Її іменем названо одну з вулиць Львова: художниця Олена Кульчицька

Олена Кульчицька – перша жінка-художниця у Західній Україні, що отримала професійну освіту, лауреатка Шевченківської премії.

Навчання та перші кроки у мистецтві

Народилася майбутня художниця 15 вересня 1877 року на Тернопільщині, в місті Бережани. Олена ще змалку полюбила малювання, а батько, який і сам любив живопис, сприяв захопленню дочки.

Після закінчення навчального закладу при монастирі сакраменток Олена відвідувала заняття у Львівській художньо-промисловій школі. Там дівчина отримала базові знання з мистецтва, вчилась писати аквареллю. 

Згодом Олену віддали до новоствореної приватної школи Станіслава Батовського-Качора. Згодом Кульчицька навчалася у Львівській студії художників-реалістів. Далі дівчина поглиблювала свої знання у Академії мистецтв у Відні. 

За п’ять років Олена опанувала живопис, гравюру, офорт, кераміку, скульптуру, емаль та книжкову ілюстрацію. На випускному іспиті дівчина представила металеву скриньку, яку оздобила закрутистими візерунками. За цю роботу Кульчицьку на конкурсі Торгово-промислової палати відзначили нагородою. Мисткиня отримала можливість відвідати культурні осередки Европи. Олена побувала в Мюнхені, Парижі, Лондоні, Швейцарії.

Перша виставка Кульчицької

По поверненню з Європи Кульчицька земешкала у Львові, де стала викладачкою малювання при місцевому ліцеї. Невдовзі художниця на персональній виставці презентувала городянам свої роботи. У 1909-му відбувся об’єднаний мистецький салон, на якому були представлені роботи видатних майстрів. Серед них були й картини Олени, які отримали позитивні відгуки митців. На своїх полотнах художниця намагалася передати найяскравіші барви, колорит, красу. Її роботи зачаровували, адже були “залиті” золотим сонячним промінням. Картина “Діти на леваді” одна з таких. Малярка не оминала пензлем і персонажів, детально прописувала кожен образ.

Сестра Ольга – одна з натхненниць

У творчому доробку художниці окреме місце посідають портрети сестри Ольги. Попри те, що Кульчицька мала дуже багато знайомих та друзів, сестра залишалася найріднішою людиною. Свою любов Олена перенесла на полотно. У 1909 році вона створила портрет Олі, на якому замріяна молода дівчина, ховається під парасолькою від сонця. У 1912-му Ольга постала на картині в білій сукні.

 Інші захоплення мисткині

Олена чимало свого часу віддала книжковій графіці. Дівчина ілюструвала книжки українських письменників, журнали, читанки й альманахи. Найяскравішою її роботою стало оздоблення твору Івана Франка «Лис Микита», відомі також «Слово о полку Ігоревім», «Тіні забутих предків». Вона була новатором мистецького оздоблення дитячої книжки на західноукраїнських землях.

Її особливо приваблювала дитяча тематика. І вона зробила значний внесок у її художнє освоєння в українському живописі та графіці. Кульчицька чимало зробила для дітей як педагог та ілюстратор дитячих книжок. Вона зацікавлено вивчала побут, звички і психологію дітей різних вікових груп Галичини. Її живописні полотна «Діти на леваді», «Цікава книжка», «У свято», «Діти з свічками» та інші сповнені лагідного тепла і щирої турботи про героїв картин.

Також художниця любила створювати листівки, дівчина вважала їх чудовим способом популяризації мистецтва.

Килимарство стало ще одним захопленням Олени. Вона розробила понад 80 ескізів малюнків. За цими проєктами ткацька фабрика випустила чимало килимових покриттів. Талановита мисткиня залишила нащадкам розписи на емалі, майоліку та вироби з бронзи.

Роки війни для художниці

Перша світова війна застала художницю в Перемишлі, де вона мешкала разом із сестрою Ольгою та матір’ю. Їм, як і багатьом українкам, загрожувало ув’язнення в Талергофі, після втручання брата матері Романа Стебельського (прокурора в Перемишлі) родині вдалося виїхати до Відня. У столиці сестри долучилися до роботи новоствореного Комітету допомоги пораненим українським воїнам. Організація видала низку листівок з репродукціями творів художниці на воєнну тематику, що стали першою спробою популяризації української ідеї засобами мистецтва. За громадянську позицію в роки війни й надання допомоги інтегрованим українцям польська влада ув’язнила Олену та Ольгу Кульчицьких, як і багатьох українок та українців Перемишля, в таборі в Баранові.

Переїзд до Львова

Із 1938 року Кульчицька працювала у Львівському музеї етнографії. Там художниця створила безліч зразків національного вбрання з різних регіонів і різних часів. Вона настільки досконало знала орнамент кожного краю чи навіть села, що безпомилково розпізнавала по костюму звідки родом її володар. 

Олена багато подорожувала Україною. Вона зібрала повну колекцію зразків одягу з Лемківщини, Покуття, Гуцульщини й інших етнічних районів нашої країни. На своїх полотнах «Гуцульське весілля», «Портрет дівчини в українському вбранні», «Молода у весільному вінку» художниця деталізовано промалювала узори вишивки.

«Не оспівувала радянську дійсність»

У 1952 році Олену за любов до всього національного позбавили професорської практики в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова. Там мисткиня викладала графіку з 1945 року. Але вона не залишила своїх студентів, а тому приходила та продовжувала консультувати їх. Її завжди запрошували в журі для оцінювання дипломних та курсових проєктів.

Олена під час другої радянської окупації, як і багато митців, могла виїхати за кордон, але художниця відмовилася й залишилася у Львові. Вона разом із однодумцями включилася до легального опору сталінському режиму. Допомагала сім’ям, членів яких висилали до Сибіру. Кульчицька домагалася звільнення багатьох діячів української культури, фінансувала видавничу справу Союзу визволення України.

У 1955 році Кульчицька розгорнула цілу кампанію на захист від закриття Львівського художнього училища (нині Львівський державний коледж декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша).

Присмертана Шевченківська премія та творчий доробок

Одного березневого ранку Кульчицька дізналася, що стала лавреаткою Шевченківської премії, але отримати відзнаку Олена Львівна вже не встигла, адже відійшла у засвіти того ж дня – 8 березня 1967 року.

У творчому доробку художниці живопис, декоративне мистецтво, станкова графіка, і навіть ілюстрування друкованих видань. Понад 6 тисяч робіт залишалось зі спадщини Олени Кульчицької. Вона заповіла свої роботи українському народу.

Нині роботи мисткині зберігаються в найбільших музеях країни та в приватних зібраннях. У 1971-му в квартирі художниці у Львові був відкритий Художньо-меморіальний музей.