Постковідна депресія: як розпізнати і що робити

В Україні шукають кошти для фінансування реабілітації тих, хто перехворів на COVID-19. Йдеться про так званий постковідний синдром, одним з факторів якого є депресія.

ІА Дивись.info поспілкувалася з психологами про те, як відрізнити постковідну депресію від інших і наскільки це серйозно.

Богдана Янків, сімейна та дитяча психологиня, психотерапевтка, тренерка з ефективної комунікації каже, що постковідна депресія є досить частою причиною зверення.

– Депресивний стан, пригнічення, накручування на негативні ноти на подальший перебіг подій, життєвих обставин має місце і в батьківсько-дитячих стосунках, і в партнерських, і в індивідуальних як для підлітків, так і дорослих. Це дуже часто спостерігається саме зараз. Якщо раніше подібне носило, радше, поверхневий характер і з цим можна було жити, то зараз ситуація стає гострою. Наприклад, «не можу писати дипломну», «не можу дати раду зі стосунками», «не можу в роботі щось виконувати» чи «не можу профперепрофілюватися, бо вже моя діяльність не є такою затребуваною». Це як фактор звернення стало однією з основних причин. Ті нюанси, які були і раніше, починають загострюватися, бо на негативістському, депресивному підґрунті розквітає багато симптоматик, спрацьовують запускові механізми, які були приспані чи підліковані, а тепер вони розмножуються і швидко прогресують», – каже психотерапевтка.

– Як визначити, що депресія пов’язана саме з ковідом, а не спровокована іншими причинами?

– Є чіткий фактор різниці – чи була депресія до того часу, тобто до карантинних обмежень – наприклад, рік тому, чи вона була до початку хвороби – за місяць-два, а чи стартувала чітко після захворювання. Крім того, важливо, яким був перебіг хвороби: якщо це була легка форма – кілька днів з незначним підвищення температури – тиждень відіспався  і знову приступив до роботи. А що дає COVID-19? Він запускає хронічні або не вилікувані захворювань чи нові хвороби, тобто тіло людини не виявляло жодних симптомів, не реагувало на недугу, але вона вже була. Наприклад, боліла голова – прийняв таблетку і минулося. А тут головний біль став тривалий, перетворившись на мігрень. До речі, зараз дуже поширеним явищем після ковіду є випадіння волосся. Дуже багато скарг на порушення і розлади сну, збільшення високої тривожності, погану концентрацію уваги, розосередженість. Людина не може сфокусуватися на чомусь, а це, відповідно, позначається на неспроможності виконувати якусь роботу. Порушується пам’ять, точковість. Наприклад, важко перевірити документи, бути у контакті з іншою людиною чи правильно порахувати решту, коли йдеться, скажімо, про продавця. Так само це зараз дуже спостерігається у дітей, які навчаються онлайн. Вони не концентруються на вчителі, а відволікаються на те, що відбувається довкола, зокрема на домашній фон.

– Які симптоми, що можуть вказувати на депресію, потребують звернення до психотерапевта?

– Порушення концентрації уваги – не спроможність зібратися, порушення або розлад сну, якщо це триває понад місяць. Якщо таке відбувається нерегулярно – тиждень поганий сон, тиждень нормальний, то можна пробувати налагодити його самостійно. Якщо це триває понад місяць, слід звернутися до фахівця. А також йдеться про певні фактори, які, власне, впливають на психічний стан, нервову систему, емоційне налаштування – емоційна нестабільність, крайнощі, емоційні зриви на комусь чи чомусь – словесні або дієві. Слід звернути увагу на психонервові фактори, які не прослідковувалися раніше – зміни у стосунках, у стресостійкості, коли важко впоратися з якимись конфліктними ситуаціями. Якщо раніше подібне долалося легко чи принаймні долалося, а тепер не можливо ні розрізнити, ні подолати, ні зрозуміти, як виходити з ситуацій. Відчуття безвиході провокує нагнітання негативістського настрою і впливає на людину, її оточення, сім’ю, роботу чи навчання.

– Як довго може тривати лікування і чи варто вдаватися до медикаментозного лікування?

– Депресивний стан – це суто психологічний механізм, який має певну послідовність, вона викладена у кривій Кюблер-Росс (заперечення – гнів – компроміс – депресія – прийняття). Коли йдеться про депресивний розлад, тоді, однозначно, потрібна медикаментозна підтримка: людину скеровують до лікаря-психіатра, який може виписувати ліки. Все це відбувається лише в індивідуальному порядку. Якщо йдеться про психологічну чи психотерапевтичну допомогу, то її тривалість залежиться від стабілізації психоемоційної, нервової системи, залагодження проблематик, труднощів у різних сферах. Комусь для цього потрібно місяць-два, а комусь – пів року. Все залежить від інтенсивності, гостроти проблеми, від того, скільки є проблематик. Якщо вони поверхневі, то вирішуються швидше, а якщо рана одна і глибока, то, відповідно, заживає довше. Все залежить від кількості, стану і глибини. Так само і в психології. Людина вчиться через різні вправи – тілесні, дихальні – знаходити шляхи вирішення своїх проблем. Якщо ж депресія глибока, потрібно звернутися до лікаря і він вже визначає чи потрібні ліки.

Наталія Ідрисова, гештальт-терапевт сервісу онлайн-консультації з психологом «Meclee.com»:

– Сучасним психологам при дослідженнях депресивних процесів у людини складно виокремити одну найбільш значиму причину розвитку депресії. Це практично неможливо через те, що депресія розвивається у складних і дуже тісних взаємозв’язках біологічних, соціальних та психологічних процесів в організмі. Темп і ритм сучасного життя зростають у геометричній прогресії, з неймовірною швидкістю зростає й обсяг інформації. Мозок сучасної людини не здатен сприйняти повною мірою та опрацювати її. Тому більшість людей майже постійно перебувають у страху, тривозі, тобто в стресовому стані. Незважаючи на всі досягнення людини у нашому світі – інформаційні, космічні технології, біотехнології, – сучасна людина залишається надзвичайно вразливою перед зовнішніми факторами, наприклад, загальною бідою всього людства сьогодні є COVID-19. Ми щохвилини отримуємо інформацію про десятки тисяч людей, які захворіли на коронавірус, з Інтернету та від знайомих дізнаємось про тисячі померлих від цієї страшної хвороби, про те, як десятки людей втрачають роботу та бізнес через карантини, які запроваджує уряд. Психіка людини не витримує такої напруги, і, як наслідок,  спрацьовують захисні механізми нервової системи.

– Від чого залежить розвиток депресивного стану?

– Інтенсивність депресивних процесів залежить від багатьох факторів: емоційність людини, активність чи пасивність способу життя, характер людини, рівень самодисципліни. Тому у людей  по-різному проявляються симптоми депресії. За даними симптомами людей умовно можна поділити на дві категорії: перша категорія людей починає ігнорувати все, що відбувається навколо,  наприклад, усюди ходять без масок, заходять у транспорт і за першого ж зауваження починають сваритись із оточуючими. Такий тип поведінки свідчить про високий рівень напруги, агресії, безсилля, страху, безнадії. Друга група людей, навпаки, емоційно виснажені, їм страшно вийти з квартири й опинитися серед людей, вони можуть пояснювати: «ми вже адаптувались до нових умов, нам зручніше працювати дистанційно, я відповідаю новим вимогам часу…..». Ці люди підсвідомо абстрагуються від соціуму, занурюються у свій внутрішній світ, заперечують важливість людського спілкування. Ці симптоми свідчать про перші ще не усвідомлені прояви депресії.

– Яка з груп більш уразлива?

– Психологічний стан погіршується у представників як першої, так і другої категорій. Причиною витіснення нашою підсвідомістю думок про депресію є те, що нас ніколи не вчили дослухатися до свого тіла й довіряти йому, адже воно здатне розповісти своєму власнику про фізичний та емоційний стан, про те, що наші тіло й мозок не  витримують ритму й напруги сучасного світу. Тому дедалі частіше люди вирішують свої психологічні проблеми старими, давно знайомими методами: вживання алкоголю або наркотиків, куріння, безладні статеві зв’язки, агресивна поведінка у сім’ях. Наприклад, ми розуміємо, що потрібно заробити гроші для родини і заробляємо їх, але постійні утома, стрес, виснажене тіло потребують психологічної  допомоги, але ми ігноруємо ці сигнали. В результаті зникає навіть бажання чимось радувати себе, отримувати задоволення від життя, з’являється апатія, іноді навіть суїцидальні думки.

Читайте також: Львівські лікарі визначили постковідні стани, якими не можна нехтувати

– То на які ж симптоми потрібно звернути увагу, щоб вчасно розпізнати депресію і вчасно звернутися до фахівця?  

– Якщо впродовж двох тижнів ви помічаєте погіршення настрою, сильну втому, почуття провини, стійку втрату інтересу до свого хобі, занижується самооцінка, відчувається втрата енергії, порушується сон (зокрема пробудження на 2 години раніше за норму), втрачається апетит або надмірне переїдання, думки про смерть, важко робити повсякденні справи, ізоляція. Симптомів  можуть бути від одного до декількох. Фахівці кваліфікують легку, середню та важку форми депресії. За легкої форми людина може відчувати психологічний дискомфорт, але такий стан на працездатність не впливає. А от при важкій формі людина не може вже виконувати елементарні побутові функції. Це настав час звернутися до фахівця. Психолог та психотерапевт навчить вас відчувати своє тіло, розпізнавати свої емоції та керувати ними. А психіатр призначить вам медикаментозне лікування.

Дуже важко зізнатися  самому собі в тому, що тобі погано, що ти боїшся, що ти самотній тощо. Але першим кроком до одужання має бути розуміння й прийняття проблеми, і тільки потім накреслення шляху подолання депресії. Профілактикою депресії є здоровий спосіб життя, здоровий повноцінний не менше за вісім годин сон, правильне харчування, фізична активність,  гармонійні близькі стосунки з рідними та друзями, уникнення самоізоляції, відвідування психолога, хобі, перегляд позитивних фільмів та телепередач, і, найголовніше, почуватися щасливим!

Фото: depositphotos.com

Оксана ДУДАР