Чому не варто брати участь у фейсбучних флешмобах, або Як соцмережі дізнаються про нас усе

«Вітаю! В мене така ж сама проблема!!!!! Два дні поспіль одна і та ж стрічка новин. Всім раджу оновлювати систему, щоб Ваші пости бачили Ваші друзі.

Тримайте палець на цьому тексті й натисніть «копіювати». Зайдіть на свою сторінку, яка питає: «Що у вас нового?», потім натисніть «вставити». Це оновить систему.

Вітаю всіх друзів!

Хто бачить цей пост, ставте, будь ласка, смайлик» – подібні пости сьогодні у Фейсбуку не рідкість. Їх постять усі – від домогосподарок до міністрів. Але, виявляється, що, на перший погляд, безневинний флешмоб не є таким вже й  безневинним та безпечним. Копіюючи та лайкаючи подібні тексти, ми добровільно надаємо доступ до своїх даних, а також даних наших друзів, які вирішили взаємодіяти з подібним текстом.

Головна мета таких флешмобів – маніпуляція, каже засновниця ініціативи «Як не стати овочем» та авторка книги з медіаграмотності «Нація овочів? Як інформація змінює мислення та поведінку українців» Оксана Мороз.

«Причина появи флешмобів лежить в основі того, що Фейсбук віддає рекламодавцям дедалі менше даних про користувачів. Відповідно, персонілізувати звернення складніше, особливо якщо це стосується якихось слизьких тем, на кшталт політичних чи інших, які Фейсбук не може промаркувати чи це соціально-політична тема, чи все ж політика, бо обмежень ще більше. Відтак, відомий підхід таргетування і мікротаргетування не може реалізуватися. Тому люди, які працюють з сірим чи чорним контентом, намагаються знайти обхідні шляхи для того, щоби отримати максимально емоційних гачків для людей. Тобто, з одного боку, як до них достукатися, а з іншого – дізнатися, хто ці люди і як до них донести потрібну інформацію. Тому на базі розуміння того, як працює Фейсбук і людська психологія – на що люди ведуться, а на що – ні – виникає низка таких інструментів, як тести чи флешмоби, які і збирають ці емоційні гачки», – каже Оксана Мороз.

Люди, які працюють з сірим чи чорним контентом, намагаються знайти обхідні шляхи для того, щоби отримати максимально емоційних гачків для людей

Тобто спочатку ті, хто працює з контентом, збирають базову інформацію про людину: вік, стать, місце проживання, на які теми публікує пости – те, що відкрито у стрічці. А потім відстежують, на що ця людина реагує.

«Наприклад, вона проходить тест «Москва сльозам не вірить» чи «Коли я поїду у відпустку» тощо. Тобто відстежують все те, на який контент людина реагує. Функція, яку виконують флешмоби, така ж сама. Тому що кожен з них має певну тематику. Насправді їх є дуже багато – від підтримки малого бізнесу (напишіть у коментарі, але, обов’язково, скопіюйте текст) до поширення інформації про проблему онкозахворювань в Україні тощо. Натомість флешмоби, які зараз поширюють нібито з метою активізації френд-стрічки (постав плюсик) – це найбільш поширені і найбільш прозаїчні. Але їх є значно більше. На який флешмоб чи тест людина відреагувала, такий емоційний гачок про неї і зібрали. У флешмобах є додаткова шкода, тому що там збираються дані не тільки про ту людину, яка опублікувала пост, а й про усіх, хто поставив плюсик у коментарях або будь-що інше. Таким чином збирається інформація і потім адаптується донесення інформації та ефективність цієї роботи», – пояснила експертка з медіаграмотності.

На який флешмоб чи тест людина відреагувала, такий емоційний гачок про неї і зібрали

Що ж робити, коли бачите подібний пост-флешмоб у фейсбучній стрічці? В Оксани Мороз є три поради.

«По-перше, ніяк з цим дописом не взаємодіяти. Ніяк – це не ставити злий смайл, не писати коментар «людоньки, що ви робите!», не робити шер. Всі ці дії збільшують охоплення публікації і її бачать ті, хто може не розуміти її шкоди. Ну, і далі ви бачите «скопіюй текст» уже у них на сторінці.

По-друге, якщо у вас є сили та бажання, пояснити людині, яка опублікувала цей пост, що його потрібно видалити (так, це чи не єдиний спосіб хоч частково нівелювати вже зроблене) – напишіть їй в особисті повідомлення чи проінформувати поза Фейсбуком.

Читайте також: Фейки з кожним роком стають дедалі примітивнішими, – Оксана Мороз

По-третє, коли ви будете писати і пояснювати, не ображайте і не оцінюйте. Просто дайте інформацію. Повідомлення може бути на кшталт: «Ви опублікували пост «скопіюйте текст» на тему, наприклад, активації алгоритму Фейсбуку. Є думка, що таким способом збирають наші дані та використовують для маніпуляцій. Ось посилання на ці твердження експертів». І далі посилання на текст чи відео», – пояснила експертка.

Оксана ДУДАР

Фото: depositphotos.com