Львівські лікарі визначили постковідні стани, якими не можна нехтувати

Втім, якщо з лікуванням все більш-менш зрозуміло — є затверджений медичний протокол, низка медикаментів, які полегшують перебіг хвороби чи технічне оснащення в лікарнях, – то посткоронавірусні стани науковці і медики продовжують ретельно вивчати.

У Львові лікарі провели дослідження і виявили, що, крім фізичних порушень, на які так часто скаржаться пацієнти, які перехворіли на коронавірус, їх турбують також і ментальні порушення - безсоння, погана пам'ять, надмірна дратівливість. Медики зауважують, що до коронавірусного захворювання пацієнти не мали вищезазначених скарг.

Дослідження щодо постковідних симптомів фізичного та ментального здоров'я у людей проводила команда спеціалістів — лікар-терапевти, сімейні лікарі, психологи і реабілітологи. З одним із них — лікарем і директором клініки «Мед-парк» Антіном Кушніром — поспілкувалася ІА Дивись.info, розпитавши, як врятуватися від недуги вже по її закінченні.

– Як часто і з якими скаргами звертаються люди, які вже перехворіли коронавірусом? 

– Звертаються з найрізноманітнішими проблемами. Найперше йдуть до сімейних лікарів з скаргами на задишку, тривалий кашель, перепади тиску, болем у грудній клітці чи спині. Це кілька основних скарг, які є в пацієнтів після коронавірусу, незалежно від складності перебігу захворювання. Також є скарги на гастроентерологічні порушення, тобто розлади травлення. Для коронавірусної інфекції ці проблеми можуть зберігатися й тоді, коли вже вірусу немає в організмі.

– А скільки часу ці постковідні симптоми можуть зберігатись? 

– Люди можуть відчувати побічні симптоми і до місяця, а інколи й більше. Тому, якщо ми робимо ПЛР-тест, і він вже є негативним (після позитивного), то це однаково не означає, що інші проблеми закінчаться також. Разом із згаданими  недугами пацієнти називають і ті порушення, до яких сімейний лікар стосунку не має. Або ж озвучують скарги, які він раніше не звик чути – наприклад, безсоння чи дратівливість.

– Тобто до фізичних порушень додались і ментальні?

– Пацієнти почали звертати увагу на такі речі, яких до перенесення інфекції не зауважували за собою. Це і розгубленість, і втрата пам'яті, уваги, тобто ментальні порушення. Власне нас це наштовхнуло подумати, віднайти доказову базу того, що це не просто скарги пацієнтів, а довести, що такі проблеми стосуються пацієнтів, які перенесли ковід. І це є статистичні дані.

Кожну проблему можна дослідити. Адже якщо людина каже, що болить душа, то, можливо, її і справді болить душа, яка на кардіограмі покаже інфаркт. Тому, коли люди виявляють свої проблеми, фахівцям складно аналізувати чи це є фізична проблеми, чи фізіологічна, чи психосоматична. Розуміючи складність дослідження, ми зібрали мультифункціональну команду науковців, де була сімейна лікарка, лікарка-психолог, психіатр, а також фахівець фізичної реабілітації – фізичний терапевт.

– Це дослідження проводили у Львові?

– Саме так. Таке дослідження в Україні проводили вперше, принаймні подібного ми не знайшли. Цим дослідженням ми хочемо знайти доказову базу проблем саме ментального здоров'я після перенесеного ковіду. Я є лікарем із 15-річним стажем практики і вже понад 15 років я зауважував проблеми, коли пацієнти чи батьки пацієнтів говорили не лише про соматичні проблеми, а й про ментальні. Сімейна медицина і педіатрія розвинені на доволі високому рівні, а от ментальне здоров'я – психологи і психотерапевти – мають недостатньо належної довіри у суспільстві (думаю, через пережитки радянської системи). Відповідно ми хочемо це змінити, сприяти, щоби в клініках, поряд з лікарями первинної медичної ланки, довіряли і лікарям-психологам, і психотерапевтам.

Гіпотеза щодо того, що ковід – це хвороба не лише фізичного здоров'я, але й ментального, вона підтвердилася, ми виявили це за допомогою нашого дослідження. Ми отримували дуже переконливі результати, які перевершили всі найгірші очікування.

– В Україні регулярно стаються самогубства і їх вчиняють люди, які хворіють на коронавірус. Це якимось чином можна пов'язувати із захворюванням на коронавірус?

– Причина цих самогубств нам невідома. Але можна пов'язувати якісь речі, які є передвісниками, що можуть спонукати людей до прийняття рішення завершити життя таким способом. Або ж бути в такій кризі, в якій вони не здатні оцінювати, наскільки ця проблема впливає на подальше їхнє життя.

Ми маємо результати опитування, які говорять про величезні проблеми ментального здоров'я людей, що перенесли ковід. 43% опитаних (а це понад 570 респондентів) сказали, що в них з’явились страхи – страх смерті, самотності, темряви, страх захворіти.

– Страх захворіти власне просто будь-чим чи саме коронавірусом?

– Саме коронавірусом. Є пацієнти, які 3-4 місяці тому перехворіли на ковід і зараз мають схожі симптоми. Вони бояться знову захворіти.

Зауважу, що легкий перебіг у нашому дослідженні був у 63%, 35% мали коронавірус середньої важкості, і лише 1% наших опитаних мав важкий перебіг.

Ми також запитували чи з'явились у них труднощі зі сном, чи є жахливі сновидіння. Адже у нас сімейні лікарі розповідали, що їхні пацієнти просять чудодійну таблетку, аби хоч трохи поспати. Натомість лікар сімейної практики не має права виписувати таких медпрепаратів, такі ліки має виписувати психіатр, який, принаймні на цьому етапі реформи медицини, єдиний має на це право.

– Чи немає проблем з відвідуванням лікаря-психіатра? Адже чомусь у нашому суспільстві склалось дещо викривлене уявлення про тих, хто відвідує цього спеціаліста…

– У випадку з коронавірусом люди не мали до моменту захворювання якихось проблем, з якими вони б хотіли ділитись з психіатром. Вони приходять до сімейного лікаря. Однак сімейний не може бути компетентним в усьому. Тому сімейні лікарі, коли чують такі скарги від своїх пацієнтів, як-от страх, тривожність, фобії, занепокоєння, мусять скеровувати до профільного спеціаліста. І так от склалось, що до психолога українці більш охоче йдуть, аніж до психіатра.

– Наскільки загрозливими є постковідні симтоми для людини?

– Для різного суспільства загрози є різними. Українці мали вже стільки стресів, травм, що ми живемо у постійному стресовому постковідному стані. Сказати, що коронавірус сприятиме якійсь більш конкретний загрозі для нашого суспільства, мабуть, не можна. Такі речі можуть вивести з рівноваги більш стале суспільство, що раніше не мали таких ризиків, які ми маємо на щодень в Україні. Але, аналізуючи опитування, ми бачимо, що 20% серед опитаних вважають, що їхні стосунки з оточенням (друзі, колеги) стали гіршими. Якщо говорити про ці речі стосовно колег на роботі - це може загрожувати втратою роботи і фахового зростання. Якщо про стосунки в сім'ї – то наслідком може стати розлучення. Якщо погіршуються стосунки з друзями, то тут є загроза втратити свої звичні справи й інтереси, відчуття нереалізованості свого життя. Тут уже з'являється ризик психосоматичних проблем.

– Якщо повернутись до фізичних порушень після коронавірусу, то на що потрібно звернути увагу? Скільки це може тривати - задишка, втома тощо?

– У нашому опитування 72% відповіли, що у них з’явилась швидка втомлюваність після фізичної активності. Йдеться про звичайну фізичну активність – прогулянка вулицею, прибирання вдома, піднімання сходами. Зберігаються подібні симптоми три місяці.

Люди також скаржиться на різкі стрибки тиску, прискорене серцебиття і запаморочення. Напади серцебиття спостерігалися у 35% опитаних. Кожен п’ятий розповідав про запаморочення і 15% згадують про неконтрольований артеріальний тиск. Знову повертаючись до ризиків, то це є ті, які пов'язані з цими симптомами. Проблеми з тиском можуть призвести до гострих ішемічних станів (а це і інсульти, і тромбоемболія).

Якщо ж говорити про щзапаморочення, то людина після цього не може себе контролювати, а іноді потребує стороннього нагляду.

– Який вихід є з таких ситуацій? Можливо, якісь вітаміни, вправи, особливе харчування?

– У системі реабілітації тих людей, які перенесли гострі або хронічні проблеми, рекомендовано залучати дієтолога. Якщо аналізувати протоколи пацієнтів, які хворіють коронавірусом, то там є багато вітамінів і мікроелементів. Людині самостійно інколи важко зрозуміти, де саме в харчовому раціоні їй ці вітаміни знайти. Є такі фрукти і овочі, які можуть замінити ці вітаміни. Однак є випадки, коли в необхідній кількості цих продуктів з'їсти просто неможливо.

Стосовно ментального здоров'я, то тут також не слід думати, що все минеться безслідно, і пацієнт може справитись з усім самостійно. Коли, до прикладу, людина хворіє грипом, то під час хвороби і ще кілька діб після захворювання також присутнє відчуття апатії, розбитості. Але це є нормально. Однак очікувати, що проблема минеться за 4 чи 6 місяців також не варто. Тому рекомендації для пацієнтів – не зволікати зі своїми станами. Один візит до фахівця може змінити життя. Людям, які працюють, де потрібна максимальна концентрація уваги, треба особливо задуматись над своїм постковідним станом, якщо у них є якісь скарги.

– Чи після проведення опитування ви виявляли щось дуже незвичне?

– 3% респондентів сказали, що якість стосунків з найближчими людьми погіршилась. Це на першому етапі опитування. Але на цьому етапі це були наші працівники і пацієнти. Однак картина змінилась, коли ми запустили опитування в мережу. Зараз пройшли опитування 570 анкет і 20% з них відповіли, що їх стосунки з найближчими людьми погіршились. Тобто йдеться про кожного п’ятого опитаного.

За нашими спостереженнями, люди, які мають довіру до свого сімейного лікаря, мають психологічне відчуття захищеності. У них вища стресостійкість. Зокрема вони розуміють, що якщо мають зараз проблеми, то з часом все одно відновляться, а тому не варто псувати стосунки з оточенням. Тут я хочу наголосити, що дуже важливо знайти свого лікаря і фахівця, якому ви довіряєте, бо таким чином ви просто відчуваєте себе в безпеці. Це допомагає пацієнту мати сталість емоційних відчуттів.

Сімейні лікар нам сигналізували, що є низка питань, на які вони не компетентні відповідати. Але ми не очікували, що 70% скаже, що їхній звичний настрій є зміненим, що в них виявиться апатія, депресія, що в них є страхи. Це величезна проблема.

Читайте також: На Львівшині вже понад пів сотні осіб повторно захворіли на коронавірус

Ми мали ще одну гіпотезу, яка нас також вразила. Йдеться про 60% людей, які мають когнітивні порушення – увага, пам'ять і мислення. Після коронавірусу дуже високий відсоток пацієнтів втрачають свої звиклі навички.

Тетяна ЯВОРСЬКА