Чого бракує Львівщині для досягнення економічного успіху ОТГ

Про адміністративну реформу в Україні на прикладі новостворених об'єднаних територіальних громад Львівщини та Донеччини говорили у Львівському прес-клубі в понеділок, 12 жовтня.

Яка ситуація на Львівщині

Для досягнення економічного успіху ОТГ є низка важливих аспектів, розповідає Степан Куйбіда, директор департаменту економічної політики Львівської ОДА.

«Питання економіки громади особисто переді мною гостро стояло, коли ми формували перспективний план. Якраз саме сьогодні ОТГ заходять у період боротьби за ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), і це, насправді, дуже добре, бо часто функцію детінізації економіки виконувала держава і здійснювала це дещо незграбно, а зараз відповідальність буде на громадах», – пояснює промовець.

За його словами, на Львівщині є громади, які вдало реалізовують власну політику, однак є частина тих, які банально не розуміли, що таке просторове планування та як із цим працювати.

«Тому насамперед потрібно обчислити ресурсну базу громади. Проводити банальну інвентаризацію, що також є важливо: коли ти розумієш розкладку ресурсів, можна писати стратегію. Бо стратегія – це поводження з мінімальною кількістю ресурсів для досягнення максимальних цілей.

Рекомендуємо у громадах почати зі стратегічних рамкових документів, але й не забувати про роботу на полях, з бізнесом», – додає Степан Куйбуда.

За його словами, з точки зору економіки та бюджету, важливо також зрозуміти, як функціонує соціальна та адміністративна мережа.

«Дуже часто ця мережа є банально роздута. І Львівська область цьому яскравий приклад. За багатьма позиціями, зокрема у культурній сфері.

На Львівщині — це найбільша мережа по всій Україні. Я не кажу, що Доми культури треба закривати, але їх можна використати в іншому руслі. Наприклад, переформатувати їх у центри безпеки. Тобто не тільки мати банальну пожежну частину, але з цим можна фантазувати», – вважає директор департаменту економічної політики ЛОДА.

Наступним важливим етапом, на думку Степана Куйбіди, є правильне формування управлінського апарату ОТГ.

«Ми часто бачимо, що кадровий ресурс відверто кульгає, бо приходять люди без досвіду, але я не кажу, що це погано: можна навчитись, але підходити до цього скурпульозно. І це стосується використання коштів на утримання управлінського апарату: ними часто зловживають», – підсумував Куйбіда.

А що там на Донеччині

Микола Діхтенко, голова Андріївської ОТГ, що на Донеччині розповідає, що перетворення у їхній громаді розпочались задовго до створення ОТГ, а об'єднання здійснили в 2017 році.

«Якщо казати про розвиток громад, то у Андріївській ОТГ створили свою пожежну охорону і комунальний заклад. Тобто ми вже прийшли підготованими: просто приєднали ще одну громаду, де цього не було, і зараз є самодостатніми, бюджет. Зокрема 4 млн скеровують на бюджет розвитку громади і є резерви, звідки ми можемо розвиватися.

Натомість в Андріївській ОТГ поки не достатньо функціонує малий бізнес і, як зазначив Микола Діхтенко, наразі проводять для таких підприємців навчання та закликають долучись до такої ініціативи, аби піднімати економіку ОТГ.

«За ці 3 роки у нас з'явилося три підприємці, які почали працювати на нашій території. Наприклад, сільгосппідприємство, яке брало у нас землю в оренду, однак ПДФО надходили до Краматорська. Пізніше, після перереєстру до ОТГ, майже 3 млн коштів із податку йдуть до нашого бюджету», - зазначає Микола Діхтенко.

Окрім цього, в Андріївській ОТГ започаткували благодійний фонд розвитку, куди підприємці щорічно вносять певну суму, що згодом використовують для соціальних проєктів.

Для прикладу, завдяки таким соцконтрактам щорічно купують подарунки дітям сиротам на свято Миколая, віддають на лікування мешканців, а також на розвиток шкіл, дитсадків і амбулаторій. Зараз на рахунку БО є близько 600-700 тисяч гривень.

«Є підприємства, які підтримують 50% бюджету ОТГ Ц це кар'єри. Однак існують свої негативи: йдеться про екологію та руйнацію землі», - зазначає голова Андріївської ОТГ.

А як бути із акцизним податком

Досі виникають дискусії стосовно акцизного податку, і, відповідно, куди його мають сплачувати підприємці, діяльність АЗС яких розляглась на території ОТГ.

Василь Абаїмов, виконавчий директор Львівського регіонального відділення Асоціації міст України вважає, що питання щодо акцизного податку залишається доволі суперечливим.

«До початку добровільного об'єднання сільські ради, селичні чи міські, на території якої знаходились, для прикладу, паливні заправні станції, звичайно, мала дохід, тому що акциз залишався у відповідній кількості на місцях. І вони могли спокійно не дозволяти йти на добровільне об'єднання, бо була дохідна частина у бюджет.

Але громади, на території яких не було таких станцій, йшли на це, аби об'єднанись зі «сильнішим», аби мати майбутнє», – зазначає Василь Абаїмов.

За його словами, йшла боротьба між державною виконавчою владою і органами місцевого самоврядування, оскільки останні стоять на тому, аби хоча б 50% акцизних зборів залишались на місцях громади.

Натомість начальниця управління впровадження реформ місцевого самоврядування Донецької ОДА Наталія Чукова стверджує, що такий акциз має залишитись у бюджеті громад.

«При створені громад завжди вирівнювалось поняття як рівень спроможності, і акциз був одним із чинників при розрахунку спроможності громади. Так, зазвичай акцизи - це загальнонаціональні податки та збори. Однак може на першій частині підтримки новостворених громад, і є сенс залишати хоч якусь частину цього акцизу як дохідну частину бюджету», - пояснює Чукова.

На її думку, незважаючи на це, що при формуванні перспективного плану всі громади мають теоретично середній та високий рівень спроможності, ці категорії між собою досить неоднорідні і в них цей рівень адміністративного апарату і функціонування громади накладає великий виклад, відповідно, такі ОТГ потребують фінансової підтримки.

Зеновій Сірик, експерт з регіонального розвитку Львівського центру розвитку місцевого самоврядування пояснює, що громади не мають жодної альтернативи акцизним зборам, тому й ведуть боротьбу за його збереження.

«На мою думку, не існує проблеми. Всі розуміють, що цей акциз має бути загальнодержавним податком. Громади бояться іншого — що замість нього. Тобто всі сходяться при одному знаменнику, що цей акциз треба віддавати на держрівень, але, очевидно, треба розробити якийсь компенсаційний рівень для громад, які отримували і не отримали його.

Коли ми говоримо про ті бензозаправки, то розуміємо, що 90% громад до цього ніяк не прикладалися: максимум, не заперечили інвестору збудувати щось при дорозі — ось і вся їхня роль», - зазначив експерт.

За його словами, на державному рівні, ба, більше — в Податковому кодексі мали би зазначити, що, забравши акцизний податок з пального від громад, всім громадам держбюджет повинен вирівняти якусь компенсацію.

Читайте також: Податкові зміни у законодавстві: що важливо ОТГ

Що може входити в цей компенсаційний механізм

На Львівщині присутній малий, середній та мікробізнес, але якщо подивитись в абсолютній величині за валовими продуктами, тут питання доволі суперечливе.

«Кожна міцна економіка будується на великому промисловому виробництві, чого в нас немає. Тому нам (на Львівщині — ред.) потрібно працювати над кліматом для великого виробника», - вважає Степан Куйбіда, директор департаменту економічної політики Львівської ОДА.

Стосовно акцизу, пояснює Степан Куйбіда, його скеровуємо туди, де він має бути — до державного бюджету: він там працює, а як правило, акциз - це доходи дорожнього фонду - і тоді держава ділить гроші і дає на дороги

«Якщо ми вимагаємо компенсацію, то нехай держава дає механізми, якими спільно з ОТГ можна було запустити регіональну економіку.

Ми маємо змушувати базовий рівень самоврядування працювати, за рахунок чого з'явиться ПДФО, який налдходитиме до місцевих бюджетів громад. Держава може надати певні бонуси: у вигляді експортно-кредитного агентства чи Офісу просування експорту чи Закон України про локалізацію, який зараз розглядається, а базовий рівень має дуже щільно працювати з економікою», - каже директор департаменту економічної політики ЛОДА.

Нагадаємо, місцеві вибори в Україні відбудуться у неділю, 25 жовтня.

Мар’яна КОВАЛЕНКО