дивись.info

Для виведення на ринок антибіотика може знадобитися десятиліття, – науковець Костянтин Дмитрук

Для виведення на ринок антибіотика може знадобитися десятиліття, – науковець Костянтин Дмитрук
Фото ілюстративне. ua.depositphotos.com

Костянтин Дмитрук – доктор біологічних наук, заступник директора Інституту біології клітин отримає грант від Національного фонду досліджень на суму понад 5 мільйонів гривень для розробки антибіотика нового покоління.

ІА Дивись.info поспілкувалася із науковцем.

Фото: Максим Козицький // Facebook

«Зараз є рішення від нещодавно створеного Національного фонду досліджень України (створений рішенням уряду 4 липня 2018 року – ред.). Мета фонду – фінансувати наукові розробки. Водночас він готовий фінансувати не лише дослідження, пов’язані з прикладними чи медичними проблемами, але й фундаментальними, що є дуже важливо. Тобто Національний фонд досліджень може фінансувати і фізиків, і ліриків, і біологів, тобто кого завгодно, хто може запропонувати якісь цікаві розробки. Наразі відбулися перші два конкурси такого рівня і з таким фінансуванням», – каже Костянтин Дмитрук.

Одразу три проєкти Інституту біології клітин отримають фінансування від Національного фонду досліджень України.

«А оскільки наш інститут невеликий, то це неабияка подія для нас. Водночас не йдеться про якусь ексклюзивність у масштабах України. Наприклад, під час першого конкурсу отримали фінансування близько 70 проєктів, другого – приблизно 140. Люди працюють і працюють за різними напрямками», – зазначив пан Костянтин.

Щодо гранту, який виграв науковець, то, за його словами, наукове дослідження має опосередкований стосунок до теперішньої епідеміологічної ситуації.

«Тобто не йдеться про вакцину, на розробку якої, до речі, наш інститут теж отримає фінансування. Загалом про антибіотики відомо давно. Їхнє застосування є найбільш ефективним методом лікування інфекційних захворювань. Винайдення антибіотиків було серйозним проривом у медицині. Після цього досить помітно збільшилася середня тривалість життя людини.

Антибіотики не діють на віруси, натомість діють на бактерії і деякі гриби. Але проблема полягає у тому, що коли є вірусна інфекція, наприклад, COVID-19, то насамперед вражається епітелій легенів. Це фактично відкриває ворота для вторинної бактерійної інфекції. Бактерії оселяються в легенях і, як наслідок, викликають класичні пневмонії. Для того, щоби їх подолати, лікарі, не чекаючи на діагноз, призначають одразу декілька типів антибіотиків, аби спрацювати на випередження. Як на мене, це питання часу, як швидко ці бактерії набудуть резистентності до тих антибіотиків, які використовують зараз. Тому необхідно завжди мати у запасі нові протибактерійні препарати. Наприклад, людину лікують, дають антибіотики, а вони не діють, розвивається сепсис, стан погіршується. І в таких випадках саме нові антибіотику можуть врятувати життя», – розповідає Костянтин Дмитрук.

І додає, що шлях від розробки антибіотика та до його виходу на ринок займає багато часу та потребує значних коштів.

«Вихід нового антибіотика на ринок – процес тривалий, що займає 10 років і більше. За цей час проводять наукові дослідження, налагоджують виробництво, проводять доклінічні та клінічні випробування, а також реєстрацію протибактерійного препарату. Середня вартість виходу антибіотика на ринок становить понад мільярдів доларів. А щоби препарат окупився, знадобиться 15-20 років. Тобто це не дуже вигідно фармацевтичним компаніям. Крім того, антибіотики призначають за потреби. Курс антибіотикотерапії дуже усереднено триває близько тижня. Тому попит на антибіотики не є таким значним, як на препарати, які використовуються щодня: як-от для хворих на цукровий діабет, гіпертонію чи тих, хто має проблеми з імунною системою – хворіє на СНІД, або ж навіть онкологію. У таких випадках лікування триває довго. Тобто це досить тернистий шлях, і говорити, що антибіотики вийдуть найближчим часом, надто рано. Наразі є лише рішення про фінансування цього проєкту», – веде далі пан Костянтин.

Наступний етап – зацікавити фармацевтичну компанію науковою розробкою.

«У наш час, якщо розробка варта того, зацікавити фармацевтичну компанію не так вже й складно. Процес виглядає наступним чином. Проводять дослідження, готується наукова стаття і водночас винахід патентується. Тоді вже можна звертатися до компаній, які готові придбати ліцензію, і після масштабування перейти до виробництва продукту. Але є й інший шлях, який би мав бути більш пріоритетним. У розвинутих країнах цей шлях полягає у співпраці бізнесу, науки і держави на перших кроках. Наприклад, бізнесмен звертається до науковців з певною проблемою. Тоді організовується конкурс, до якого залучають вчені, які працюють у цій галузі. 50% фінансування на вирішення проблеми дає бізнес, а ще 50% – держава. За такого фінансування вже можна організовувати конкурси для вирішення конкретного питання. Тобто бізнес може були залучений на початковому етапі розробок. Це дуже важливо», – резюмував Костянтин Дмитрук.

Нагадаємо, львівські науковці з Інституту біології клітин виграли два гранти на розробку вакцини проти коронавірусу та на створення антибіотику нового покоління загальною вартістю понад 15 мільйонів гривень.

Вакцину розроблятиме наукова група на чолі з директором Інститут біології клітини НАН України, професором Андрієм Сибірним, а його заступник, доктор біологічних наук Костянтин Дмитрук очолюватиме наукову групу з розробки антибіотика.

Оксана ДУДАР

Фото: ua.depositphotos.com

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.