Сміття і пандемія: як змінилася кількість побутових відходів під час карантину

Під час карантину у центрі міст кількість сміття зменшилася на 60%, тоді як у спальних районах навпаки – зросла на 30%.

Такими є результати дослідження нових впливів на довкілля в умовах епідемії COVID-19 в Україні, проведеного низкою громадських організацій – ГО «Нуль відходів Львів», ГО «Еколтава» та Дослідницькою агенцією «Fama».

Під час пандемії відбулось помітне збільшення відходів, наслідком чого стало перевантаження комунальних служб, а також негативний вплив на довкілля. Ці обставини викликали відповідну реакцію Міністерства розвитку громад і територій України, яке опублікувало рекомендації поводження з відходами в часі пандемії.

Ірина Миронова, засновниця ГО «Zero waste» зазначила, що подібні рекомендації дієві, але потребують більшого поширення і серед інших структур.

Ситуація з відходами в час пандемії дещо відрізняється від ситуації в докарантинний період. Так, відходи в центрі міст зменшились на 60% у зв’язку із закриттям закладів харчування та інших приватних установ, проте у спальних районах збільшилось на 30%. Дослідження показали, що такі цифри пов’язані із карантинними обмеженнями, які зобов’язували людей перебувати вдома.

Зокрема побільшало у контейнерах пластику, тому що Міністерство охорони здоров’я розпорядилося видавати замовлення (продукти) виключно у одноразовому посуді та закритій тарі. Окрім того, збільшилось використання одноразових рукавичок та масок.

«На початку карантину було дуже мало досліджень про поширення вірусу COVID-19. Таким чином уряд та муніципалітети діяли в умовах невизначеності і недоступності до інформації. Проте зараз, коли всі говорять про другу хвилю пандемії, результати наших досліджень та рекомендації, які ми підготували, допоможуть містам покращити практику поводження з відходами», – зазначила Ірина Миронова.

«Fama» провела дослідження у 4 містах України: Львів, Полтава, Трускавець, Миргород. Відбувалось воно у 5 етапів, серед яких першим був запит на інформацію, далі були залучені експерти, також проводився контент-аналіз повідомлень у ЗМІ, аналіз морфології відходів та іноземного досвіду.

Під час проведення дослідження експерти зіштовхнулись із низкою проблем, серед яких був облік відходів.

«Ми побачили, що питання обліку відходів проблемне, тому було важко зробити кількісний аналіз. Відтак, ми пішли шляхом експертних досліджень, зокрема «Zero waste» здійснив аналіз морфології сміттєвих баків для того, аби побачити, як розвивалась та змінювалась ситуація», – розповіла засновниця дослідницької агенції «Famа» Мар'яна Малачівська.

Вона також зазначила, що результати дослідження поки ще не є фінальними.

Крім того, у містах, де проводилося дослідження, не було жодних збоїв за час карантину, утилізація відходів відбувалась на тому ж рівні, що й до пандемії. Хоча й відходів побільшало через збільшенням пакування продуктів. Проте, як зазначила Малачівська, проблема із зайвими відходами упакувань у травні набула меншої актуальності, у зв’язку із меншою закупівельною можливістю людей.

Ірина Миронова показала, як виглядає ситуація з твердими побутовими відходами на серпень вересень 2020 року:

Як бачимо, відходів з березня поменшало, проте така цифра все ще не є задовільною.

На базі тих досліджень було розроблено низку рекомендацій щодо поводження з відходами в часі пандемії:

1. Запровадити роздільний збір органічних відходів та створювати можливості для централізованого та децентралізованого компостування.
2. Покращити систему роздільного збору вторсировини на прибудинкових контейнерних майданчиках.
3. Розширити мережу збору, ремонту та утилізації негабаритних відходів.
4. Розширити збір та ремонт небезпечних відходів.
5. Запезпечити безперебійну роботу пунктів прийому вторсировини.
6. Проводити інформаційні кампанії для мешканців щодо поводження з відходами.

Ірина Миронова також представила низку рекомендацій щодо поводження із засобами індівидуального захисту:

1. Заохочувати мешканців без симптомів ГРЗ використовувати багаторазові маски.
2. Не заохочувати мешканців використовувати одноразові рукавиці як заміну миття чи/та дезінфекції.
3. Викидати одноазові ЗІЗ (засоби індивідуального захисту) в контейнери для змішаних відходів, згідно з рекомендаціями Мінзахистудовкілля.

Представниці екоруху представили низку порад, які варто запровадити у роботі закладів торгівлі та громадського харчування, аби скоротити кількість твердих побутових відходів:

1. Використовувати багаторазовий посуд навіт за умови ручного миття, без додаткового пакування.
2. Продавати продукти харчування без додаткового пакування.
3. Сприяти використанню багаторазової тари споживачами.
4. Дозволити порційну подачу кондиментів без пакуння.

Всі поради базуються на дослідженні федерального інститу оцінювання ризиків, який зазначив, що жодного разу не було зафіксовано інфекцій COVID-19 на посуді та столових приборах в їдальнях та інших громадських закладах зарчування.

Марта ФІШЕР