Пернаті сусіди львів'ян, або Чому важливо дотримуватися періоду тиші для тварин

сова
Сова довгохвоста / фото: photographers.ua

З 1 квітня по 15 червня в Україні триває «сезон тиші» для тварин. 

Кореспондент ІА Дивись.info поспілкувалася з орнітологом про найпоширеніших пернатих Львівщини та зоологом про те, чому важливо дотримуватися «сезону тиші».

Львівська орнітологиня Ганна Кузьо знає все про птахів міста та його околиць, а також, де їх можна зустріти.

 Які птахи поширені у Львові

Ганна Кузьо давно спостерігає за пернатими і каже, що одним із найпоширеніших птахів, яких просто побачити львів'янам, є зяблики та чорні дрозди, останніх часто плутають зі шпаками. У будівлях люблять гніздитися горихвістка чорна, горобець хатній, синиця велика, серпокрилець. Там, де багатоповерхівки, мешкає боривітер. 

«У парках Львова та на його околицях мешкає сова сіра, також є велике різноманіття дятлів. На Погулянці, наприклад, водиться дятел білоспинний, що занесений до Червоної книги. У Брюховицькому та Винниківському лісах живе рідкісна сова довгохвоста», – додає орнітологиня.

Дослідниця розповідає, що ще одним рідкісним птахом нашого міста є голуб синяк, який також занесений до Червоної книги, він гніздиться у дуплах. Цьому птаху потрібні дуже старі дерева. У Львові його можна зустріти у старих парках, зокрема на Погулянці і в парку Івана Франка, що у центрі міста. Поширений у місті припутень, або, як його ще називають, лісовий голуб. Колись він був лісовим мешканцем, а тепер його можна зустріти у парках міста та невеликих скверах. Цей птах прилетів з теплих країв та вже приступив до побудови гнізд на деревах та насиджування кладок. 

Голуб синяк

Сороки, сойки, граки складають родинну воронових. Всі вони поширені у наших населених пунктах. Ворони та граки відрізняються поміж інших птахів своєю кмітливістю. Ці птахи іноді можуть кидати під колеса автомобілів горіхи і потім збирати подрібнені плоди.

Птахи, що найбільш вразливі до розбудови та розвитку міст

Дівчина розповідає, що старі парки дуже приваблюють птахів, це їхнє середовище життя. Якщо зрубувати старі дерева, то ми залишимо їх без домівки. Потрібно залишати десь і повалені дерева, зарості кущів та неосвітлені ділянки в парках, не всюди мають бути стежки, щоби птахам, наприклад, совам було де полювати. Так, ми підтримаємо, популяцію птахів, які там живуть.

«Найбільш вразливими до змін навколишнього середовища є різні види хижих птахів. Адже вони є на вершині трофічної піраміди і залежать від інших, менших тварин, яких їдять. Також комахоїдні птахи, які живуть на відкритих біотопах, наприклад, на сільськогосподарських угіддях. Тобто різні польові пташки, такі як жайворонок польовий, плиска жовта або чайка, які споконвіку були тут поширені, є дуже чутливі до менеджменту сільського господарства», – ділиться досвідом Ганна. 

Жайворонок польовий

«Якщо починати використовувати пестициди, то зникають комахи на полях і птахи, що їх поїдали. Навіть ті птахи, які були колись поширені, можуть стати рідкісними. Тут йдеться не тільки про приміські околиці, але і загальну картину. Комахоїдні пташки фактично відіграють роль індикатора, який показує більш загальні зміни, які відбуваються з тим типом середовища, де вони живуть», - розповідає Ганна.

Орнітологиня додає, що птахи, які населяють водно-болотні угіддя, також є чутливими до змін середовище. Якщо ці біотопи пересихають або їх осушують, то і пернаті зникають. Ті самі види куликів, які люблять болотисту місцевість, щороку їх стає дедалі менше. Колись такі місцевості осушувалися, тепер же кліматичні зміни впливають на зменшення їх площ. Тому група птахів, які пов'язані з болотами, часто страждають.

Важливість дотримання періоду тиші для тварин

Андрій Кийко, зоолог, експерт ГО «Лісові ініціативи і суспільство»розповідає, чому потрібно дотримуватися періоду тиші та які це несе наслідки для тварин.

Екосперт розповідає, що період тиші для тварин є науково обґрунтованим. Перед тим, як його винести на законодавчий рівень, вчені досліджували цей проміжок часу не один рік. Це було важливо, тому що це особливий період у житті природи і тварин –весняний час, який поступово переходить у літній, із 1 квітня до 15 червня. І оскільки багато видів тварин у нас зимує, то із початком весни вони скоріше приступають до розмноження. А частина птахів-мігрантів прилітає дещо пізніше. Відповідно, вони вже починають гніздитися, коли тепліє.

«У період розмноження птахи та інші види хребетних тварин потребують спокою. Зокрема, щоб у місцях, де вони облаштували собі гнізда, нори, лігва, не було втручання людини. Діяльність людини не повинна їх відлякувати. Птахи та звірі у цей час на рівні інстинкту потребують спокою для розмноження. Це суттєво для відтворення біорізноманіття у наших лісах», - каже зоолог.

Пан Андрій пригадує, що якщо повернутися до недавньої зими, то було досить холодно, випало чимало снігу. Вочевидь, деякі види тварин постраждали, зокрема ссавці, великі та дрібні пернаті. Багато тварин також втратили можливість нормально пересуватися і деякі замерзли.

«Весна і літо дають можливість угрупованням цих тварин фактично відновитись до такого рівня, щоби не стати рідкісними. Якщо говорити про зимуючих дрібних горобиних птахів, то орнітологи вже давно дослідили, що за зимовий період, якщо є суворі умови, значний сніговий покрив, низька температура, до 90% цих птахів, що залишилися на зимівлю, гине. Ті, що вижили, потребують відновлення чисельності виду у теплу пору року. Якщо цього не відбуватиметься протягом декількох років, то деякі види зникнуть і, відповідно, порушиться баланс у дикій природі», – додає експерт.

Кожен вид тварин має своє особливе значення для природи. Не всі люди розуміють, для чого існують ті чи інші види живих організмів, для чого вони потрібні. Але у природі все збалансовано і передбачено. Лише втручання людини порушує цей баланс співжиття живих організмів. Для прикладу, у тропічних лісах, де людина ще не почала здійснювати свою господарську діяльність, все дуже гармонійно існує. Кількість і чисельність окремих видів тварин є настільки високою, наскільки цей ліс може їх прогодувати і прихистити. А тому ще у наш час вчені, які вивчають ці тропічні ліси-джунглі, досі знаходять там нові види тварин, які не були відомі науці.

Детальніше про закон 

Андрій Кийко додає, що в Україні не так просто приймаються природоохоронні закони. Тому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» №322-VIII був затверджений лише 5 травня 2015 року і почав діяти із 1 квітня 2016 року. Цим Законом було внесено важливе доповнення до ст. 39 Закону України «Про тваринний світ»: «У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (стрільба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах)». Крім цього, місцеві органи влади отримали право на «… прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об'єктів тваринного світу».

«Очевидно, що були люди, певні категорії підприємців та посадовців чи навіть певні галузі, які не хотіли і не хочуть проходження і прийняття таких законопроєктів. Тому в цьому Законі сказано про заборону лише одного типу рубок дерев у лісах – санітарних, а інші рубки не попали під заборону. Та з точки зору збереження біорізноманіття в лісах ці зміни мають велике значення і це був значний крок зі сторони законодавців.

У лісах доцільно в майбутньому заборонити будь-які види рубок у цей період, оскільки будь-яка діяльність людини шкодить лісовим тваринам. Птахам, які гніздяться у лісі, дерева часто слугують домівкою. Вони роблять свої гнізда у різних частинах стовбура, на гілках, у кроні та в дуплах. Багато з них літають збирати корм для себе і пташенят не лише по лісі, але й на водойми, в очерети, на луки чи поля. Тому так важливо, щоб у цей період було тихо, спокійно у місцях їхнього розмноження і ніщо не перешкоджало цим тваринам в успішному виведенні та вигодовуванні потомства. Через це і був запроваджений цей особливий сезон для лісових екосистем», – ділиться експерт.

Ініціативи, які можуть зберегти популяції птахів

Зоолог розповідає, що, на його думку, найбільш корисна ініціатива – це виготовлення і розвішування штучних гніздівель для птахів (сов, синиць, шпаків) у скверах, парках, лісопарках, садах, а також спеціальних штучних платформ для певних видів лісових птахів, зокрема підорликів.

«Досить важливим є напрям приваблювання кажанів, коли завдяки розробкам вчених виготовляються певні типи будиночків, які розвішуються у прийнятних для розмноження цих ссавців місцях. Якщо слідувати рекомендаціям науковців, то, власне, у таких будиночках можуть оселитися кажани, всі види яких занесені до Червоної книги України.

Якщо говорити про штучні гнізда для інших птахів, то для приваблення певних видів качиних видів на водоймах створюють спеціальні платформи з укриттями, щоби птахи могли на них гніздитись.

Енергетики зараз встановлюють на опорах ЛЕП металеві платформи для того, щоб лелеки могли облаштовувати собі гнізда, щоб це не створювало аварійних ситуацій щодо енергопостачання. Бо як показала практика, якщо лелеки вирішили зробити собі гніздо на такому стовпі, то ніщо не змінить їхнього бажання. Інколи через його великий розмір гніздо просто пошкоджує ЛЕП. Через це енергетики вже багато років співпрацюють з науковцями і встановлюють у Львівській та інших областях спеціальні платформи для лелек.

Такі платформи забезпечують спокій для тварин на ближчі кілька десятків років. Гніздо знаходиться на міцній металевій платформі і успішно витримує вагу самого гнізда та пернатих. І птахам, і людям від цього добре. Адже в негоду гніздо не впаде разом з пташенятами», - додає пан Андрій.

Марія ГОРДИНСЬКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: