Навіщо у світі впровадили день без дієт і чому стрункість – не результат голоду

День без дієт засновано 29 років тому директоркою британської групи «Diet Breakers» Меррі Еванс Янг. Жінка ще в юності стала жертвою анорексії через знущання однолітків щодо її ваги. Проте їй вдалось впоратись із цим і вона одужала, а день без дієт покликаний пояснити, що бути струнким можна без виснаження голодом, а бути щасливим у власному тілі — це те, на що заслуговує кожна людина.

За даними 36 світових досліджень, анорексія має найвищий рівень смертності з-поміж усіх ймовірних психічних розладів, а кожна п’ята людина заподіює собі смерть через відчай під час боротьби із недугою.

У всьому світі майже 8% людей страждають від розладів харчової поведінки (РХП) – булімії, компульсивного переїдання, орторексії тощо.

Психотерапевти стверджують, що почастішали випадки анорексії й серед дітей до 10 років. Дедалі частіше школярі зіштовхуються із проблемою булінгу з приводу ваги та самотужки вирішують питання і, як правило, просто припиняють їсти.

Читайте також: Як розпізнати, що ваша дитина стала жертвою булінгу та як з цим боротись

Ми ж вирішили розповісти про проблеми з іншого боку, поспілкувавшись із психологом та експертом, який допомагає людям худнути з допомогою незвичної техніки.

«Харчування, споживання їжі має проєкцію як на (психо)фізіологічні процеси, так і на соціальне життя людини. З точки зору фізіології, наш організм потребує поживних речовин та мінералів, тому і існує чимало науково-обгрунтованих теорій та підходів щодо того, як правильно організувати процес наповнення нашого організму цими поживними речовинами та мінералами. Система харчування корисна для нашого фізичного здоров'я, але водночас культура споживання їжі є необхідною складовою і психічного здоровя особистості», – розповідає ІА Дивись.info кандидат психологічних наук Віктор Вус.

Торік чоловік завершив міжнародне дослідження з оторексії (надмірної заклопотаності питанням здорового харчуванням — ред.) і пояснює, що збалансована дієта для психічного здоров’я повинна не тільки включати багато різних видів фруктів та овочів, цільнозернових круп або хліба, горіхів та насіння, молочних продуктів, жирної риби, багато води тощо, а й для здоров’я людини потрібно не просто механічно «заковтнути» певні продукти, а відчути радість, задоволення від їжі (її смаку, складу).

«Саме тому і в індійській практиці рекомендується потримати їжу у роті певний час, перш ніж її проковтнути», – наводить приклад співрозмовник.

Проте зазначає, що із соціальної точки зору харчування окреслюється розлогіше і тут є багато підводних течій.

«Фізіологія споживання їжі активно «співпрацює» з ділянками мозку, які відповідають за відчуття безпеки. А на ці ділянки величезний вплив чинять і зовнішні соціальні чинники. Після перегляду новин через інтернет\телебачення\медіаканали далеко не кожна людина може сказати, що вона відчуває себе в безпеці. Саме тому і активізуються фізіологічні процеси забезпечення нашого організму запасами харчових продуктів (у разі екстреної ситуації). Отже, перифраз відомого вислову: «Менше знаєш – менше їси», - говорить експерт.

Віктор Вус провів дослідження між 1563 студентами з різних регіонів України, в межах якого з’ясувалось, що харчування як активність, що приносить задоволення, займає лише 34% від загального витраченого часу на споживання їжі.

«83% опитуваних не дотримуються жодної системи у харчуванні (склад страв, кількість прийомів їжі). Часто люди поєднують споживання їжі та виконання інших активностей», – додає експерт.

Якщо ж людина все-таки почувається некомфортно у власному тілі через вагу, їй радять позайматись у спортзалі, та для схуднення існує набагато більше методів і вони інколи доволі незвичні.

«Коли говорять про зайву вагу, одразу думають про неправильне харчування або ж радять людині сходити в спортзал. Однак є набагато ефективніший метод позбавлення зайвої ваги — дихання», - пояснює ІА Дивись.info Радіон Незальзов, спеціаліст із дихання людини.

Чоловік заснував школу «Еволюції дихання», де використовує спеціальний метод, який допомагає нормалізувати вагу без дієт та виснажень на тренуваннях.

«Аби визначити, яка функція для людського організму найважливіша, варто порівняти, скільки часу людина може не їсти. Зазвичай без проблем ми можемо бути голодними добу. Проте звичайна людина, в середньому, не може не дихати орієнтовно пів хвилини. І тут ми бачимо колосальну різницю. Тому можна зробити висновок, що дихання ефективніше впливає на організм в 3 тисячі разів, ніж харчування. Отже, відновлення головної функції організму впливає на всі обмінні процеси — метаболізм і катаболізм (енергетичний обмін під час споживання їжі)

Чоловік зазначає, що при порушенні функції дихання дуже сильно порушується обмін речовин в організмі. І при цьому їжа добре не перетравлюється, а перетворюється на жирові відкладення і в організму утворюються шлаки.

«У такому разі жири, білки та вуглеводи перетравлюються без кисню і з дуже незначним виділенням енергії. Оскільки глибоке та часте дихання призводить до  гіпоксії (кисневого голодування) тканин і клітин організму. Як результат — організм не отримує достатньої кількості енергії і людина відчуває брак енергії та тамує голод без потреби», - каже спеціаліст.

Відтак експерт застосовує практику українця Костянтина Бутейка — кандидата медичних наук, який запатентував «метод Вольової ліквідації глибокого дихання», що застосовується при лікуванні таких складних захворювань як астма, мігрень, алергія чи бронхіт.

«За головним законом дихання людини, чим менше вуглекислого газу (тобто, чим глибше і частіше людина дихає), тим менше кисню потрапляє в організм. Таким чином і порушується обмін речовин в організмі. Отже, відновлюючи дихальний гомеостаз в організмі, відновлюється й обмін речовин, а вага нормалізується. При цьому, харчування стає ефективним.

Мар’яна КОВАЛЕНКО