Софія Батицька – львів'янка, яка здобула титул найвродливішої з-поміж 5 тисяч претенденток

Про життєвий та творчий шлях акторки зі Львова, яка вперше знялась у еротичному кіно, розповідає ІА Дивись.info.

Майбутня королева краси народилась у серпні 1907 року в заможній родині львіського адвоката Євгена Батицького. Сім'я володіла одним із найвишуканіших палаців — Туркулів-Комелло на вулиці Пекарській, 50. Зараз там функціонує кафедра бджільництва Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького.

Його звели у 1840-их роках у стилі венеціанської неоготики. У міжвоєнний період тут проживала сама Софія Батицька: дівчинка дорослішала, пізнавала прекрасне та ставала елегантною юнкою, яка закохувала в себе багатьох хлопців.

Дівчина навчалась в Інституті господарського виховання жінок імені Яніни Карлович, де опановувала городництво та домашнє господарство. Після закінчення семінарії (тоді її так називали — ред.) Софія вступила до Варшавської головної торгівельної школи, а вже там усвідомила, що справжнє щастя їй дарує акторська гра на сцені, Софію приваблювало бути в епіцентрі уваги, аби її слухали та аплодували.

Німе кіно. Тричі Іза

У 16 років Софія Батицька дебютує у фільмі «Душі у неволі» («Dusze w niewoli») Леонтина Ленська.

Згодом, 1929 року, Софія грає роль агентки поліції Ізи у польській драмі  «Шляхом ганьби», де порушують проблему торгілі жінками. Злочинці обманюють наївних дівчат, обіцяючи їм кар'єру в американському кіно, натомість відправляють в будинки розпусти до Бразилії. Агентка Іза перевтілюється на легковажну жінку, аби викрити злочинну схему.

Цього ж року Софія Батицька перевтілилась в Ізу Чосльовську в екранізації роману Анджея Струга «Покоління Марека Свіди» під назвою «Гріховне кохання». Головний герой Марек не може визначитись, яку із двох жінок він кохає по-справжньому. У результаті, зраджує дружині та бреше коханці. На жаль, фільм не зберігся до наших днів.

Наступні дві кінострічки «Жінка, яка сміється» 1931 року, де зіграла головну роль Ізи Брентон — молодої дружини нью-йоркського банкіра, яку спіймав у кадр репортер, коли вона йшла у супроводі чоловіка напідпику. Після розголосу у ЗМІ цієї ситуації обранець Ізи вирішує розлучитись із дружиною, та адвокат, який підтримує її, знає, як вирішити її проблему.

Останній фільм у фільмографії акторки має назву «Десять з Пав'яку». У 1931 році Софія стала Ольгою, коханкою генерала на сцені великого кіно.

https://www.youtube.com/watch?v=fVpS9w--uSQ

Акторка, яка започаткувала еротичну сцену в кіно

1930 року жінка знялась у серіалі «Моральність пані Дульської», відзнятий за сюжетом драми Габріелі Запольської. Фільм викликав у критиків шквал емоцій та обурення. По-перше, в історії кінематографу Польщі врешті зазвучали голоси акторів, окрім цього, з блакитних екранів можна було побачити напівоголену акторку (голі коліна, литка і стегно), що видно у віддзеркалені.

Пізніше цю ж п'єсу екранізували 1957 року на Київській кіностудії імені Олександра Довженка.

Титули найкращої

1930 року Софію Батицьку визнають найгарнішою пані у Польщі. Тоді вона здобула пальму першості з-поміж 5 тисяч інших претенденток.

А трохи згодом Софія стає віце-міс Європи, ще через рік — міс Парамаунт.

Після цього американське агентство International Artists запропонувало їй контракт. Цікавий факт у тому, що в той час, коли Софія Батицька емігрувала до Голівуда, прихопила з собою головний приз конкурсу краси — корону, після чого наступного року подія не відбулася, бо корона була тим часом з власницею у Каліфорнії.

У Голівуді Софії Батицькій так і не вдалось збудувати кар'єру, за два роки життя в Америці вона не зіграла жодної ролі. Так, у 27 років жінка повертається до Польщі та продовжила працювати на театральній сцені.

(Не)щасливе кохання

Одного разу, коли Софія відпочивала у Трускавці, вона познайомилась із польським музикантом і співаком Яном Кєпурою. Цікаво, що родини закоханих товаришували і мріяли про щасливе заміжжя власних дітей. Та ця красива історія залишилась у мріях.

Спочатку проти шлюбу виступав батько Софії Євген: йому здавалось, що майбутній зять занадто легковажний і самовпевнений, тому почав відмовляти дівчину від заміжжя. Згодом і обранцю Софії набридло ховатись у тіні знаменитої коханої і він почав зраджувати їй. Хоч насправді жінка була закохана в Яна до безтями.

Після втихомирення душі та тіла вона вийшла заміж за голландця та переїхала в Антверпен. Пізніше, після закінчення Другої світової війни, перебралася до США назавжди.

Після смерті чоловіка, який забезпечував родину, Софія змогла заробляти собі на життя і допомагати матері за рахунок викладання мов: жінка володіла чотирма мовами та знала есперанто. Підпрацьовувала у галереї Bac Street Antiques.

На схилі літ Софія Батицька опинилась у будинку для літніх людей самісінька. Її вже ніхто не згадав як прекрасну красуню з фільмів і розкішну жінку з обкладинок глянцю. Вона померла на 81 році життя у Лос-Анджелесі.

Підготувала Мар’яна КОВАЛЕНКО