% вагаються, проте швидше зроблять щеплення. 49% – відмовляться.

Це результат кількамісячної інформаційної кампанії. Швидкість розповсюдження фейків та їх дії на поведінку людей зросла. Бізнесу потрібно вчитися жити і в цій новій реальності. Адже те, що для власника чи топ-менеджера знаходиться в категорії «як в це може хтось повірити?», для інших людей — «красива» правда, в яку вони не тільки охоче вірять, але і керуються нею в буденному житті.

Відсутність у співробітників інформаційної гігієни – це додаткова загроза в період атак на бізнес. Є тема, яка життєво важлива для колективу. Є страх та стрес перед можливістю втрати роботу. Нерозуміння того, що відбувається та відсутність вичерпних відповідей на запитання, які виникають під впливом атаки. До цього додається недовіра до офіційних джерел та, часто, запізніла реакція на репутаційні кризи з боку власників. Одиниці з тих, хто проходив через інформаційну атаку на свого роботодавця, можуть похвалитися іншою атмосферою в колективі.

Чи можна змінити співробітників в короткостроковій перспективі? Ні. Проте можна почати ефективно цим керувати і, як результат, мінімізувати ризики та почати змінювати ситуацію.

Читайте також: Фейки з кожним роком стають дедалі примітивнішими, – Оксана Мороз

Компаніям варто моніторити та попереджати не тільки ті інформаційні атаки, які безпосередньо пов’язані з ними. Зовнішні інформаційні віруси можуть нашкодити бізнесу не менше. Наприклад, наляканий фейком з соцмереж менеджер ухвалить помилкове рішення, що принесе збитки компанії. Тому варто проводити системну роз’яснювальну роботу з персоналом щодо гучних інформаційних вірусів.

Додати в навчальні програми співробітників два блоки:

  • фільтрація джерел інформації: відрізняти медіа від «сайтів-сміттярок», розуміти, як інформація змінює мислення та поведінку людини. Це активує режим «витіснення» фейків через домінування об’єктивних медіа.
  • базове розуміння, як працюють ключові життєві сфери (держава, економіка, медицина тощо). Це сформує скелет об’єктивних знань у сферах де найчастіше ці знання заміщаються фейками».

Рейтинг регіонів за порушенням інформаційної гігієни

Порушники
Центр 55%
Південь 53%
Захід 52%
Північ 50%
Схід 39%

Рейтинг за порушеннями інформаційної гігієни окремих областей та Києва

Порушники
Одеська область 56%
Дніпропетровська область 51%
Київ 50%
Львівська область 46%
Харківська область 33%

Які саме порушення роблять співробітники, які не дотримуються інформаційної гігієни (регіональний зріз)

Сміттярки Маніпулятивні заголовки Фейки Тести
Центр 60% 55% 33% 31%
Південь 64% 44% 28% 36%
Захід 73% 49% 40% 27%
Північ 64% 54% 47% 26%
Схід 47% 44% 25%

Які саме порушення роблять співробітники, які не дотримуються інформаційної гігієни (окремі області та м.Київ)

Сміттярки Маніпулятивні заголовки Фейки Тести
Одеська область 64% 43% 21% 33%
Дніпропетровська область 58% 68% 35% 25%
Київ 62% 53% 48% 26%
Львівська область 67% 44% 40% 33%
Харківська область 50% 40% 20% 30%

 

Фото: depositphotos.com

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.