Чому в Україні дикі тварини стають розвагою для туристів

20210412_092206 (1)-min
Фото зі сайту Держекоінспекції Карпатського регіону.

Вже понад тиждень бурий ведмідь Юра, якого утримували з 2009 року в неволі, на турбазі «Байка», що в Косові, перебуває у реабілітаційному центрі «Синевир».

Зараз він очікує на приїзд ветеринара з Дніпра, фахівця з диких тварин.

Беззахисні хижаки

Бурий ведмідь Юра щонайменше 12 років жив у тісній клітці при турбазі «Байка». Є чимало версій, як він там опинився, але, найімовірніше, ведмедицю вбили мисливці, а її ведмежа забрали і зачинили у вольєрі. Весь цей час клишоногий жив у жорстоких умовах, не отримуючи належного харчування, а туристи і власники знущалися з нього. Про це детальніше можна прочитати тут.

«У мене були факти, що його поїли кока-колою, і це було, мабуть, протягом усього його життя. Було зрозуміло, що він хворий. Є підозра, що у Юри цукровий діабет. Він мало рухається, у нього велика вага. Зараз ведмедя на місяць помістили на карантин. Ми вже оплатили приїзд ветеринара  з Дніпра, фахівця з диких тваринах. Він буде його оглядати, візьме всі аналізи. У ведмедя проблеми з очима, також перевірять зуби, адже у старих ведмедів часто вони гниють», – розповідає ІА Дивись.info зоозахисниця Марія Трунова, яка доклала чимало зусиль для звільнення Юрка з неволі.

Небайдужі люди почали боротися за звільнення ведмедя багато років тому.

«Було дві перевірки місцевої держекоінспекції: одна – 2013 року, друга – 2018-го. На мою заяву вони дуже швидко зреагували. Голова Держекоінспекції відписав, виклавши у себе пост, що все дуже добре, що ведмідь здоровий, щасливий, у гарних умовах. Були докази, а також свідок, іноземна громадянка, яка зафіксувала, зі слів бармена, що вони продавали кока-колу, щоби поїти тварину. У мене були ці докази, тому я написала заяву напряму. Однак ведмедя ані не забрали, ані не конфіскували, вони просто домовилися на фоні скандалу. Я не люблю, коли тварину віддають добровільно, тому що це не покарання, треба конфісковувати», – каже Марія Трунова.

Незважаючи на те, що зоозахисники роками намагалися звільнити ведмедя з тісної клітки і відправити його у місце з прийнятними умова, держекоінспекція вперто не помічала порушень.

«У нас здебільшого екоінспекції не помічають проблему, тому що залежать від місцевих впливових людей. Вони самі роблять все, щоби прикрити власника тварини. У нас Держекоінспекція не виконує своїх функцій – не захищає природу, не вимагає дотримання законодавства, натомість виконує чиїсь забаганки», – веде далі пані Марія.

Що не так із законодавством

На жаль, приклад ведмедя Юри непоодинокий. Власники ресторанів, відпочинкових комплексів охоче заводять собі розвагу у вигляді диких тварин, яких тримають роками у тісних клітках. Ще гірша ситуація з притравними станціями, де дикі тварини стають навчальним «інвентарем» для мисливських собак. Навіть у приватних зоопарках чи в цирках-шапіто звірі часто утримують неналежним чином.

«Ситуація незадовільна, тому що немає обов’язкового обліку диких тварин,яких утримують у неволі. Ні державні контролюючі служби, ні зоозахисники не знають, з якою кількістю звірів ми маємо справу. Друге питання, що не завжди ці тварини перебувають легально у приватній власності: у багатьох випадках на тварин або немає документів, або вони недійсні або підроблені. Також є суттєві прогалини у законодавстві, особливо збоку Міністерства довкілля. Якщо говорити про питання утримання тварин, жорстоке поводження з ними, то сказати, що над звірів знущаються не можна. Але, наприклад, якщо маленьких хижих тварин – ведмежат або левенят – використовують для контакту з людьми і за це беруть гроші, то для них це жорстоке поводження. Утримання в тісних клітках – це також жорстоке поводження, не надання відповідного харчування і умов – це також жорстоке поводження», – каже зоозахисниця Наталя Вишневська.

Змінити ситуація без зміни законодавства практично неможливо. Тому троє зоозахисниць – Марія Трунова, Марина Шквиря і Наталя Вишневська – протягом 8 років добивалися цих змін.

«На національному рівні немає змін у законодавстві, хоча в першому читанні проголосовано законопроєкт 2351 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)», який передбачає заборону  на утримання в приватній власності великих хижих небезпечних тварин. Також він забороняє фотографування з дикими тваринами. І хоча минув вже понад рік, але цей законопроєкт не виносять на друге читання. Що стосується підзаконних актів, то тут є невеличкий прорив: Мін’юст затвердив порядок утримання диких тварин у неволі, а також порядок створення реабілітаційних центрів. Там є хороші зміни, які вплинуть на те, що диких тварин у приватних руках стане менше або ці норми будуть покращувати їхнє перебування у неволі. Для ведмедів збільшено розмір вольєрів, для вовків і рисей так само. Головне, що прописані правила утримання, тобто харчування, яка підстилка у тварин має бути, наповнення простору, в якому перебуває тварина. Тобто під час перевірки екоінспекція може зафіксувати порушення.

Читайте також: Пернаті сусіди львів’ян, або Чому важливо дотримуватися періоду тиші для тварин

Другий важливий документ – про порядок створення реабілітаційних центрів, тому що у нас так сталось, що існують справжні реабілітаційні центри, у яких працюють фахівці і науковці, а є звіринці , які створили якісь ФОПи, які уявлення не мають, як утримувати, наприклад, бурого ведмедя, але при цьому вони займаються розмноженням і продають цих тварин. Нові правила дають змогу екологічній інспекції перевіряти такі заклади і виносити приписки про те, що звіринець не є реабілітаційним центром», – резюмувала Наталія Вишневська.

Софія ДУДАР

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: