дивись.info

Миколаївську фортецю, що на Львівщині, пробують перетворити на піщаний кар’єр

Миколаївську фортецю, що на Львівщині, пробують перетворити на піщаний кар’єр
Фото: локальна історія

Вчора, 20 січня, відбулася позачергова нарада членів консультативної ради, яка діє при департаменті архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, про це повідомляють у їхній пресслужбі.

Архітектори, пам’яткоохоронці та експерти з галузі культури зустрілися, аби відреагувати на ситуацію щодо Миколаївської фортеці,  частину якої вже кілька років різні зацікавлені особи пробують перетворити на… піщаний кар’єр.

Йдеться про пам’ятку історії місцевого значення №2967 Лв, комплекс оборонних укріплень, створений у 1910-1914 роках ХХ ст на території сучасного Миколаєва на Львівщині, для захисту переправи через Дністер. Також фортеця прикривала дорогу на Львів. У 1919 році підрозділи УГА на укріпленнях Миколаївської фортеці стримували наступ польських підрозділів, а до кінця 1954 року тут були дві криївки УПА.

«У 2019 році, на замовлення Миколаївської районної ради, науковці виготовили облікову документацію на цю пам’ятку. Її розглянула і погодила тодішня консультативна рада, після чого департамент архітектури скерував документи до Міністерства культури, з відповідним розпорядженням голови обласної адміністрації. Проте відповіді щодо цієї документації від міністерства досі нема», – каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

Водночас, днями до департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА надійшов лист за підписом одного із заступників міністра культури. В ньому йдеться про те, щоб внести миколаївську фортецю як об’єкт культурної спадщини у перелік пам’яток культурної спадщини області – відповідно до рішення експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики – відповідно до нової документації, яку у департаменті не бачили. Оскільки облікову документацію щодо цього об’єкту, як визначено Законом України «Про охорону культурної спадщини» (ст. 6), попередньо не розглядали на консультативній раді при департаменті, консультативна рада вирішила ще раз вивчити і звірити її з варіантом 2019 року. З’ясували: підписи на нових документах можуть бути підроблені, а ціла низка цінних об’єктів, які перебувають на території фортеці, вказані, як уже неіснуючі.

«Нову документацію, яка, дивним чином, за п’ять днів пройшла погодження експертної ради в Мінкульті, розробило комунальне підприємство ЛОР «Реставрація замків і палаців Львівщини» на замовлення приватної структури. Без належного розгляду, з порушенням процедури, без розпорядження голови ЛОДА. Якщо нею керуватися, то частина об’єктів культурної спадщини на території фортець просто не існують. Мабуть, тому що замовник на цій території має намір розвідувати піщаний кар’єр. А це об’єкти групи «Лиса гора», залізобетонні споруди, бліндажі, підземні ходи, печери, викопані в піскових скелях Миколаєва. На всі ці об’єкти є вже виготовлена належним чином облікова документація, яку ще 2019 року подали у Мінкульт після затвердження на консультативній раді. Від 19 червня 2019 року – донині ці матеріали не розглянуті і пам’ятка не внесена до держреєстру. Це дивна ситуація, яка підтверджує, що Міністерство мусить, перш за все, брати до уваги рішення місцевих консультативних рад, бо всі інші суб’єкти можуть бути зацікавлені приховати частину інформації і зманіпулювати на свою користь і, заради комерційної вигоди, знищити пам’ятку», – пояснює Василь Петрик, доцент кафедри «Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів» НУ «Львівська політехніка», член консультативної ради та ініціатор вчорашньої наради.

 Оскільки порушення з боку обласного комунального підприємства «Реставрація замків і палаців Львівщини» доволі серйозне, учасники вчорашньої наради – експерти та управлінці вирішили запропонувати профільній депутатській комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму заслухати звіт КП ЛОР «Реставрація замків і палаців Львівщини» й ініціювати детальний аудит комунального підприємства. Відтак – розглянути результати його роботи та доцільність існування на сесії обласної ради.

Зі свого боку департамент архітектури звернеться до Міністерства культури з офіційним листом, щоб з’ясувати долю документації 2019 року і запропонує скасувати рішення щодо документів, які містять неправдиві дані. 

Варто зазначити, що Миколаївська фортеця від 2017 року є пам’яткою історії місцевого значення і має свій охоронний номер. Громада Миколаєва має намір зберегти її і розвивати, створивши історико-культурний парк «Фортеця Миколаїв».

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.