Як подорожує українська сім'я в умовах пандемії

Ідея здійснити чергову подорож за кордон виникла у мандрівників після нещодавньої поїздки в Карпати.

«Початок світової пандемії я зустрів у Перу. Тоді я мандрував Південною Америкою сам, Ярина з Марком в той час жили на Обирку (хутір у Чернігівській області - Ред.). Тоді з великими труднощами я повернувся до України. Проте сидіти довго у чотирьох стінах ми не можемо - дорога кличе. Тому після вдалої мандрівки вже утрьох в українські Карпати, ми вирішили помандрувати далі», - розповідає Володимир.

Зважаючи на карантинні обмеження, вибір країни для закордонної подорожі був очевидним: Туреччина одна з небагатьох країн, які в умовах пандемії дозволяють в’їзд українцям практично без обмежень.

Стартувала мандрівна команда з міста на березі Егейського моря Ізмір. Далі вирушила узбережжям до південної Адани.

Ярина Квітка, Володимир Муляр та Марко

Відтак маршрут цьогорічної експедиції «Двоколісних хронік» виглядатиме так:

 Ізмір - Сіґачік - Кушадасі - Бодрум - Мармаріс - Фетхіє - Лікійська стежка -  Кемер - Анталія - Аланія - Мерсін - Адана

Офіційно на іноземців-мандрівників карантин вихідного дня в Туреччині не поширюється, проте, за словами мандрівників, не всі поліцейські про це знають. Тож, коли одного разу сім’я гуляла Ізміром після 20-ої, місцеві порекомендували їм негайно завершувати прогулянку.

«Ми уже тиждень в Туреччині і ось, що можемо сказати: усі всюди, (крім хати) - в масках. На велосипедах - в масках, гуляти по вулиці - лише в масках. Дехто навіть у власних авто - в масках. Ми кілька разів нехтували цим. І за півгодини в Ізмірі нас двічі зупиняла поліція і просила одягнути захисні маски. У ресторанах їсти не можна. Більшість з них закриті. А ті, що працюють, продають лише їжу на виніс», - ділиться Ярина.

Серед офіційно заявлених урядом карантинних обмежень, зокрема, такі:

• щодня комендантська година з 21:00 по 5:00;
• карантин вихідного дня з 21:00 п'ятниці до 5:00 понеділка;
• продуктові магазини працюють лише на доставку;
• ресторани працюють лише на доставку;
• громадяни, віком від 65 років та до 20 років не мають права користуватися громадським транспортом;
• вхід у торгові центри лише за HES-кодом (телефонний код, що містить інформацію про місце перебування та історію переміщень людини).

Оскільки з Яриною та Володимиром подорожує й їхній син Марко, сім’я, крім велосипедів, використовує спеціальний трейлер. Місця для відпочинку шукають через сервіс WarmShowers. Це спільнота мандрівників-велосипедистів та їхніх прихильників, через яку можна знайти прихисток у різних країнах світу. Також, звісно, ночуватимуть в наметах. Цей спосіб ночівлі для команди залишається основним в мандрах. Харчуються переважно місцевою їжею. Але завжди возять зі собою пічку Бонда і все необхідне для автономного харчування.

Більше про незвичну мандрівку читайте на сторінці проєкту у Facebook та дивіться на YouTube каналі.

Проєкт «Двоколісні хроніки» стартував 2009 року. Тоді мандрівники здійснили подорож на велосипедах з Криму до Абхазії. Всього за 11 років Ярина Квітка та Володимир Муляр відвідали на велосипедах 35 країн і подолали понад 50 тис. км. У межах проєкту, зокрема, були здійснені експедиції: «Мармурове кільце» (Туреччина, Румунія, Болгарія, 2010), «Країна скарбів» (з Ужгорода до Луганська, 2011), «Від Карпат до Апеннін» (Польща, Словаччина, Австрія, Словенія, Італія, 2012), «Чорно-білі історії» (Білорусь, Росія, Фінляндія, 2013), «Україна-Австралія» (13 країн Європи та Азії, 2014-2016) та ін.

«Двоколісні хроніки» поєднують у собі мандрівну, етнографічну, музичну, медіа та кінематографічну складові. Під час подорожей мандрівники популяризують українську культуру через свій музичний проєкт «Фолькнери», вивчають культуру інших народів, ведуть блог та знімають відеоролики, які щотижня показують на своєму YouTube каналі.