Геопортал Львівської області: для кого та навіщо

Містобудування та земельний кадастр, сільське господарство та екологія, транспорт та комунікації, а також охорона культурної спадщини – усі ці галузі накопичують, зберігають та використовують величезні об’єми інформації, частка якої стосується геопросторового кадастру.

На Львівщині така система з’явилася понад 4 роки тому. Яка ситуація з геоінформаційною системою Львівщини сьогодні і що буде завтра, ми розпитали у начальника управління містобудівного кадастру та архітектури департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Юрія САЛО.

– Пане Юрію, як впроваджували геоінформаційну систему містобудівного кадастру на Львівщині?

– Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набув чинності 2011 року. Він передбачав ведення кадастру в кожній області, а уповноваженим органом було визначено Департамент архітектури. Фінансування цього процесу відтоді і донині закон покладає на обласні і місцеві бюджети. Однак коштів з бюджету області на це не виділяли. І така ситуація була не лише на Львівщині, але і в інших областях. Навіть сьогодні є велика кількість областей, які не мають геоінформаційних порталів.

Перші гроші на впровадження ГІС для Львівщині почали надходити в кінці 2013-2014 роках. Спочатку було розпорядження голови про створення відділу містобудівного кадастру, потім Науково-дослідний інститут геодезії і картографії розробив Технічний проєкт ГІС МБК Львівської області.

Ми пройшли величезний шлях, починаючи від закупівлі та налаштування серверів, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення та сканерів, завдяки яким ми могли якісно оцифровувати всю документацію.

Відповідно до законодавства, систему повинні наповнювати суб’єкти, в межах своїх повноважень. Наприклад, архітектуру (генплани, детальні плани територій тощо) заповнюють  департаменти та відділи управління, які відповідають за відкритість містобудівної документації. Департамент екології мав внести дані щодо природно-заповідного фонду, лісових насаджень тощо. Різні департаменти відповідають за оприлюднення і внесення в ГІС різного спрямування даних.

Спочатку для адміністрування геопорталом були визначені відповідні люди. Навіть державний архів вносив свої дані. Ми регулярно навчали всіх, як вносити дані. Львівщина була одна з перших областей в Україні, де було забезпечено системне внесення всієї інформації до геоінформаційної системи (ГІС). І ми також розпочали роботу і з об’єднаними територіальними громадами. У 2018 році на Львівщині стартував перший етап реалізації пілотного проєкту «ГІС – як дієвий інструмент розвитку ОТГ». У ньому взяли участь Давидівська, Мурованська і Ходорівська громади.

Але в наступні роки ситуація на рівні області дещо змінилася. Керівництво мало своє бачення, тому кошти на цільову програму не виділяли, досі постійно змінюється галузеве законодавство, впроваджується реформа децентралізації, з’явився термін «діджиталізація» – тому деякі нормативні акти або просто втратили чинність, або змінені.

Ще одна причина, чому ми втратили своє лідерство в Україні – у нашому відділі містобудівного кадастру залишився, фактично, я один. Нам потрібен повноцінний відділ містобудівного кадастру, бо роботи дуже багато, та, незважаючи на це, геопортал Львова – один із кращих в Україні.

– Які проблеми Ви змогли вирішити завдяки ГІС?

– Кожен українець має право дізнатися, як буде розвивається його територія. Сьогодні ми навіть потребуємо дедалі більше якісної, достовірної інформації з офіційно підтверджених документів. Завдяки таким даним, органи місцевого самоврядування та інвестори можуть дуже швидко знайти правильні відповіді на запитання, де і що будувати, де вкласти інвестиції, де розпочати власний бізнес. Тільки офіційні відкриті джерела можуть допомогти потенційному інвестору, місцевій владі та звичайним небайдужим мешканцям.

Ми розуміємо, що коли заходить інвестор, то без містобудівної документації і детального плану нічого не вийде. Завдяки геопорталу ми вже запровадили декілька інвестиційних проєктів. Обласна Геоінформаційна система містобудівного кадастру дозволяє на практиці використовувати ті чи інші реєстри даних і карт. У нас вже внесено понад 3435 будівельних паспортів, 1826 наборів містобудівної документації і загалом десятки різних наборів даних. Система дозволила зекономити час та людський ресурс, запобігти порушенням законодавства та, відтак, ризикам корупції.

Геоінформаційну систему містобудівного кадастру ми застосовуємо при розробленні інфраструктурних проєктів, при обговорення проєктів з інвесторами, при розгляді стратегічних цілей та економіки області, при звітуванні. Видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки потрібно максимально швидко, а для цього потрібен максимально повний набір даних. І його можна сформувати на базі даних містобудівного кадастру.

Ми постійно працюємо над покращенням та вдосконаленням роботи геопорталу. Важливо мінімізувати час для пошуку і якнайповнішого аналізу інформації, котру містить геопортал містобудівного кадастру.

– Як це може допомогти містобудівному розвитку?

– Маючи максимальну кількість даних в електронній системі, ми можемо легко, точно і швидко провести обчислення, моделювання та аналіз потрібної інформації. Можна побудувати моделі потрібних проєктів і побачити, на що вплинуть ті чи інші рішення.

Сьогодні дуже популярне поняття «сталий розвиток територій», проте досягти його без врахування даних з усіх галузей, які надає ГІС, просто неможливо. Припустимо, що містобудівний кадастр у нас дуже сильно розвинувся, є різні бази даних, різні реєстри, оновлення. На їхній основі нам легко буде приймати рішення. Наприклад, ми можемо в два кліки зрозуміти, скільки в нас територій під житлову забудову, можемо проаналізувати, скільки і якої забудови у нас є. Нам потрібні всі ці дані, які може дати ГІС, як свіже повітря.

– Яких результатів досягли?

– Зроблено багато, але недостатньо. Ми вибудували всю необхідну технічну інфраструктуру для якісного розвитку ГІС. Не буду повторюватися, бо дав відповідь на це запитання, відповідаючи, як ми впроваджували систему в нашій області. Краще наведу приклад.

Коли архітектор на місці надавав дозвіл, він просто вносив дані, а система сама формувала цей витяг. Там всі дані: замовник, місце розташування, зміни і примірник містобудівних умов та обмежень. Від 2017-го до 1 грудня цього року ми системно всі ці документи реєстрували і надавали витяги через ГІС. Саме цей наш позитивний досвід ліг в основу створення Єдиної державної системи у сфері будівництва, і я був одним із розробників цієї системи.

Маю сказати, що ГІС МБК дуже знижує ризик корупції. Коли документи просто публікувалися не знати де, то їх можна було міняти. Було таке, що кому-крапку не так поставив або не ту гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах подав і треба було вносити зміни. Колись замовник і відділ архітектури могли собі домовитися просто так поміняти. У ГІС так не вийде. Тепер тільки відповідно до законодавства – за визначеною процедурою через ЦНАП. Система фіксує все: хто, коли, де, з якого комп’ютера вніс зміни, його ІР-адресу. Тому на навчаннях, які ми проводили, на скайп-нарадах і семінарах я наголошував: добре подумайте, коли заливаєте документ, бо змінити навіть кому потім буде дуже складно.

Ми постійно працюємо над вдосконаленням ГІС-системи. Я постійно працюю в системі і розумію, якщо щось не так, часто з’являються ідеї, як це виправити. Наприклад, внесли земельну ділянку в один розділ, а в іншому достатньо ввести останні 4 цифри кадастрового номера, і її підтягне в той чи інший розділ. Я вдячний SOFTPRO, як розробникам геопорталу  за те, що завжди чують мої пропозиції і відразу готові допомогти.

– Попри те, яка Ваша мета? Чого прагнете?

– Незважаючи на низку проблем, ми надіємося на подальший розвиток містобудівного кадастру в Україні. Перед собою ставимо такі цілі:

1. Подальший розвиток ГІС регіонального на місцевого рівнів.
2. Оновлення та модернізація ГІС, містобудівного кадастру та підсистем.
3. Покращення надання електронних послуг для громадян.

Для досягнення цілей у нас є сервери, техніка, програмне забезпечення, але найголовніше – це мотивація, адже ми розуміємо, що своїми діями допомагаємо розвитку країни.

– Які бачите перспективи для розвитку ГІС на Львівщині?

– Я вважаю, що, попри все, геоінформаційна система буде нарощувати свої інформаційні потужності, що передбачає її постійну модернізацію, відповідно до технічних вимог та потреб сучасності. На сьогодні гостро постала потреба інтеграції регіональних ГІС з національною інфраструктурою геопросторових даних, порталом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, державною системою земельного кадастру. Це потребує інтероперабельності, синхронізації даних між системами.

Також найближчим часом потрібно зробити можливими максимально швидкими онлайн-заявки та онлайн-видачу е-документів (йдеться про кадастрові довідки, дані про вільні земельні ділянки, витяг з містобудівного кадастру тощо).