Не думаю, що дебати вплинуть на явку виборців, – політолог Анатолій Романюк

У Львові досі обговорюють результати теледебатів між кандидатами на посаду міського голови Львова.

Цілком природно, що виборчі штаби та прихильники того чи іншого кандидата переконані, що на дебатах переміг саме їхній фаворит. Чи був на них переможець і чи вплинуть вони на результати виборів, ми говоримо з політологом Анатолієм Романюком.

– Чи можна те що відбулося в середу, назвати дебатами, і чи були вони незаангажовані?

– Оскільки у нас немає практики проведення дебатів напередодні виборів, то будь-який варіант слід розглядати як позитивний, бо це формування певної традиції. Тому те, що участь взяли два кандидати, і були погоджені засади проведення дебатів – це великий плюс, який дасть можливість під час наступних виборів вдосконалювати цей механізм і задавати більш чіткі рамки, які дозволять виборцям краще побачити  можливості кожного кандидата. З цієї точки зору я б позитивно оцінив сам факт цих дебатів.

– Чи можна сказати, що один з кандидатів був сильнішим за іншого, чи був переможець та переможений?

– Це визначити доволі важко. Наприклад,  у США на дебатах кандидатів у президенти  є спеціальні маркери, які дозволяють визначити, хто краще відповідав на запитання, і є заміри громадської думки в день, коли проводяться дебати, які відображають емоційний стан більшості американців. На підставі всього цього вже визначається, хто переміг чи програв або ж була нічия. Коли ми говоримо про дебати у Львові, то хоча перелік  тем і був озвучений, але він потребував  покращення з точки зору змістового наповнення. Я б сказав, що в окремих випадках був сильнішим один кандидат, а в інших – другий.

– Чи можуть вплинути дебати на думку виборців, які не визначилися або змінити думку тих, хто уже визначився?

– У цьому випадку йдеться про мотивацію вибору. Вивчаючи мотивацію виборців, можу сказати, що частина з них займають позицію ситуативну. Наведу простий приклад – коли ми проводимо опитування щодо кандидатів на посаду міського голови, то є така практика  – дається два переліки кандидатів, і якщо ці переліки будуть йти послідовно, то великої різниці не буде, але якщо цей  перелік буде розведений ще кількома питаннями, то ми отримуємо вже корекцію позиції виборів щодо кандидатів, які представлені в одному і в другому варіантах. Тобто виборці змінюють свою позицію під впливом різних чинників, зокрема під впливом тих питань, які були між цими двома списками. Тому дебати вплинуть на позицію окремих виборців, які приймуть рішення голосувати за того чи іншого кандидата, не голосувати або взагалі не йти на вибори. Тобто для окремих виборців дебати будуть тим чинником, який вплине на їхню позицію.

– Чи буде ця частина настільки значною, щоби вплинути на результат виборів?

– Як показує досвід другого туру виборів у багатьох країнах світу, загальна тенденція полягає у тому,  що явка у другому турі є нижчою. Це підтвердив другий тур виборів, який відбувся минулої неділі у низці обласних центрів України. Якщо ми візьмемо явку у Львові під час першого туру, яка була близько 38%, то у другому турі вона, мабуть, буде менше 30%. За цих умов спрогнозувати, чиї виборці прийдуть, дуже складно. Певною мірою це впливає  на вирівнювання шансів двох кандидатів при низькій явці. Від того, хто зможе більше мобілізувати своїх виборців, буде залежати результат. У даному випадку я не думаю, що дебати, які відбулися у середу, будуть тим визначальним чинником, який вплине на явку виборців і на їхню позицію. З іншого боку, дослідження, які проводилися у США, свідчать, що дебати можуть відкоригувати позицію 2-3% виборців. У масштабах США, коли йдеться про президентські вибори – це велика кількість голосів. У Львові, якщо це призведе до такого ж результату – це може відчутно вплинути на результати виборів.

Володимир ГАЛЕЧИК