МОЗ оновило перелік “червоних” зон: куди потрапила Львівщина

Про це йдеться на сайті МОЗ.

«Червоний» рівень встановлюється на рівні регіонів, якщо протягом трьох днів перевищено 2 або більше показників:

• завантаженість ліжок, забезпечених постачанням медичного кисню у визначених закладах охорони здоров’я – більше 65 відсотків
• кількість тестувань методом ПЛР та з визначення антигену SARS-CoV-2 протягом останніх 7 днів на 100 тисяч населення – менше 300
• кількість госпіталізацій протягом останніх 7 днів на 100 тисяч населення – більше 60
• коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 (методом ПЛР та з визначення антигену SARS-CoV-2) – більше 20 відсотків
• зростання госпіталізацій протягом останніх 7 днів у порівнянні з попереднім аналогічним періодом – більше 50 відсотків

Згідно з ним, у червоній зоні опинилися Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька області.

У помаранчевій зоні опинилися місто Київ, Вінницька, Донецька, Київська, Львівська, Миколаївська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська області.

Зокрема, показник госпіталізацій перевищує 60 на 100 тисяч населення станом на 12 березня перевищений у місті Києві, Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Миколаївській, Хмельницькій, Чернівецькій областях.

Як повідомляє Кореспондент, в Україні помирають 9 з 10 важких пацієнтів підключених до ЩВЛ.

Це виходить із нещодавнього дослідження робочої групи математичного моделювання проблем, пов'язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні, створеної при Інституті проблем математичних машин і систем НАН України. За даними науковців, станом на 1 березня 2021 року від початку пандемії COVID-19 на ШВЛ перебувало загалом 8446 пацієнтів, з яких померли 7479, або 89 відсотків.

Торакальний хірург і пульмонолог із Київського медуніверситету Євген Симонець пов'язує високу смертність із тим, що до ШВЛ підключають лише пацієнтів із дуже важким перебігом коронавірусної хвороби. За словами медика, до апаратів ШВЛ пацієнтів підключають тільки тоді, коли вичерпані інші методи допомоги, які застосовують для лікування пневмонії. "На ШВЛ переводять вкрай важких хворих, коли вже не вдається наситити киснем організм звичайними методами, такими як дихальна гімнастика чи киснева терапія. Це апарат останньої надії. Саме тому тут така висока летальність", - каже Євген Симонець.

Крім того, на його думку, пандемія COVID-19 показала прорахунки української медичної реформи. Симонець вважає, що сімейні лікарі, що з'явилися внаслідок реформи, не виконують у повному обсязі свою функцію, яка полягає в тому, аби рано виявляти і вчасно та адекватно реагувати на погіршення стану пацієнтів з коронавірусом. До того ж, за свідченням пульмонолога, останнім часом українці почали легковажно ставитися до COVID-19, нехтують професійною меддопомогою і, як наслідок, звертаються до лікарів лише у дуже важкому стані, коли медики навіть за наявності сучасного обладнання виявляються безсилими.

В Польщі летальність пацієнтів з COVID-19 у палатах інтенсивної терапії становить близько 70 відсотків. У Німеччині репрезентативний аналіз лікування застрахованих в одній із великих лікарняних кас хворих на COVID-19, проведений, щоправда, ще навесні 2020 року, засвідчив, що смертність пацієнтів, підключених до апарату штучної вентиляції легенів, становила 53 відсотки.