дивись.info

Приватна пенсія, або Як заощаджувати на майбутнє вже зараз

Приватна пенсія, або Як заощаджувати на майбутнє вже зараз
Фото: 1NEWS.COM.UA

Днями прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що через 15 років в Україні не зможуть виплачувати пенсії, мовляв, причина криється у значному скорочені працездатного населення.

Згідно з офіційною статистикою, на одного українця, який працює, припадає 2,5 пенсіонера, яких він «утримує», сплачуючи податки. Наступного року вартість такого внеску становитиме 23,9 копійки з однієї гривні з держбюджету на реалізацію соціального захисту та забезпечення населення.

ІА Дивись.info з’ясувало, як працює теперішня пенсійна система в Україні та скільки потрібно заощаджувати щомісячно, щоб у літньому віці не відмовляти собі ні в чому.

Незалежна фінансова експертка Галина Тритяк у власному блозі провела опитування з приводу того, скільки необхідно коштів на місяць українцю в поважному віці для того, аби забезпечити собі комфортні умови проживання.

Приватна пенсія, або Що обмежує старт реформи

Експертка розповідає, що на нас чекають зміни у пенсійній системі, щоправда, вони відтерміновуються вже 15 років.

«На сьогоднішній день у нас діє солідарна система: молоде покоління утримує старше. І є низка факторів, чому ця система вже давно себе пережила, і чому в нас немає причин очікувати, що пенсія буде зростати. Через це 2004 року ухвалили законопроєкт про обов’язкову накопичувальну пенсійну систему (далі — ОНС — ред.), і ці зміни впроваджуються досі», – зазначає Галина Тритяк.

За її словами, поки ще невідомо достеменно, як працюватимуть такі механізми, однак інструменти задля її реалізації досить ефективні.

«Якщо зараз наш роботодавець сплачує 22% єдиного соціального внеску, відповідно, ОНС передбачає, що, наприклад, 2% йде на наш персональний накопичувальний рахунок, а 20% — у Державний пенсійний фонд. Відповідно, таке співвідношення має змінюватись з кожним роком і дійти до того, що 7% відкладатимуть на ваш персональний рахунок, а 15% — у Пенсійний фонд.

І ніби ідея непогана, бо простежується пряма залежність між вашим офіційним доходом з тією сумою, і є додатковий стимул, чому варто працювати офіційно, та є одне «але»: де будуть накопичуватись ці кошти з персонального рахунку і яким чином вони будуть захищені від впливу інфляції та низки інших факторів», – додає фінансистка.

Галина пояснює, що в більшості країн, де провели цю реформу, інструментом є, власне, недержавні пенсійні фонди. Йдеться про окремий приватний рахунок, де, відповідно,  впродовж життя накопичується частина коштів.

Так, ініціатива ледь не ідеальна, проте чому досі реформа не відбулась? Однією із найголовніших умов переходу на обов’язкову накопичувальну систему є бездефіцитний Державний пенсійний фонд. А вже цього року його збитковість становить понад 50 мільярдів гривень.

«Тобто ймовірність, що Україна найближчим часом вийде на бездефіцитний рівень — доволі низька, тому аби пришвидшити процеси, тепер перераховувати страховий стаж, а не трудовий. Йдеться також про скасування спецспенсій тощо», – додає фінансистка.

Галина Тритяк розповідає: попередньо реформа торкнеться українців, які народились після 1 січня 1985 року, себто це люди, які вже можуть забути про систему солідарної пенсії, а радше отримають рахунки від держави.

«Чому для молодого покоління гірше те, що реформа відтягується? Бо є дуже мало свідомих людей (20-25 років), які починають формувати власні заощадження, а згодом — приватну пенсію, і якщо говорити про заощадження, то здебільшого інструменти, які молодь використовує для цього — це депозит і матрац. Останній, зрештою, й не підпадає під це поняття», – говорить Галина Тритяк.

За словами незалежної фінансистки, депозит — це хороша ідея, тільки точно не для пенсії, а для короткостроковий цілей або ж, елементарно, аби не тримати кошти вдома, а зберігати їх на рахунку.

Тому чим довше відтягується реформа, тим менше часу залишається для того, аби накопичити собі цей капітал.

«Всі, хто народився після 1 січня 1985 року, не буде мати пенсії, і їм необхідно якось самостійно вибрати, де будуть накопичуватись кошти, це хороший стимул подбати про власне майбутнє. Більшість людей вже не сподівається на державну пенсію, але, практично, з цим нічого не робить», – зазначає експертка.

Скільки заощадити

Отже, згідно з опитуванням Галини Тритяк, для комфортного життя у старості більшості респондентів необхідна сума в межах 1000 доларів і вище (понад 28 тисяч гривень за курсом долара станом на 8 жовтня — ред.).

«Щомісяця більшість людей готові відкладати орієнтовно 1000 гривень і більше. Якщо ви хочете отримати пасивний дохід 10 тисяч гривень на місяць приватної пенсії, цю суму потрібно помножити на 150 — і виходить 1 млн 500 тисяч. Якщо ви маєте сформований актив на таку суму, яка приносить вам 8% річних (це такий консервативний відсоток), то виходить 120 тисяч гривень на рік або ж 10 тисяч гривень на місяць», – пояснює незалежна фінансова експертка.

Тому Галина Тритяк порахувала, скільки коштів необхідно відкладати щомісяця з 25, 35 та 45 років, аби вийти на заслужений відпочинок у 60 років.

  • якщо вам 25 років, то потрібно відкладати для цього щомісяця 850 гривень до 60 років. Тобто за ці 35 років необхідно відкласти 350 тисяч – на виході отримаєте 1 млн 508 тис. грн;
  • у 35 років для того, щоб сформувати такий самий капітал до пенсії, потрібно  відкладати 1850 грн на місяць. Виходить, що за 25 років ви заощадите 555 тисяч, а сума, яку ви отримаєте, становитиме 1 млн 502 тис.;
  • у 45 років потрібно відкладати кожного місяця по 4 тисячі 650 гривень. Тобто за 15 років необхідно зекономити 830 тис. грн.

«Тому тут час грає або за вас, або проти вас. Мені подобається система, яка розповсюджується у США та інших країнах. Йдеться про те, що з першої зарплатні людина одразу починає відкладати на майбутнє.

До слова, в Україні діє податкова знижка, завдяки якій українці, що працевлаштовані офіційно, мають змогу повернути частину сплачених податків (ПДФО) 18%. Себто тим, хто вікладає 10 тисяч гривень на рік, податкова повертатиме щороку 1800 гривень з цього податку на доходи фізичних осіб.

«Тому так держава стимулює громадян формувати приватну пенсію. Щоправда, ФОПів це не стосується, позаяк вони не сплачуть ПДФО, а лише 5% єдиного податку», – підсумовує Галина Тритяк.

Застрахувати все

Наталія Овчинникова, фінансова консультантка з недержавного пенсійного та медичного страхування розповідає, що попит на такий «соціальний пакет» з кожним роком зростає.

«Переважно люди цікавляться програмами особистого страхування, однак на сьогодні стають також дуже актуальними програми страхування групи осіб, розроблені спеціально для підприємств, установ, організацій, які бажають сформувати ефективний «соціальний пакет», спрямований на утримання висококваліфікованих, цінних співробітників, на залучення до роботи перспективної молоді та досвічених професіоналів», – зазначає фінансистка.

За її словами, під час консультації щодо особистого страхування разом з клієнтом розраховують річну вартість заощаджень. Вона абсолютна індивідуальна для кожного і залежить від декількох факторів, а саме: щомісячний дохід клієнта, вік та його сімейний стан.

«Окрім цього, під час оформлення заяви обов’язково потрібно обговорити вигодонабувачів на випадок дожиття та смерті клієнта. Адже клієнт має бути впевненим, що його гроші надійно захищені та можуть бути передані у спадок», – пояснює Наталія Овчинникова.

З чого розпочати

Едвард Дубинський, інвестор, фінансист і доларовий мільйонер ділиться порадами, як не сподіватись на державну пенсію, а забезпечувати собі гідне життя тут і зараз.
  • Підрахуйте, скільки коштів ви витрачаєте щомісяця.

«Коли ми зрозуміємо, скільки грошей нам необхідно для життя сьогодні, можна легко спланувати цю потребу в майбутньому. Окрім цього, важливо щодня фіксувати витрати, аби наприкінці місяці вирахувати точну суму. Головне — виробити звитку контролювати витрати», – пояснює інвестор.

  • Оцініть ваші доходи.

«Підрахуйте всі гроші, які ви отримуєте щомісяця. Врахуйте не тільки зарплату, але й оренду, дивіденди, відсотки тощо. Якщо у вас 4 і більше джерел доходу, ви щасливчик, бо, втративши роботу, не залишитеся без засобів до існування.

Якщо ви живете тільки на зарплату, подумайте, звідки ще ви могли б отримувати доходи. Чим більше джерел доходу у вас і чим довше ви можете на них покладатися, тим надійніше ваше фінансове становище».

  • Підрахуйте власні борги.

«Ваші фінансові зобов’язання обмежують вашу фінансову свободу. Якщо ви звикли жити в кредит, вам постійно доведеться думати, як його виплачувати. Складіть список всіх ваших боргів і продумайте план щодо їх погашення. В ідеалі позбутися позик і жити в плюс. Тобто витрачати менше, ніж отримуєте».

  • Просто почніть заощаджувати.

«Нехай спочатку це буде всього 5% від вашого доходу. Поступово ви зможете примножити цю суму. Багатство вимірюється тим, скільки часу ви можете прожити з тим же рівнем життя, не працюючи.

Статистика пригнічує: у 83% українських сімей заощаджень вистачить максимум на 6 місяців. А що якщо ви захворієте і більше не зможете ходити на роботу? Почніть формувати «подушку безпеки», щоб отримати більше фінансової свободи», – додає фінансит.

  • Інвестуйте.

«Нехай ваші заощадження працюють на вас. Це дасть вам пасивний дохід. Його ви отримуєте, навіть коли хворієте або відпочиваєте. При цьому відкладена сума зростає, допомагаючи вам швидше досягати фінансових цілей», – вважає Едвард.

Мар’яна КОВАЛЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.