Вілла «Люсія»: чи вдасться врятувати пам’ятку архітектури

У Львівській міській раді повідомили про проведення архітектурного конкурсу щодо збереження вілли «Люсія» на вулиці Свєнціцького, 16. Тим часом власник будівлі продовжує наполягати на вилученні об’єкту з реєстру пам’яток.
У пошуках компромісу
Про проведення архітектурного конкурсу повідомив заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко під час нещодавнього брифінгу.
«На попередній зустрічі, яка відбулася ще до карантину, у Пороховій Вежі, було визначено як один із компромісних шляхів порятунку вілли «Люсія» на вулиці Свєнціцького,16 – це проведення архітектурного конкурсу. І ми можемо повідомити, що прийнято відповідне рішення. Найбільше проблема сьогодні – це стан, у якому перебуває будівля. Тут потрібна робота фахових реставраторів, архітекторів, які можуть дати чітку відповідь, як продовжити життя вілли. Саме тому зараз з представниками ОСББ та управління охорони історичного середовища ЛМР узгоджується фінальне технічне завдання. І вже у вересні ми очікуємо на перші результати роботи», – сказав Андрій Москаленко.
Читайте також: Вілли є найбільш вразливими об’єктами архітектури, – архітектор-реставратор Оксана Бойко
Засновники ОСББ «Свєнціцького-16», якому й належить будинок, погодилися на проведення конкурсу, однак продовжують наполягати, що вілла немає жодної цінності, перебуває в аварійному стані, а щоб пришвидшити процес, її негайно потрібно виключити з реєстру пам’яток місцевого значення.
«Історія триває з 2007 року, коли будинок зняли з балансу Львівської міської ради», – розповідає Ігор Скробацький, бенефіціар ОСББ «Свенціцького-16».
Саме ОСББ, згідно з даними YouControl, було зареєстроване у листопаді 2013 року. Тоді ж були подані документи на розбудову об’єкта.
У вересні 2014 року було видано свідоцтво та проведено державну реєстрацію права власності ОСББ на земельну ділянку. Згідно з даними публічної кадастрової карти, цільове призначення ділянки – обслуговування багатоквартирного будинку.
«Як виглядає ситуація сьогодні? У міської ради є своє бачення, яке вони представляли у суді, а у нас – своє. Тому Верховний Суд, розглянувши наші подання, прийняв рішення, що цим повинні все-таки займатися фахівці і необхідно провести експертизу. Раніше вже була проведена судова експертиза (судова будівельно-технічна експертиза – ред.). По-перше, цей будинок знаходиться в абсолютно аварійному стані і ніякі його елементи не підлягають подальшій експлуатації. Але цікавий інший висновок у цій судовій експертизі. Вони вивчили архівні документи. Там є креслення автора цієї вілли – що мало бути збудоване і що було збудоване. Тож будинок, який є сьогодні, це дві різні будівлі. Нічого автентичного там немає. Вілла збільшилася у розмірах. Якщо спочатку це планувався будиночок для однієї родини, то коли ми його викупляли, це вже було багатоквартирне помешкання. Тобто там все всередині перероблено, вона добудована. Зберігся лише якийсь відсоток. Ми кажемо, що готові відтворити певні елементи будівлі, у нас є креслення. Але коли йдеться про збереження, то виникає запитання, а що ми хочемо зберегти, якщо це дві різні будівлі? Одна будівля, яка була запроєктована і збудована, а друга – яку ми отримали у спадок. Вілла інтенсивно перебудовувалася з 1950-го року. Тому ведучи дискусію з працівниками міської ради, ми розуміємо, що треба виходити якось із цієї ситуації. Так роздмухали ситуацію, що складається враження, ніби це якась пам’ятка національного значення», – сказав під час брифінгу Ігор Скробацький.
За словами власника ОСББ, архітектурне бюро розробляє концепцію щодо нової будівлі.
«Подібні приклади є в усьому світі – там, де будується новий будинок, відбувається імплементація помешкання, яке стояло на тому місці. Тому ми проводимо воркшоп, архітектори напрацьовують варіанти, як вони це бачать. І виходячи із цього, ми будемо домовлятися з міською радою. Чому ми хочемо скасувати статус пам’ятки архітектури? Тому що нам обом (ЛМР та ОСББ – ред.) буде простіше рухатися. Бо якщо це пам’ятка архітектури, то ми немає права нічого там робити без дозволу від Міністерства культури. Тому треба шукати якийсь компромісний шлях. Однак міська рада наполягає, що це має бути пам’ятка архітектури. А ми наполягаємо, що треба скасувати цей статус, тоді ми зможемо рухатися вперед більш інтенсивно», – веде далі Ігор Скробацький.
Сьогодні справа далі перебуває у судах щодо скасування статусу пам’ятки місцевого значення.
«Якщо рішення суду буде на нашу користь, то ми беремося дотриматися нашого слова, провести воркшоп і використати усі позитивні моменти, які там будуть представлені. І я так розумію, що якщо навіть буде збережений статус пам’ятки архітектури, то міська рада все одно шукатиме шляхи для розбудови, бо воно у такому стані не може бути. А відбудовувати там нема що», – ще раз наголосив Ігор Скробацький.
У міській раді зазначають, що ситуація з віллою є дуже складною і тривалою.
«Ми дійсно дійшли порозуміння щодо того, що потрібно проводити воркшоп та знаходити рішення. І це рішення мають запропонувати як архітектори, так і реставратори. У нас немає спільної позиції з ОСББ, але це не заважає нам проводити воркшоп. Є дійсно рішення суду, яке скасовує внесення вілли до реєстру пам’яток, але ми як міська рада звернулися з листами і знаємо, що це враховано при поданні апеляції. Ми знайшли порозуміння, що треба зберегти те, що можна зберегти. І цим мають займатися професіонали – архітектори, реставратори, бо якщо не робити жодних дій, то за якийсь час там вже взагалі нічого не буде», – сказав Андрій Москаленко.
Заступник міського голови зазначив, що міська рада була категорично проти зведення на місці вілли «Люсія» багатоповерхового будинку.
«Була низка звернень, коли суд зобов’язував нас видавати певні документи. Ми натомість подавали апеляції. Розуміємо, що таким шляхом не може відбуватися впорядкування тієї території. Тому коли ситуація дійшла до критичної межі, щоби зберегти пам’ятку, ми провели низку заходів і внести об’єкт до реєстру пам’яток архітектури», – наголосив Андрій Москаленко.
Натомість виконувач обов’язків начальника управління охорони історичного середовища Олег Хандин зазначає, що судова тяганина щодо вілли «Люсія», можливо, затягнеться ще на декілька років.
«Ми схильні шукати якісь рішення для розв’язання цього питання. Воркшоп називатиметься «Вілла Люсія: пошук рішень». Нам потрібно зрозуміти, що це за будинок, як ми можемо його врятувати, реставрувати, видозмінити, якщо це можливо, а також – які наступні кроки власників для порятунку споруди та її відновлення. Головне завдання – збереження цієї історичної субстанції, яку ще можна врятувати», – каже Олег Хандин.
Щодо експертизи, результати якої були представлені у суді ОСББ «Свєнціцького-16», то Олег Хандин зазначив: «Експертиза була незалежною, але замовником виступило ОСББ. Судової експертизи неможливо було провести. Це було визначено судом першої інстанції, оскільки немає такої кваліфікації, щоби спростувати чи підтвердити твердження, що будинок є пам’яткою чи ні. На цей час вілла є пам’яткою, адже рішення про скасування статусу не набуло законної сили. Потрібно досягнути якогось компромісного рішення, щоби суд не тривав роками. Інакше будинок зруйнується».
Судові справи
Нагадаємо, у листопаді 2017 року департамент архітектури ЛОДА вніс віллу на вул. Свєнціцького, 16 до переліку щойно виявлених пам'яток. А у лютому 2018 року Міністерство культури внесло цей будинок до реєстру пам'яток місцевого значення. Як наслідок, ОСББ «Свєнціцького-16» подало до суду два позови: один – про скасування наказу ЛОДА, а інший – про скасування наказу Міністра культури.
23 серпня Львівський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА про внесення до вілли до переліку об’єктів культурної спадщини щойно виявлених пам’яток.
Після подання апеляції департаментом ЛОДА 27 грудня 2018 року Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова скасував постанову окружного адмінсуду.
У листопаді 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відправив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
А вже 18 червня нинішнього року Львівський окружний адмінсуд знову ухвалив рішення на користь ОСББ «Свєнціцького-16» за позов до департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА і скасував наказ про внесення вілли «Люсія» до переліку об’єктів культурної спадщини. Наразі рішення не набрало законної сили.
Серед аргументів, використаних ОСББ у суді, що адресою Свєнціцького, 16, відсутні об’єкти культурної спадщини, а згадуваний будинок належить до фонової забудови, при цьому запущений і перебуває в аварійному стані, не враховано факт численних трансформацій (реконструкції, перепланування, добудови, перебудови тощо) будинку у порівнянні з первісним проєктним станом.
А також ОСББ долучило висновки будівельно-технічної експертизи, згідно з якими окремі конструктивні елементи будинку не відповідають за своїми об’ємно-планувальними рішеннями первинному проєктному плану, будівля перебуває в аварійному стані і не підлягає експлуатації.
Як зазначалося раніше, експертиза була проведена на замовлення ОСББ «Свєнціцького-16».
Свідком у цій справі був залучений Василь Петрик – головний архітектор Державного історико-культурного заповідника у м. Белзі, старший науковий працівник НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України.
«Підстави для внесення вілли «Люсія» до реєстру пам’яток, безперечно, були. І на Консультативній раді, членом якої я є, ми всі одноголосно підтримали це рішення», – сказав у коментарі ІА Дивись.info Василь Петрик.
А щодо експертизи, результати якої власник ОСББ вважає підставою для виключення вілли з реєстру пам’яток, архітектор назвав її не фаховою та маніпулятивною.
«На їхнє (ОСББ – ред.) замовлення експертизу провів приватний експерт, який займається будівельними роботами. Це не фахова експертиза, вона є маніпулятивною та завідомо сфальшованою. Там підмінено сам об’єкт експертизи. Я читав цю експертизу і можу сказати, що вона не фахова. Вона не може бути взята до уваги, але суд все ж зважив на неї.
Обов’язок власника зберігати пам’ятку. Якщо ця людина має совість і повагу до історичного Львова, то він би відновив віллу і зробив її візитівкою для свого бізнесу. Чи нехай би продав цю пам’ятку місту, і місто займеться реставрацією об’єкта. Якщо власник так не вважає, то нехай судиться. Але, як на мене, це лише шкодить його репутації», – зауважив Василь Петрик.
«Для того, щоби говорити чи є будівля пам’яткою архітектури, чи ні, потрібно спочатку зробити повноцінну історичну довідку. Невідомо, хто робив експертизу для суду і на основі яких документів. Є у нас профільний інститут «Укрзахідпроектреставрація», де є висококваліфіковані працівники, які можуть дати фахову оцінку. чи є той чи інший об’єкт пам’яткою чи не є. Має науково-дослідну лабораторію, зокрема у галузі реставрації пам’яток, і НУ «Львівська політехніка»
Мої колеги, які досліджували цей об’єкт, абсолютно переконані, що пам’ятка має свою історичну та архітектурну цінність і цей об’єкт необхідно зберігати як пам’ятку історії та архітектури», – сказав Андрій Салюк, голова ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, віцепрезидент Українського комітету ICOMOS.
Трохи з історії
Вілла «Люсія» була побудована 1895-1896 рр. для цісарського радника і контролера Головної крайової каси Юзефа Ольпінського фірмою Івана Левинського за проєктом архітектора Івана Долинського.

Різдвяна листівка для збереження вілли на вул. Свєнціцького, 16. Художник Тетяна Казанцева
1916 року власницею вілли була Кароліна Скотт. У 1931-1933 роках тут мешкав Станіслав Лємпіцький – польський вчений, письменник, професор, представник львівсько-варшавської філософської наукової школи, чоловік польської поетеси Ядвіги Гамської-Лємпіцької. А по закінченню Другої світової війни віллу спіткала така ж доля, як і інші подібні помешкання – її націоналізували і перетворили на п’ятиквартирний будинок.
Історичну довідку на підставі архівної справи для вілли «Люсія» підготувала Оксана Бойко, кандидат архітектури, старший науковий співробітник Інституту «Укрзахідпроектреставрація».
У довідці зокрема зазначається, що будинок збережений на 65%. «Збережені об’ємно-просторова та конструктивна структура, компонування фасадів та їхні стильові елементи оздоблення. До лютого 2018 року (до внесення в Реєстр нерухомих пам’яток культурної спадщини) був збережений в автентичному стані мансардовий дах – з дерев’яними крокв’яно-балковими конструкціями, з начілками та острішками, оздоблений різьбленими дерев’яними випустами, та з вікнами-люкарнами», – йдеться в документі.
Нагадаємо, що після того, як 14 грудня 2017 року віллі «Люсія» надали статус пам’ятки архітектури, наступного дня, 15 грудня, у будівлі завалився дах, а також був пошкоджений фасад. Усе це стало наслідком навмисного пошкодження дерев’яних конструкцій даху.
- Фото з Fb Сергія Лєонова.
- Фото з Fb Сергія Лєонова.
- Фото з Fb Сергія Лєонова.
- Фото з Fb Сергія Лєонова.
- Фото з Fb Сергія Лєонова.
- Фото з Fb Сергія Лєонова.
Після цього міська адміністративна комісія щодо порушення законодавства про охорону історичної спадщини вирішила оштрафувати ОСББ «Свєнціцького-16» на 170 тисяч гривень за руйнування будівлі. Таке рішення було ухвалене восени 2018 року, а навесні 2019-го комісія повторно оштрафував ОСББ, оскільки попередній штраф так і не був сплачений.

Вілла «Люсія», 2016 рік. Фото з Fb Сергія Лєонова.
В історичній довідці також зазначено, що будинок – яскравий зразок віллової забудови Львова періоду пошуку національної ідентичности в архітектурі, що виражено у характерному мансардовому даху з дерев’яними елементами, інспірованими народним будівництвом, у поєднанні зі стильовими декоративними елементи фасадів.
«Вілла відповідає проєкту, який розробив Іван Долинський у 1895 році. Поява сходів чи замурування продуху не впливає на концептуальне архітектурне вирішення будівлі. Під час пристосування вілли під багатоквартирний будинок зміни торкнулися розпланування, зокрема влаштування перегородок та додаткових санвузлів, що ніяк не впливає на пам’ятковість будівлі. Збережені всі несучі стіни, склепінчасті (сеґментні) перекриття в сутеринах», – зазначено у резюме.
Оксана ДУДАР