дивись.info

Війна правок: львів’янин наполіг, щоб редакція російської Вікіпедії змінила статтю про героя СРСР

Війна правок: львів’янин наполіг, щоб редакція російської Вікіпедії змінила статтю про героя СРСР

Російська редакції Вікіпедії внесла правки у статтю про героя Радянського Союзу Дмитра Тарасова, який, згідно із радянської історіографією, здійснив таран німецької танкової колони, повторивши подвиг Гастелло.

Згідно із російською статтею у Вікіпедії, 27 червня 1941 року полк Тарасова отримав завдання зупинити колону німецьких танків. Бомбардувальники атакували колону і змусили її сповільнитися. Під час другого заходу бомбардувальник був атакований ворожими винищувачами. Літак загорівся, і всі спроби загасити полум’я в повітрі виявилися безуспішними. Тоді Тарасов прийняв рішення йти на таран німецької колони. Бомбардувальник, який вибухнув при падінні, знищив кілька танків і автомашин противника. Тарасов загинув.

Дмитро Тарасов.енциклоен

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно посмертно 20 червня 1942 року «за самовідданість, мужність і героїзм, проявлені при виконанні бойового завдання».

«27 червня 1941 року бомбардувальники полку наносили удар по колоні танків та мотопіхоти, яка рухалася шосе Люблін-Львів. Замикав першу п’ятірку літак лейтенанта Тарасова. Вийшовши на ціль у районі міста Сокаль, бомбардувальники точно скинули бомби. Рух шосе зупинився. Під час другого заходу літак був атакований німецькими винищувачами і загорівся. Продовжуючи виконувати бойову задачу, штурман Єрьомін точно скинув бомби і продовжив вести вогонь з кулемета. Лейтенант Тарасов направив погано керовану машину, охоплену вогнем, на скупчення ворожих танків, зробивши вогненний таран.

За день до цього вильоту такий самий подвиг здійснив екіпаж капітана Гастелло», – пише ще один російський ресурс.

Події розгорталися біля села Іваничі Волинської області.

Здавалося б, все зрозуміло. Радянський пілот скерував свій літак на ворожу колону, пожертвувавши власним життям. Але українські дослідники, вивчивши знайдені на місці падінні уламки, засумнівалися у факті здійснення тарану.

Андрій Киріянов, співзасновник ГО «Пошук літаків в Україні» розповів, що уламки літака лейтенанта Тарасова на Волині виявив його колега Роман. Сьогодні вони знаходяться у Музеї загиблих літаків в Хоросно, що неподалік Львова.

«Знайдені деталі, лонжерон розміром під півтора метра в рідній фарбі вказують на відсутність сильного вибуху», – пояснює Андрій Киріян.

Дослідник каже, що коли падає бомбардувальник – картина геть інша. Ще один факт, який також викликає сумнів – на місці падіння літака не було виявлено жодних залишків ворожої бронетехніки. Крім того, до війни зазначена місцевість – це суцільні болота, а дорога, якою могли рухатися танки, знаходиться на відстані 300-400 метрів від місця падіння літака.

Дивний і той факт, що членів екіпажу нагородили лише через рік. На борту літака було четверо членів екіпажу – Тарасов, Єрьомін, Ковальський та Капустін. Тарасов і Капустін загинули одразу, натомість Єрьомін і Ковальський залишили борт.

Російські джерела повідомляють, що Єрьоміна помітили німці і вбили його, а ось Ковальський зміг вціліти. Він сховався у лісі, а згодом дістався села Іваничі, де йому допомогли місцеві мешканці. Після війни він мешкав у Новомосковську на Дніпропетровщині, де працював електромонтером.

Однак, згідно із документом ЦАМО (Центральний архів Міністерства оборони РФ), Сергій Ковальський 27 червня 1941 року потрапив у полон. В іншому документі, отриманому у тому самому ЦАМО, йдеться про те, що лейтенант Єрьомін отримав завдання знищити ворожі танки. «Це завдання товариш Єрьомін виконав з гідністю та честю, виявивши при цьому мужність та героїзм», – йдеться у документі. Згадок про таран немає.

Фото: photo-lviv.in.ua

Віднайдені факти, які не збігаються з офіційною версією загибелі літака лейтенанта Тарасова, спонукали Андрія Киріянова звернутися до редакції російської Вікіпедії.

«Загалом можна редагувати будь-яку статтю. Протягом 1-4 днів ії переглядає фахівець і або блокує, або затверджує, або вносить зміни своїм текстом.Також вимагають посилання на авторитетне джерело. Мої правки 3 чи 4 рази не приймали взагалі , але зрештою прийняли у своїй редакції, зробивши зручний для себе допис», – розповів Андрій Киріянов.

Читайте також: Музей загиблих літаків: як на Львівщині досліджують авіакатастрофи Другої світової війни (фото)

І додав, що для нього це було важливо, адже іменами цих пілотів називають школи, проводять змагання на їхню честь.

«Цей термін у них називається війною правок», – пояснив пан Андрій.

Хоча російська редакція і внесла зміни у статтю, але зазначила, що «стаття має виражене антирадянське забарвлення».

Читайте також: У пошуках загиблих літаків Другої світової війни: як уламки розповідають історію

«Історія тарана танкової колони екіпажем Тарасова поставлена ​​під сумнів дослідженнями місця падіння літака і загибелі екіпажу 2020 року. Приватний археолог-аматором з України припускає, що тарана як такого не було. Підбитий літак, керований Тарасовим, впав у болото поруч з селом. Решта екіпажу вистрибнула з парашутами. Разом з командиром екіпажу загинув поранений стрілець-радист Капустін. За опитуваннями місцевих жителів літак впав у болото і вибухнув. Технічні експертизи не проводилися, живі свідки події (майже 80 років після події) не вказані, стаття має виражене антирадянське забарвлення (слово Герой Радянського Союзу спеціально написано з маленької букви, про що конкретно вказано)», – зазначено у статті.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.