дивись.info

Друкар у вигнанні: як Іван Федоров заснував першу українську друкарню у Львові

Друкар у вигнанні: як Іван Федоров заснував першу українську друкарню у Львові

Минає 447 років з дня заснування першої української друкарні у Львові Іваном Федоровим.

Створення першої друкарні в Україні відбулося в часи, коли освічене духовенство та знатні миряни зрозуміли потребу забезпечити храми церковно-літургійними книжками, а школи навчальними матеріалами. Вдалою обставиною стало те, що тут поєднались інтереси й плани, з одного боку, львівських українських міщан, а з іншого – мандрівного друкаря Івана Федорова. 

Першодрукар родом з Москви

Народився Іван Федоров близько 1510 або 1525 році у Москві. Існує декілька версій його родового походження, так як у своєму друкарському знакові (власне клеймо) Іван Федоров використовує білоруський шляхетний герб Рогоза. Більш ймовірною можливо вважати версію його походження від новгородських майстрових.

Грамоті навчався у монастирській школі. З 1529 року здобуває освіту в Польщі, де у 1532 році одержав ступінь бакалавра Ягеллонського університету в Кракові.

До 1553 року був дияконом у московській церкві Миколи Гостунського. У 1551 московський цар Іван Грозний і Стоглавий Собор, спираючись на думку просвітителя Максима Грека, вирішили з метою уникнення помилок у церковних книгах переписувачами запровадити друкування книг на взірець тих, що виходили у Греції, Італії.

Близько 1552 року в Москві запроваджено друкарський верстат і літери, привезені із західноруських земель, і під керівництвом данського місіонера-протестанта Місінгейма та за допомогою диякона Івана Федорова, його підмайстрів Петра Мстиславця та Маруші Нефедьєва розпочато друкарську справу. 

Перша спроба Федорова друкувати книги

У 1564 році вийшла перша книга за участю Івана Федорова та Петра Мстиславця – «Апостол». У ній Федоров виступив не лише як друкар, а й як редактор. Це перша друкована книга, про яку відомо, хто, де, коли і навіщо її надрукував. Ці відомості містяться у літописі на титульному листі книги та в післямові Івана Федорова.

Першодрукований «Апостол» – найвище досягнення типографського мистецтва того часу. Майстерно виготовлений шрифт, напрочуд чіткий та рівний набір, неперевершена верстка шпальт. Федоров, ввівши шпації між словами та строками, домігся ідеально рівної лінії з правої та лівої шпальти сторінки. У книзі 46 орнаментальних буквених заставок, гравірованих по дереву, також 22 орнаментальні заголовні та ініціальні букви, двоколірний друк (на білому папері червоною та чорною фарбою).

Через рік, в серпні-жовтні 1565 році в  Московському Печатному Дворі була видана ще одна знакова книга – «Часословець».

До 1565 року Федоров надрукував ще близько 20 літургійних церковно-слов’янських книг. Після смерті  московського митрополита Макарія, протектора друкарської справи, почалися конфлікти між конкурентами – переписувачами книг і новозаснованою друкарнею, що переросли у ворожнечу і підпали, які закінчились вигнанням друкарів з Москви.

Переїзд в Україну

У 1566 pоці Федоров разом із Петром Мстиславцем залишив Москву і переїхав в Україну. За однією версією, це було зумовлено гонінням ортодоксальної верхівки церкви, за іншою – культурна місія. 

Свою діяльність в Україні він почав в Заблудові у маєтку гетьмана князівства Литовського Г. Ходкевича, де друкує «Учительнеє Євангеліє». Після від’їзду Мстиславця до Вільно Федоров уже один випустив «Псалтир» з «Часословом». Із Заблудова він переїхав до Львова, де в 1573 pоці заснував першу в Україні друкарню.

Видання «Апостола» у Львові 

У 1574 році городяни Львова самі зібрали кошти для друкування першої книги – львівського видання «Апостола», в післямові до якого сам Іван Федоров дуже жорстко розкритикував «московські звичаї», розповівши про численні гоніння на нього («Не від государя, але від багатьох начальників і священноначальніків, які на нас заздрості заради багато єресі задумували»).

У порівнянні з московським «Апостолом» львівська книга мала низку нововведень, зокрема, вирізані додаткові сторінкові гравюри із зображенням євангеліста Луки, орнаментальним знаком герба Львова і друкованим знаком – гербом самого першодрукаря.

У львівському «Апостолі» поміщені велика і детальна післямова «Повесть … откуда начася и како свершися типография сия». Львівського «Апостола» було виготовлено близько 1000 примірників, з яких до наших днів у різних книгосховищах світу збереглося тільки 85.

 Перша українська граматика

1574 рік став знаменний тим, що вийшла друком «Азбука» – перша українська граматика. На сьогодні відомий один повний примірник у Гарвардському університеті США. Видання цього підручника демонструє Федорова як просвітителя українського народу.

Четверта його друкарня почала діяти в 1578 pоці в Острозі, у маєтку князя К. Острозького, де було ще раз перевидано абетку. Вона призначалася для навчання дітей у школі, заснованій у місті. Тут же, в Острозі, Іван Федоров випустив першу повну слов’янську Біблію кириличного шрифту, так звану Острозьку Біблію. 

Нині відомо близько 250 її примірників. Це одна з найвизначніших пам’яток історії та культури слов’янського народу.

Інші відомі досягення Федорова

Іван Федоров – постать ренесансної доби. Людина всебічно обдарована, Федоров був інженером-винахідником, який не тільки удосконалював шрифти, друкарський верстат, а й зробив відкриття в артилерійській справі. 

Навесні 1583 році він їде у Відень, щоб запропонувати австрійському імператорові Рудольфу II швидкострільну багатоствольну гармату, свого роду «катюшу» XVI століття. Як писав сам винахідник у листі до імператора, гармату можна було «розбирати на п’ятдесят, сто або, якщо потрібно, на двісті частин» і змонтувати за три дні та три ночі. На той час такої гармати світ ще не знав. Іван Федоров привіз гармату у Відень і продемонстрував її імператору. За словами майстра, «всі дуже хвалили його», але хотіли дізнатися про секрет без винагороди винахідникові. А Івану Федорову були конче потрібні кошти для продовження видання слов’янських друкованих книг. Тому він звертається до саксонського курфюрста Августа. 

Подальша доля винаходу Івана Федорова невідома, але цей факт його біографії засвідчує, окрім таланту, його наполегливість і підприємливість у досягненні мети.

Свій життєвий шлях Іван Федоров закінчив у Львові в 1583 pоці.

Увіковічнення львівського першодрукаря 

У наш час у Львові діє Поліграфічна академія імені Івана Федорова, встановлено пам’ятник видатному українському та російському просвітителю. А також на його честь названо одну з вулиць Львова. 

Фото з відкритих джерел

«Ім’я Івана Федорова варте найщирішої пошани – це величний і прекрасний образ людини, що без краю віддана культурній праці», – писав про друкаря український історик, археограф, архівіст В.О. Романовський.

Цікаві факти про життя Івана Федорова

– Після видання «Апостола» друкарню Федорова спалили, у зв’язку з чим він переїхав до Заблудова. Там Іван Федоров змінив своє московське прізвище на Федорович. Найменування Федоров – за іменем батька – свідчить про те, що він не належав до знатної родини. У Московії так називали людей «без статусу», тому що тільки знатним дозволялося вживати форми на -ич. У Білорусі та Україні таких обмежень не було, і друкар називав себе «Іваном Федоровичем», додаючи до цього пояснення «з Москви», або «москвитин»;

– У Львові Івана Федорова звали «друкар москвитин», що могло вказувати як на місце, звідки він прибув, так і на його національність.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.