Накопичувальна пенсія в Україні: за чи проти

f2cc4f29-3e18-403a-8f14-0dc8cb3f80fe
Фото ілюстративне.

В Україні не вщухають дискусії щодо впровадження обов’язкового пенсійного накопичення.

У разі запуску українці, які зараз працюють, вже не будуть «скидатися» грішми, щоб держава скерувала їх нинішнім пенсіонерам, а навпаки — частина цих внесків одразу буде надходити у власність людини, на персональні рахунки.

Рада зробила перший крок, ухваливши відповідний законопроєкт у листопаді торік, втім, наразі це стосуватиметься осіб молодше 35 років. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, тут залишилось фіналізувати певні питання на рівні профільного комітету Ради і невдовзі, себто ще нинішнього року, ця система може запрацювати (у разі ухвалення компромісного закону). Натомість уряд спільно з Мінсоцполітики напрацьовує алгоритми введення накопичувальної пенсії просто зараз.

ІА Дивись.info розпитала в експертки все, що варто знати про накопичувальну пенсію та про ймовірні недоліки цієї системи.

«Накопичувальна пенсійна система – це коли кожному працюючому відкривається індивідуальний пенсійний рахунок, на який сплачуються пенсійні внески роботодавцем та/або самим працівником. Працівник має безумовне право власності на свої пенсійні накопичення (тобто отримати пенсійні накопичення може або сам учасник такої системи, або його спадкоємці). Пенсійні внески, які сплачуються на користь працівника, інвестуються в різні фінансові інструменти та, відповідно, приносять інвестиційний дохід своєму власнику. Тому пенсія з накопичувальної системи залежатиме винятково від того, скільки внесків роботодавець або працівник перерахував на пенсійних рахунок працівника та який інвестиційний дохід ці внески заробили», – пояснює очільниця Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Олена Сотскова.

Тобто чим довше людина накопичує, тим більша буде у пенсійній виплаті частка доходу. Та, відповідно, чим більше робиться внесків на користь такої людини, тим більша буде її майбутня пенсія.

Експертка каже, що зараз тривають розмови щодо розміру внесків до накопичувальної системи. Планується 2% від роботодавця на користь працівника. І ще 2% від самого працівника. Також обговорюється впровадження прогресивної шкали, якщо, наприклад, працівник буде сплачувати до накопичувальної системи 3% або 4%, то, відповідно, роботодавець також збільшує свій внесок.

Це може стимулювати накопичувати та збільшувати суми майбутніх пенсій.

Як це відбуватиметься

Накопичувальна пенсія виплачуватиметься додатково до солідарної та не зменшуватиме її розмір. За власним бажанням почати отримувати накопичувальну пенсію можна пізніше, ніж солідарну. (У межах солідарної молоде покоління утримує старше.)

Виплати з накопичувальної системи можуть бути довічними, одноразовими та на визначений строк.

Також, як пояснили в Мінсоцполітики, щоб отримувати довічну виплату, людина обере собі компанію зі страхування життя з переліку найнадійніших, які визначить Національний банк України. Якщо коштів накопичиться багато – більше, ніж потрібно для довічної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму – то решту коштів людина може за власним вибором або отримати одноразово, або у вигляді додаткової виплати на визначений строк (не менше 10 років), або також спрямувати до страхової компанії, щоби довічна виплата була більшою за прожитковий мінімум.

Якщо ж коштів накопичиться мало – недостатньо для довічної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, то їх можна буде забрати одноразово або докласти необхідну суму для довічної пенсії. Як саме вчинити – це також вирішуватиме сама людина. В окремих ситуаціях пенсійні накопичення можна буде використати до виходу на пенсію в будь-якому віці. Зокрема на лікування у разі критичного стану здоров’я, в тому числі і на лікування членів сім’ї, у разі набуття інвалідності 1 або 2 групи. Також людина зможе забрати свої пенсійні накопичення при виїзді на постійне місце проживання до іншої країни.

Проте, розповідає Олена Сотскова, багато дискусій і щодо механізму, як же саме ця система повинна працювати.

«Я та багато інших експертів виступаємо за те, щоби не вигадували велосипед, а використовували чинну систему недержавного пенсійного забезпечення, яка зарекомендувала себе протягом 16 років. Це буде значно дешевше для держави, до того ж надійніше для майбутнього пенсіонера», – каже вона.

Накопичувальний пенсійний фонд, який є суб’єктом накопичувальної системи – це не одна установа, а чотири: сам фонд, адміністратор, компанія з управління активами та банк-зберігач. І вони зобов’язані законодавством контролювати один одного в щоденному режимі.

«Кожну операцію з пенсійними накопиченнями контролюють щонайменше два суб’єкти та несуть за це відповідальність. Тому тут ризики шахрайства значно нижчі, ніж в установах, де немає такої системи взаємоконтролю. Закон встановлює вимоги до професійності компаній, що ведуть операційну діяльність пенсійних фондів (КУА, адміністраторів та банків-зберігачів), до їх персоналу, капіталу, організації роботи, ліцензування. Також є низка вимог до звітності, яка має бути щоденною, щомісячною, щоквартальною, щорічною, вестись за міжнародними стандартами, необхідності проходити обов’язковий незалежний щорічний аудит та бути публічною, щоб державний регулятор та громадськість могли в режимі реального часу слідкувати за станом фондів, а людина могла щоденно контролювати зміну своїх накопичень і в будь-який момент перевестись в інший фонд без штрафів, якщо їй щось не подобається», – додає експертка.

До речі, згідно із законодавством про банкрутство, Накопичувальний пенсійний фонд не можуть ліквідувати. Якщо засновники мають бажання припинити діяльність фонду, то вони за пів року до цього затверджують у державного регулятора план ліквідації фонду, де передбачено переведення всіх накопичень людей до інших фондів за вибором людини.

«Є вимоги закону також до інвестиційної діяльності, до того, куди саме можна вкладати пенсійні кошти, до якості таких інструментів, до диверсифікації активів, до того, як визначати їх вартість, де купувати тощо. Тому фонди не можуть вкладати пенсійні накопичення людей в абищо, а також не можуть всі накопичення вкласти в одне місце і втратити, якщо щось з ним станеться (наприклад, в один банк, який збанкрутує)», – розповідає пані Олена.

Зокрема існують вимоги до граничного рівня витрат, які фонд може здійснювати за рахунок пенсійних активів, щоби пенсійні накопичення людей не виводились через витрати.

Загалом існують помітні ризики щодо знецінення коштів на пенсійних рахунках. Деякі експерти стверджують, що мова й про ймовірне банкрутство приватних пенсійних фондів та керуючих компаній, бо, згідно з даними статистики, за два роки в Україні збанкрутіло близько 100 комерційних банків, а кошти з ПФУ достроково забрати не можна, однак це дані найгіршого сценарію.

Як пояснює наша співрозмовниця, сьогодні є пропозиції щодо включення всіх працюючих до кола учасників другого рівня.

Читайте також: Приватна пенсія, або Як заощаджувати на майбутнє вже зараз

«Мінсоцполітики запропонувало надати можливість людям старшим за 50 років відмовитись від участі у накопичувальної системі. З одного боку, строк до виходу на пенсію у таких людей недостатній для формування значної суми накопичень для суттєвого підвищення коефіцієнту заміщення. З іншого боку, відсутність внесків до накопичувальної системи на користь таких людей підвищить їх привабливість на ринку праці, сприятиме працевлаштуванням людей передпенсійного віку. Але в будь-якому разі потрібно розуміти, що ніхто не буде обмежувати людей брати участь у накопичувальній системі. Якщо людина старше 50 років захоче, щоби роботодавець сплачував внески на її користь на індивідуальний пенсійний рахунок, то ніхто не зможе відмовити. Навіть за короткий проміжок часу людина може накопичити суму, яка у будь-якому разі стане в нагоді (краще мати невелику суму грошей, аніж нічого)», – зазначила Олена Сотскова.

За останніми прогнозами, ВРУ нарешті повинна ухвалити цей законопроєкт. Як пояснює міністерка соціальної політика Марина Лазебна, зараз в Україні спостерігається негативна тенденція щодо коефіцієнту заміщення. Нині він становить 29%, колись був 57%, а в подальшому буде менше 20%. Тобто людина в майбутньому, маючи зарплату 10 тисяч гривень, отримає солідарну пенсію не більше 2000 гривень.

Також з її слів, законопроєкт необіхний вже зараз, аби підготуватись технічно, а з 1 січня 2022 року почати внески.

Мар’яна КОВАЛЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: