дивись.info

Хто на Львівщині фінансує лікування хворих на коронавірус у стаціонарі

Хто на Львівщині фінансує лікування хворих на коронавірус у стаціонарі

Лікування пацієнтам, у яких неважкий перебіг коронавірусної інфекції, фінансується за рахунок коштів, які медичні заклади отримують від Національної служби здоров’я.

Про це 22 вересня на засіданні у пресклубі розповів Орест Чемерис, директор департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації.

«З 1 квітня заклади охорони здоров’я вторинного і третинного рівня перейшли на фінансування через Національну службу здоров’я. Станом на сьогодні лікарні Львівщини, які лікують хворих на COVID-19, уклали 65 угод з Національної службою здоров’я України. Із передбачених 558,7 млн. грн. на лікування хворих з державного бюджету через НСЗУ профінансовано 321 млн. грн., що становить 57,5%. Натомість з обласного бюджету Львівщини на боротьбу з коронавірусом виділили 148 млн грн. Ці кошти здебільшого пішли на доплати медикам.

Щодо «ковідного фонду», то державою здійснюються закупівлі засобів індивідуального захисту, медичного обладнання, тому казати, що держава нічого не дає, не зовсім коректно.

Комунальний заклад має підписану угоду з НСЗУ і за рахунок цих коштів він фінансується. Якщо пацієнт з середнім ступенем важкості коронавірусу, то коштів, які надходять із НСЗУ, є достатньо для лікування такого хворого.

Якщо йдеться про тяжкі випадки і тяжкі пневмонії (а останнім часом їхній відсоток зростає), то тоді того фінансування, яке лікувальні заклади отримують від НСЗУ, є недостатньо. І ті дорогі антибіотики, які дозакуповуються, їх або купують з обласного бюджету, або справді дехто мусить купувати самостійно», – зазначив Орест Чемерис.

Також чиновник розповів, на що і скільки було виділено коштів з початку пандемії, зокрема щодо цільових коштів.

«Станом на 21 вересня з обласного бюджету було виділено 147,9 млн. гривень. 20,87 млн. пішли на нарахування надбавки до заробітної плати, матеріальна допомога медикам, які перехворіли на COVID-19 і були на стаціонарному лікуванні з березня по липень (йдеться про надання разової допомоги) – здійснено 97 працівникам на суму 1,24 млн. гривень.

Крім того, витратили 4,5 мільйона на пасажирські перевезення – йдеться про початок березня, коли не курсував транспорт або працював у режимі спеціальних перевезень.

На апарати ШВЛ було виділено 59,3 млн. гривень, інше обладнання – 25,35 млн. гривень, інші лікарські засоби – 12,6 млн. гривень. Розхідні витрати до апаратів ШВЛ – 13,3 млн., засоби індивідуально захисту – 8,9 млн., диззасоби – 510 тисяч гривень», –відзвітував Чемерис.

У департаменті охорони здоров’я також наголошують, що переду осінь, і додадуться сезонні гострі респіраторні захворювання. І ніхто не знає, як відреагує організм, якщо відбудеться нашарування інших інфекцій з коронавірусом.

«За цей період підтягнули районні лікарні – практично всі інфекційні відділення налагодили кисневу мережу і мають можливість надавати допомогу пацієнтам з COVID-19. Не все ідеально, але завдяки ще й благодійникам, це зробили. Зокрема Львівщина першою застрахувала медичних працівників.

Щодо налагодження ПЛР-тестування, то загалом на Львівщині від початку пандемії зроблено 126724 тисяч досліджень. За цим показником Львівщина – друга в Україні. Якщо спершу робили 200-300 досліджень ПЛР-методом за добу, то зараз роблять 1800. Минулого тижня робили понад 2 тисячі тестувань на день. Вже нема тих черг по 10 днів, лише 3 дні .

ІФА-методом з червня провели 126 тисяч тестувань. За 6 місяців багато зроблено, хоч і є певні недоліки. Готуємо зараз ще лікарні другої хвилі, які будуть також налагоджувати роботу кисневої системи», – зауважив Чемерис.

Станом на 22 вересня пацієнтів приймають за територіальним принципом у таких установах на території та за межею м. Львова:

  • КНП «Сокальська ЦРЛ»
  • КНП «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева»
  • КНП «Стрийська центральна міська лікарня»
  • КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи
  • КНП «8-а міська клінічна лікарня м. Львова
  • КНП ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ»
  • КНП «Рудківська лікарня» Рудківської міської ради
  • КНП ЯРР ЛО «Новояворівська районна лікарня імені Юрія Липи»
  • КНП «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр»
  • КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня»
  • КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова
  • КНП «Стебницька міська лікарня» ДМР
  • КНП «Жовківська центральна районна лікарня»
  • КНП «Кам’янка-Бузька ЦРЛ»
  • КНП ЛОР «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня»
  • КНП «Пологовий клінічний будинок №1 м.Львова»
  • КНП «Буська центральна районна лікарня»
  • КНП «Жидачівська центральна районна лікарня»
  • КНП СМР та СРР «Самбірська ЦРЛ» .

Упродовж липня-серпня щоденно на стаціонари госпіталізовували від 100 до 140 пацієнтів. Стільки ж виписувались. Лише протягом останніх двох тижнів було менше, але зараз знову поступлення в стаціонари зростає, кажуть у департаменті.

Нагадаємо, вчора Львівська облрада визнала незадовільною роботу уряду у боротьбі з COVID-19.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.