дивись.info

Правозахисники просять українську владу допомогти абітурієнтам з окупованих територій

Правозахисники просять українську владу допомогти абітурієнтам з окупованих територій

Вступна кампанія для абітурієнтів з окупованих територій триває до 23 жовтня.

У червні парламент спростив процедуру вступу до закладів вищої освіти для дітей з окупованих територій. Якщо раніше був визначений обмежений перелік закладів, до яких без складання ЗНО могли вступати діти з Криму та окупованої частини Донбасу, то у вступній кампанії-2020 такий перелік був скасований – з’явилася можливість вступати до будь-якого закладу вищої освіти. Такі зміни мали забезпечити всім абітурієнтам з окупованих територій, хто через карантинні обмеження не зміг скласти ЗНО, можливість доступу до української освіти.

Водночас упродовж липня-серпня 2020 року правозахисники фіксували численні звернення від абітурієнтів та їхніх батьків щодо складнощів із виїздом, проходженням контрольних пунктів в’їзду-виїзду та поданням документів для вступу.

Попри те, що МОН запустило гарячу лінію для абітурієнтів з окупованих територій, найбільше звернень отримували громадські організації. Активісти розповідають: не всі охочі змогли скористатись нагодою вступити у бажаний вуз. А відтак (оскільки вступна кампанія для дітей з окупованих територій триває ще до 23 жовтня) правозахисники виступили зі зверненням до української влади – просять усунути низку перепон, які обмежуть абітурієнтів отримати право на безкоштовну українську освіту.

Олександра Дворецька, засновниця Благодійного фонду «Восток-SOS» розповідає, що це була найскладніша вступна кампанія з часів окупації:

«Вже зараз ми можемо провести попередні підсумки, як відбувається вступна кампанія після прийнятого закону в червні. В період вступної кампанії ми мали зміни до законодавства – розширення переліку вузів для абітурієнтів з окупованих територій і Криму. Але вступна кампанія починається значно раніше. Ще в жовтні 2019 року були прийняті правила для вступу в університети, і вони не передбачали зміни. Тобто абітурієнти планували свій вступ ще за старими правилами (тими, що діяли у вступну кампанію 2019 року) і обирали з обмеженого переліку навчальних закладів.

З березня до червня в нас фактично не було керівника МОНу, а тому зміни, які мали відбутись вчасно, не відбувались. Міністерство освіти мало змінити два накази – про вступ для жителів Донецького та Луганського регіону, і для кримчан.  Однак цього донині не зробили. Також мали бути внесені зміни до порядку вступу. Відповідно до цього наказу, зміни також не були внесені.

Фактично вийшло так, що абітурієнти навпомацки дізнавались про правила, яким чином вступати цього року, вже в конкретному університеті, зокрема який перелік документів потрібно, скільки це займе часу, які будуть умови.

За таких обставин про позитивні зміни в МОН важко говорити. Деякі співробітники навіть саботували виконання і критикували президентський законопроєкт. Це була найскладніша вступна кампанія від початку окупації.

Читайте також: Преференції чи справедливісь: що означають зміни до закону «Про вищу освіту»

Умови для вступу потрібно не лише створювати, слід ще й донести інформацію до абітурієнтів».

Віолета Артемчук, головна координаторка-директорка ГО «Донбас-SOS» також зауважує, що, аби отримати цього року право вчитись в українському вузі, абітурієнти мусіли докласти чимало зусиль.

«Отримати освіту, приїхавши з окупованої території – дорого коштувало. Треба мати і наполегливість, і велике бажання. З травня ми отримували питання про вступ на підконтрольній Україні території. Перші дзвінки почали надходити ще в травні-червні, коли абітурієнти думали, що будуть вступати за результатами ЗНО. Більшість з них готувались до ЗНО. Багато дітей не змогли скласти ЗНО через те, що контрольні пункти були закриті – спершу з обох боків, а потім з певними обмеженнями. Далі багато вже зрозуміли, що вступити зможуть через освітні центри.

Спростили процедуру перетину КПВВ без обов’язкової самоізоляції і це було добре», – розповідає громадська активістка.

Зі вступниками з Криму ситуація не краща, а подекуди значно складніша. Денис Савченко, координатор ГО «Крим-SOS» розповідає, що абітурієнти почали хвилюватись, як вступити, ще в травні. Хоча розширення переліку доступних вишів додавало позитиву.

«Зі вступом пов’язані дві проблеми – свобода пересування і згадане обмеження чи закриття кордонів.

Також документи – просять документів, яких, згідно з правилами вступу, в абітурієнтів з окупованих територій ніхто не повинен вимагати. І найбільша проблема – український уряд не зміг застосувати комплексний підхід до вирішення проблем абітурієнтів та надання їм повного доступу до освітніх послуг. На підконтрольних територіях влада на різних рівнях (місцева, регіональний та національний рівень) не володіє достатньою інформацією – а хто все ж таки з Криму приїде, і як він чи вона будуть вступати», – каже Денис Савченко.

До 23 жовтня абітурієнти ще мають можливість подати свої документи. Проблеми сворювала і окупаційна влада, і на підконтрольній території теж не знають часто, як себе поводити. Досі правозахисні організації просять уряд зробити відповідні висновки і внести корективи. Правозахисники вже підготували низку рекомендації.

Марія Красненко, юристка Громадського холдингу «Група впливу» підсумувала звернення правозахисників до української влади.

«Меседж до українського уряду і міністерств такий: є ще 2 місяці, аби українська вдала зробила все можливе, щоби доля українських абітурієнтів не залежала від окупаційної влади. Має бути врегульоване питання з перетином лінії зіткнення і необхідність проходження цими студентами самоізоляції та здачі тестів. Тут має бути конкретна відповідь:

  • врегулювання нормативно-правових актів, з конкретними змінами;
  • питання документів, паспортів, довідки про внутрішньо-переміщених осіб;
  • інформаційна кампанія – мають бути роз’яснені всі процедури, які є на цей період.

Крім того, в контексті цієї вступної кампанії українська влада має задуматися вже над вступом-2021», – зазначила Марія Красненко.

За даними МОН, станом на зараз 1329 випускників із окупованих територій стали студентами українських вишів.