Zero Waste: як жити так, аби не шкодити довкіллю

zero_waste_leaves_letters_grey

Відмова від пластику, економне споживання речей і продуктів, пересування велосипедом чи громадським транспортом – це той внесок у збереження довкілля, який може зробити кожен з нас.

Практично щодня наша діяльність згубно впливає на екологію планети. Проте сьогодні з’являється чимало організацій, які беруть на себе завдання вберегти Землю та донести важливість цієї місії до людей. Однією з таких організацій є «Zerowaste Lviv», яку 2018 року заснувала екологиня Ірина Миронова. Місія організації – популяризація сталого розвитку міста та країни. Серед основних завдань: робота з міською владою, бізнесом, кампейнінг, на якому організація проводить інформаційні кампанії, лекції, фестивалі тощо.

Все розпочалось з того, що зібралось декілька однодумців, а незабаром волонтерська ініціатива перетворилася на команду з однією великою ідеєю. У «ZerowasteLviv» було залучено експертів та фахівців з різних галузей.

Засновниця організації Ірина Миронова закінчила Києво-Могилянську академію, де навчалась на програмі з охорони навколишнього середовища. А також мала досвід навчання в одному з університетів США на програмі екологічної політики. Після навчання працювала за спеціальністю, переважно в сфері сталого бізнесу. За час роботи над різними проєктами їй вдавалось реалізовувати чимало природоохоронних ініціативи. А коли у Львові почалась сміттєва криза, Ірина перейнялась проблемами забруднення міста і почала працювати над майбутньою організацією. Зараз активістка є головою громадської організації «Zerowaste.Lviv».

«Людина виокремилась від природи розвитком своєї цивілізації і намагається постійно відокремитись від природи, але тим не менш її діяльність впливає на довкілля», – пояснює Ірина Миронова.

І додає, що наша діяльність може мати негативний вплив на екологію планети. Ресурси, якими ми користуємось, потрібно відновлювати. Тому важливо, аби наш щоденний побут враховував всі ці пункти. Перейти до усвідомленого споживання насправді не складно, про це розповіла Ірина Миронова та дала декілька порад, як це зробити.

Як зробити побут екологічнішим

  1. Використовуйте багаторазові мішечки та торбинки замість кульків

Аби зменшити використання поліетилену, слід обрати більш екологічну альтернативу. На заміну звичайних кульків можуть прийти тканинні торбинки та мішечки, що не лише екологічніші, але й зручні та економні, адже ними можна користуватись багато разів. Тим більше така альтернатива сьогодні досить популярна.

Ірина Миронова розповіла, що їхня організація багато працює над тим, аби супермаркети зменшили додаткове пакування всередині торгових залів та заохочувала покупців менше використовувати поліетилен: «Супермаркети пропонують своїм споживачам додаткові бонуси за використання багаторазових торбинок, таким чином заохочують у різний спосіб».

  1. Обирайте велосипед замість авто

Звичайно, що така альтернатива не завжди актуальна, адже на це впливає безліч чинників – від погоди до вміння їзди на велосипеді.

«В часі карантину я отримала дуже багато задоволення від їзди на велосипеді», – розповіла Ірина.

Проте якщо велосипед не найкращий для вас варіант пересування, на заміну прийде громадський транспорт або найдешевший варіант – ходьба. Слід зазначити, що такі міста, як Львів не будувались для великої кількості транспорту, тому перш ніж обирати пересування на власному авто, варто згадати про це.

  1. Критично розгляньте свій гардероб та навчіться шити

Перш ніж щось купувати і поповнювати свій гардероб, варто заглянути у шафу і подумати чи справді вам потрібна нова річ. Зараз дуже популярно мати капсульний гардероб – це кілька наборів речей, які добре між собою поєднуються. Відповідно, кілька речей дозволяють зробити багато різних образів. Потрібно обирати якісні речі, які можуть бути базовими у вашому гардеробі та прослужать довше. Якщо ж все-таки трапляється, що улюблена річ рветься, не потрібно одразу її викидати. Можна придумати, як її врятувати: зашити, відремонтувати, модернізувати.

  1. Обмінюйтесь речима та віддавайте їх на благодійність

Зараз існує багато різних ініціатив з обміном одягу, гаражних розпродажів, бартерів тощо. Варто лише поцікавитись і ви знайдете безліч варіантів, куди можна віддати чи навіть продати непотрібні речі.

У Фінляндії, наприклад, є національний день «cleaning day», коли у всіх містах люди виходять на вулиці та продають непотрібні речі за символічні гроші. В цьому беруть участь навіть діти – перебирають свої іграшки та віддають непотрібні. Частина людей ходить, купує, інша частина – продає.

Сьогодні існує багато благодійних організацій, які приймають вживані речі в доброму стані. Їх розподіляють серед тих, хто потребує, або продають. А за отримані кошти можна влаштовувати різні благодійні та соціальні ініціативи. У Львові серед таких «Емаус-Оселя» та  «Карітас».

«Еко» – це дорого?

Насправді – ні. Якщо взяти, до прикладу, запаковані продукти в супермаркеті, які дешевші ніж ті, що без упаковки або в паперовій чи скляній тарі, то цілком очевидно, що різниця в ціні залежить не лише від пакування. Насамперед йдеться про якість продукту. Проте аби екопродукти не били по кишені, варто розумно підійти до споживання, особливо це стосується миючих засобів. Слід звертати увагу, наскільки швидко продукт використовується, чи правильно ми взагалі ним користуємся. Наприклад, можна купувати концентровані миючі засоби і використовувати їх, дотримуючись рекомендованих доз.

Також будь-який ваш шопінг буде не таким затратним, якщо перед походом у магазини скласти список покупок. А ще не варто йти до крамниці голодним, інакше захочеться купити більше, ніж треба. Тут важлива дисципліна і вміння планувати покупки. Якщо економія – вагомий чинник для переходу на екологічніше споживання, тоді «еко» – це те, що потрібно. Адже сьогодні безліч закладів та супермаркетів лише заохочують «зелений рух». Наприклад, якщо ви дуже любите брати каву з собою, обзаведіться багаторазовим горнятком. Таким чином ви зменшите використання одноразових стаканчиків, а приємним бонусом будуть знижки на «каву в своєму горнятку».

Оскільки велика частина витрат йде на продукти, варто також переглянути цей пункт в контексті усвідомленого споживання та економії. На сьогодні в Україні ми ще дуже мало говоримо про зменшення відходів їжі. Одна з  порад – це вчитися готувати самим і експериментувати з продуктами, які залишаються. Зробіть ревізію в холодильнику і приготуйте страву з того, що залишилось. Наприклад, ви не встигли допити молоко – зробіть з нього сир тощо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: