Як голосувати на місцевих виборах 25 жовтня, щоби не зіпсувати бюлетень

IMG_6526
фото з архіву (ілюстративне)

25 жовтня українці вибиратимуть депутатів місцевих рад - сільських і селищних, міських, районних та обласних, районних у містах (де вони є), а також голів майже усіх міст, сіл і територіальних громад. 

25 жовтня українці вибиратимуть депутатів місцевих рад – сільських і селищних, міських, районних та обласних, районних у містах (де вони є), а також голів майже усіх міст, сіл і територіальних громад. 

Прийшовши на дільниці, навіть досвідченим виборцям може виявитись вкрай непросто проголосувати. Все – через нове виборче законодавство, за яким голосування відбуватиметься вперше. Йдеться про пропорційну виборчу систему з відкритими списками.

Пропорційні списки передбачають, що виборець має право голосувати не лише за саму партію, але й може (за бажання) вибирати конкретного кандидата з конкретного списку. Тобто він голосує перший раз за партію з одного боку, а ще – може вказати кандидата від тієї ж партії, в тому самому бюлетені поряд.

Вже зараз виникає багато питань щодо того, як цього разу заповнювати бюлетені. ІА Дивись.info запитала експерта, як голосувати, щоби не виникло неприємних сюрпризів, і бюлетень не зарахували як зіпсований.

Що має знати виборець

Перше, що має знати виборець, коли прийде на голосування – йому видадуть 4 бюлетені: до обласної ради, до районної, ОТГ і на мера чи голову громади. Тому важливо не переплутати – який бюлетень до якої ради, - розповідає голова Комітету виборців Львівщини Микола Бучин.

«Треба пам'ятати, що, крім бюлетеня, де буде мер чи голова ОТГ (тут просто поставити галочку біля потрібного кандидата), інші три бюлетені до рад будуть передбачати можливість проголосувати і за партію, і за кандидата.

Виборець обов'язково має віддати голос за партію (бо якщо не буде голосу за партію, бюлетень визнають недійсним) і далі, за бажанням, може ще вказати поряд цифру – порядковий номер кандидата в цій партії. В бюлетені буде список партій, а поряд з кожною партією – перелік осіб, які йдуть від неї. Виборець може і не голосувати за конкретного кандидата. Якщо він не голосує, тоді голос просто йде за партію. А якщо він голосує ще й за кандидата, то цей голос йде ще й цьому конкретному кандидатові.

Важливо, що виборець може вибирати кандидата лише з того списку, за яку партію він проголосував. Не можна голосувати так, щоб кандидат був з однієї партії, а партія – інша. Бюлетень тоді буде недійсний.

І так само не може голосувати просто за кандидата, не вказавши партію. Мусить спершу вказати партію, а вже потім за бажання – ще й кандидата», – пояснює Микола Бучин.

Також у громадянській організації «Опора» опублікували відео, як проголосувати і не помилитись.

 Що таке нове виборче законодавство з відкритими списками

Щодо нового виборчого законодавства у Комітеті виборців Львівщини наголошують, що так звані «відкриті списки», як всі звикли говорити – це не зовсім правильний термін. Правильно це називати пропорційною системою преференцій. Тобто коли виборець надає перевагу конкретному кандидату. Однак наголошують, що це так виглядає лише в теорії.

«На практиці швидше виглядає так, що це напіввідкриті списки. Якщо брати класичні демократичні (у демократичних країнах) відкриті списки чи преференційні, то там кандидати розміщені в алфавітному порядку. І виборець просто голосує за кандидатів, і ті, хто набрав найбільше голосів, відповідно стають першими, хто найменше – останніми, незалежно від порядку в списку.

У нас усе по-іншому. По-перше, порядок не є алфавітним, сама партія визначає порядок, хто буде під яким номером. Тому це є такий перший дисонанс. Але це було б ще нічого, якби не інша норма, яка ці «відкриті списки» перекреслює. Для прикладу, якщо людина є останньою в списку, але вона набрала найбільше голосів, то це ще не є гарантією того, що вона першою пройде. Для того, щоби кандидат перейшов із останнього місця на перше, йому треба набрати 0,25 виборчої квоти.

Виборча квота – це кількість голосів, які потрібні для одного депутата в конкретну раду. Щоби посунутися в списку, потрібно набрати чверть цієї квоти (виборча квота буде залежати ще й від явки).

На рівні міської ради Львова це приблизно тисячу голосів на окрузі. Але тут може бути парадокс. Наприклад, якщо останній кандидат набере 999 голосів, і одного голосу до тієї 0,25 виборчої квоти забракне, а кандидат під першим номером набере 0 голосів, тоді однаково пройде перший кандидат. Депутатом стане людина, яка набрала 0 голосів, а той, який має 999, залишається ні з чим. Я прогнозую, що оцих 0,25 квоти набере менше десяти людей на весь Львів. Це буде доволі важко зробити ще й з тих міркувань, що виборці ще не повністю розуміють усіх нюансів.

Також є ще один момент, який не зовсім співзвучний з «відкритими списками» – це так званий «номер 1», тобто кандидат, який проходить апріорі. Це лідер партії, який незалежно від того, як будуть голосувати, автоматично проходить, якщо партія долає прохідний поріг. Це також, як на мене, не зовсім демократична річ. Адже виникає питання – чому лідер має ховатись за тими виборчими списками?» – каже Микола Бучин.

У Комітеті виборців зазначають, що навіть попри ці всі штучні перешкоди, які створили законодавці, якщо виборець буде активно використовувати оці преференції (тобто голосувати не лише за партію, а й за кандидатів), то все-таки в теорії це може допомогти улюбленому кандидату перекреслити партійний порядок. Тобто якщо він набере 0,25 виборчої квоти (приблизно 1000 голосів для Львова), то він, навіть будучи на останньому місці, переходить на перше місце.

«Виборці мають пам'ятати –якщо вони будуть активно користуватись отими преференціями, то все-таки вони, теоретично, можуть зламати партійний порядок і можуть привести до влади того кандидата, який їм найбільше імпонує», – зазначив пан Бучин.

Політолог Володимир Фесенко вбачає у новій виборчій системі негативний наслідок у тому, що буде більша політизація місцевого самоврядування: «Головний вплив нового виборчого законодавства буде пов'язано з тим, що різко зростає вага політичних партій. Раніше у нас більшість депутатів, особливо на рівні сільських, районних рад, невеликих міст, обирались за мажоритарною системою і близько 70% депутатів – це були позапартійні депутати, тобто самовисуванці. Зараз у всіх громадах з кількістю виборців більше 10 тисяч обираються тільки за партійним принципом. Відповідно, абсолютна більшість депутатського корпусу буде представниками політичних партій. Тому вплив політичних партій суттєво зростає.

Негативний наслідок – буде більша політизація місцевого самоврядування. Хоча й будуть компенсаційні чинники. В їх ролі виступатимуть партії місцевих еліт. Головним фаворитом на цих виборах є саме партії місцевих еліт».

Чи спрацює  нова виборча система

У комітеті виборців Львівщини зазначають, що основна проблема виборчої системи з відкритими списками – це її складність.

«Складність мала би бути полегшена просвітницькою кампанією з боку держави. Наразі її ще нема, може, запуститься. Тут держава мала би створити ролики і програми.

Проте ці вибори будуть складні не лише у плані необізнаності виборців, а ще й з підрахунком голосів. Якщо раніше при підрахунку бюлетені просто розкладали за партіями на різні стоси, то зараз ще й треба буде сортувати окремо за кандидатами. Відтак при підрахунку на нас може чекати колапс. Пригадую 2006 рік, коли без преференцій і відкритих списків у нас був колапс. Тоді деякі виборчі комісії не могли порахувати, бо просто вже фізично виснажились. І це при тому, що не було ніяких відкритих списків, просто було багато бюлетенів. Зараз їх буде на порядок більше, а професійність виборчих комісії малоймовірно що зросла.

Враховуючи, що таке голосування в Україні буде відбуватись вперше, то думаю, що це просто не спрацює. Вийде так, що ми заклали дуже складну систему. Проблеми починаються ще від формування списків. І в підсумку ми можемо не отримати від цього очікуваного ефекту, а швидше навпаки, – продовжує Микола Бучин. – Зараз створили ілюзію, що виборець все вирішить сам, а насправді ця можливість дуже обмежена.

У цій новій системі обманутими виявляються подекуди навіть кандидати. Вони думають, що можуть переламати цю систему, навіть будучи останніми, а це дуже непросто».

Володимир Фесенко вважає, що складність у цих виборах може виникнути лише при виборі кандидата у партійному списку: «Не настільки складна система, щоби виборці не розібрались з голосуванням. Все буде так само, лише доведеться вибрати додатково ще кандидата в партійному списку – ось тут вже буде експеримент. Враховуючи той факт, що більшість кандидатів у депутати невідомі виборціям, то лише частина виборців буде когось обирати і це суттєво не вплине на розподіл депутатських мандатів».

Політолог також зауважує, що найбіьше проблем буде при підрахнку голосів і визначенні переможця, саме це може затягнути роботу комісії.

Нагадаємо, інформацію про кандидатів у депутати і мери можна переглянути на сайті Центральної виборчої комісії. Також нещодавно група одеських ентузіастів-ІТшників створила мобільний додаток PolitScanner, який забезпечує технологію розпізнавання облич і надає інформацію про кандидатів у депутати і мери міст.

Про те, як користуватись додатком, розробники повідомляють на однойменному сайті.

Тетяна ЯВОРСЬКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: