дивись.info

Йорданські пірнання: що кажуть моржі, лікарі, культурологи та священники

Йорданські пірнання: що кажуть моржі, лікарі, культурологи та священники

Завтра, 19 січня, українці святкують Водохреща – третє й завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. А отже, водойми України, загалом, і Львова, зокрема, будуть переповнені охочими, аби зануритися в крижану воду.

Чоловіки, жінки і навіть діти різного віку пірнають, аби мати міцне здоров’я, адже існує повір’я, що на Йордана вода набуває цілющих властивостей. Та чи є в тому користь і духовність?

Церковні діячі до купання на Йордан ставляться досить скептично. 

Священник УГКЦ отець Роман Гордій (Собор св. Івана Хрестителя, вул. Зубрівська) вважає, що традиція купання не є якоюсь суто церковною: «Хоча, я так розумію, люди, які купаються у холодних водоймах на Водохреща, мають біблійні мотиви. Ісус приходить до Івана Хреститися на Йордан, там він занурюється у воду. Саме слово «хрещення» з грецької означає «занурюю». Навіть таїнство хрещення мало б відбуватися через занурення.  

Ісус занурювався і, напевно, тому люди наслідують десь це хрещення Ісуса в Йордані. Хоч в нас зовсім інший клімат, ніж в тих країнах. В Україні це більше символічне спогадування. Але чи це потрібно? Церква вона і не схвалює, бо це не є щось церковне, але, з іншого боку, і не забороняє цього робити».

Отець Роман вважає, що купання у крижаній воді на Йордана – це вже рішення конкретної людини. Якщо вона загартована до цього, має здоров’я і таким чином покращує його, то це навіть добре. Треба дивитися на свій стан здоров’я. 

«Що точно треба зробити в свято, так це піти до церкви, помолитися, посвятити воду і покропити хату. Краще зберігати наші українські традиції, без купання. Тут вже більше практика так званих «моржів» занурення в холодну воду. Проте багато людей з якогось інтересу це робить. Дехто – суто для здоров’я, але це вже зовсім не пов’язано з  релігійними традиціями», – каже отець.

Архієрей Православної церкви України Євстратій Зоря подібної думки. 

«Саме купання гріхів не змиває. Для очищення від гріхів існують сповідь та інші таїнства. Так само пірнання в ополонку не складає змісту свята і не є замінником участі у богослужінні й молитві.

Жодного церковного припису щодо потреби у день Богоявлення занурюватися у святу воду немає», – пояснює священник.

Релігієзнавець та культуролог Євген Савісько розповідає, що традиція купання на Йордан в Україну завезена, найімовірніше, з Греції або Болгарії. Адже відомо, що перші християнські проповідники і священнослужителі прийшли до нас саме звідти. 

«Вже від нас ця традиція перейшла в Росію. Може виникнути запитання: чому саме так? Традиція святкування Водохреща так, як ми звикли – з освяченням річок та озер – найбільш поширена саме в Греції, Болгарії, Україні, Росії та Білорусі. І властива саме для місцевих православних церков та Української греко-католицької церкви. До того ж одна справа – пірнати взимку у відносно теплі водойми Греції чи Болгарії, і зовсім інша – в нас, де морози за  мінус 20 донедавна були цілком звичні.

Свято Йордан, або ж Водохреща є частиною відзначення свята Хрещення Ісуса Христа. Саме хрещення провів у річці Йордан Іоан Хреститель. Православні та греко-католики святкують його 19 (6) січня.

Є свідчення, що після страти Спасителя деякі його послідовники збиралися саме в день Хрещення Сина Божого на тому місці, де він був хрещений. І начебто занурювались в річку. Вочевидь, традиція купання на Водохрещу йде саме звідти», – пояснбє культуролог. 

Наскільки така традиція давня, тривають суперечки. Принаймні навіть в ХІХ сторіччі вона була поширена далеко не в усіх регіонах України. Найбільшого ж поширення вона отримала вже після 1991 року, коли  країна стала незалежною.

Дуже важливо розуміти суть християнського свята і не плутати його з модою, традиціями, народними віруваннями, тим більше із забобонами чи марновірством.

29-річний Роман розповідає, що готується до зимового купання ще з осені. 

«Мені знайома порекомендувала спробували, як гартування сили волі. Я взагалі полюбляю екстремальні речі, часто піднімаюся в гори, навіть взимку. Вперше скупався минулої весни на обливаний понеділок. Відчуття були неймовірні. Навіть не знаю, з чим можна було це порівняти», – пояснює хлопець.

Роман пригадує, як готувався десь два тижні перед тим. 

«Починав з контрастного душу, тоді холодного зранку та ввечері. Наступним кроком було обливання водою з криниці на вулиці за можливості (коли був у селі). Влітку також обливався та приймав холодний душ. 

Підготовка до зимового купання вже почалася з осені. Це той самий душ, вода з криниці та купання у ставку мінімум раз на тиждень», – ділиться досвідом.

Хлопець хоч і щотижня відвідує церкву, але до релігійності свого моржування не приписує.

Роман розповідає, що за зиму ще жодного разу не пив протизастудних, як це було раніше.

«Раніше не міг пити холодного зимою, бо ловило горло. А зараз п’ю холодні напої і нічого», – додає хлопець. 

Лікар-кардіолог, терапевт Олена Соломко застерігає, що безпечним купання є лише для тих, хто здоровий і не має протипоказань.

«До купелі треба бути підготовленим, практикувати загартовування, не менше 6 місяців до того. Дітям таке купання не рекомендується, хоча поступово загартовувати, виконуючи всі правила, буде корисно», – каже терапевт.

Олена пояснює, що небезпеку становлять два моменти. Перший – холодовий шок, який може виникнути навіть при короткочасному зануренні у холодну воду (як правило, менше 15 градусів) у непідготовлених людей. Такий стан пов’язано з різким зниженням температури тіла, що може викликати фібриляцією шлуночків і смерть, навіть у практично здорових осіб, а особливо у людей з певними захворюваннями та станами (аритмії, ішемічна хвороба серця, кардіоміопатія тощо).

Друга небезпека – переохолодження. Ризик виникає при знаходженні у воді більше 3 хвилин, і різко підвищується, якщо більше 30 хвилин.

Групи ризику – діти, що пов’язано з відносно меншою поверхнею тіла і недосконалою терморегуляцією, та люди, які споживали  алкоголь.

«В умовах COVID-19, якщо ви гартувалися раніше і здоровий, то перешкод я не бачу. Але необхідно дотримуватися загальних рекомендацій та правил, зберігати дистанцію, уникати скупчення. Повинно бути забезпечено прибирання та дезінфекція у відведених для цього місцях загального користування. 

Особливої уваги потребують люди, що перехворіли навіть у легкій формі, обов’язково, обговорити з лікуючим лікарем», – розповідає лікар.

Правила, поради та застереження при пірнанні в ополонку від лікаря:  

  1. Обговорити з лікарем наявність у вас протипоказів. 
  2. Вибрати підготовлене, краще спеціально обладнане місце (перила, зручний спуск), ідеально, якщо захищене від вітру.
  3. Поруч повинні бути інші люди, не рекомендується це робити наодинці, а також на тонкій кризі. 
  4. Не купатися у хлорованій воді, це різко підвищує ризик обмороження. 
  5. Не пити алкоголь.
  6. Розігрітися перед купанням.
  7. Підготувати зручне, не слизьке взуття, постелити сухий рушник під ноги, щоб не ставати на вологе і холодне, виходячи з води 
  8. Не мочити голову, одягнути спеціальний шапочку 
  9. Після витерти тіло насухо, не надягати вологий одяг. Одяг повинен складатися з декількох шарів. 

Марія ГОРДИНСЬКА

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.