дивись.info

В гостях у львівського художника-модерніста Олекси Новаківського

В гостях у львівського художника-модерніста Олекси Новаківського
Фотографії старого Львова

Олекса Новаківський – видатна постать у мистецтві першої половини ХХ століття. В його творчості поєдналися одеська та краківська художні школи, що пізніше втілилися у львівському модернізмі. 

Син лісничого

Народився Олекса Харлампійович 14 березня 1872 року у селі Слободо-Ободівка Тростянецького району на Вінниччині в родині лісничого.

Початкову освіту хлопець здобув удома, за два роки перейшов до приватного навчального закладу, де провчився чотири роки. Уже готувався до вступу в гімназію, але батько втратив роботу. Тоді Олекса був змушений працювати писарчуком у волості, щоби підтримати родину.

Невдовзі тато отримав нову роботу, і Новаківські переїхали в Попелюхи. Там Олекса познайомився з інженером Павласом, який посприяв хлопцеві зі вступом до приватної майстерні Пилипа Клименка в Одесі. 

Юні роки художника

В Одесі художник провчився з 1888 до 1892-го. У цей період він створив низку морських пейзажів, які пізніше знищила радянська влада. Тоді хлопець разом із вчителем ходив розписувати місцеві храми та писав ікони.

Олекса Новаківський “Церква”

У 1892-му Олекса повернувся в Попелюхи, але продовжував малювати. Одна з його робіт зацікавила краківського художника, який саме приїхав до села й давав приватні уроки дітям багатіїв. Він так вихваляв перед панами Бжозовськими хист Новаківського, що ті зрештою виділили хлопцю стипендію на навчання у Краківській школі образотворчих мистецтв (нині – Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка).

Краківський період

В академії хлопець провчився 8 років, де його наставниками були провідні польські художники. За цей період у Новаківського сформувалася власна художня манера, яка спиралася на основи імпресіонізму. Своє навчання Олекса завершив із золотою відзнакою.

Олекса Новаківський “Квітка вазонку”, 1900-ті рр.

У 1900-му Новаківський замешкав у селі Могила поблизу Кракова. Грошей на окреме помешкання він не мав, тому знімав кімнатку в будинку однієї вдови, яка жила з дочкою.

У будинку поблизу Кракова Олекса шукав натхнення для своїх картин. У його голові вже зрів сюжет для полотна пробудження України від вікового гнітючого сну для боротьби за свою незалежність. Тут його осяяла думка, що це буде постать молодої дівчини, навіть дівчинки. Йому в око впала донька удовиці. Дівчинці було 13, для художника вона стала тим самим символом пробудження. Новаківський бачив її на своєму полотні оголеною, але для тих часів у католицькій Польщі це було справжнім абсурдом. Тому, звісно, мати не дозволила писати свою дитину в такому вигляді. Попри відмову художник не їде із села, а продовжує створювати шедеври, щоправда, на іншу тематику.

Муза Новаківського

Молодий художник помалу завойовує прихильність місцевих жителів. Зрештою, коли він повернувся до цієї теми, то мати дівчини вже дозволила митцю писати Анну-Марію, але за умов, що дочка буде в сорочці, а коли трохи підросте, то Новаківський одружиться з нею. Художник погодився. І недарма, адже картину «Пробудження» визнали найкращою у творчому доробку митця.

Картина “Пробудження”

Відтоді Анна-Марія стала улюбленою моделлю, адже з’являлася на полотнах Олекси багато разів. За кілька років Новаківський дотримав слова і пошлюбився з полькою. Дівчині тоді було 16 років, а йому – 32. У майбутньому дружина народила чоловікові двох синів – Ярослава та Ждана.

Доленосне знайомство з Шептицьким та переїзд до Львова

Попри значні досягнення у живописі, Новаківський довгий час залишався маловідомим для широкого кола людей. Лише у 1911 році, коли в краківській «Палаті мистецтв» відкрилася перша персональна виставка митця, і про нього почала писати львівська преса. Тут Новаківський експонував понад 100 творів.

Картинами зацікавився український митрополит Андрей Шептицький, який прибув до міста у справах. Бачачи фінансову скруту Новаківських, підтримав їх матеріально. Шептицький запропонував перебратися до Львова. Сім’ї Новаківських митрополит виділив розкішний маєток поблизу собору святого Юра.

Визнання митця у Львові

У Львові Олекса малює багато портретів свого благодійника, де передає не лише велич Шептицького, але й намагається показати природне, культурне або духовне середовище України певного періоду. А коли митрополит перебував на засланні в Росії, художник по пам’яті створив відомий рисунок «Князь церкви» (1915).

“Князь церкви”

Новаківський досить швидко завоював прихильність львів’ян, преса писала прекрасні відгуки про його роботи. Сам же художник невпинно трудився за мольбертом, створюючи одну картину за іншою.

У 1921-му відбулася його персональна виставка, яку високо оцінили критики та художники. У тому ж році була відкрита його художня школа, яка на кілька років стала окремим факультетом мистецтва Львівського політехнічного університету. 

Втрата коханої та власна смерть

У 1925-му раптово померла його дружина. Їй було лише 37 років. Митець тяжко переживав втрату коханої. І хоча по її смерті в нього були жінки, та жодну з них він не зміг полюбити. Анну-Марію та Новаківського називали найромантичнішою парою початку XX століття. 

Помер художник у Львові 29 серпня 1935 року. Поховали його на Личаківському кладовищі.

Після довгих років забуття в 1972 році у Львові було відкрито художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського. У 2016-му словацький професор Микола Мушинка подарував музею імені Андрея Шептицького 50 живописних і графічних робіт художника.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.