День батька – свято мужності та любові, здатної на великі вчинки

Father holding his son's hand
Фото з відкритих джерел.

У третю неділю червня вже стає доброю традицією відзначати День батька. І хоч свято для українців доволі нове, та традиція виявляти повагу і любов до батька у нас закладена ще з давніх-давен.

Незважаючи на всі сучасні віяння та нові тенденції у вихованні, батько залишається однією з найголовніших постатей у житті кожної людини. Тому у цей день ми вирішили розібратись, як тато впливає на долю дитини та як святкуватимуть відомі батьки.

В Україні свято татусів офіційно встановили 8 травня 2019 року указом президента «Про День батька». Проте боротьба громадськості задля вшанування статусу тата на державному рівні велася задовго до цього. Зокрема МГО «Міжнародний центр батьківства» ще 2006 року зібрала під відповідною ініціативою понад десять тисяч підписів. Відтак після довгих відмовок у державних структурах на кшталт економічної кризи уже третій рік поспіль в Україні, як і в понад сорока країнах світу, офіційно вшановують своїх батьків, а сини і доньки мають ще один привід, аби побути в компанії найрідніших.

Показовим є той факт, що в Сполучених Штатах Америки, історія свята починається з жінки на ім’я Сонора Додд (Смарт), яка під час служби в церкві, присвяченій Дню матері, висловила бажання вшанувати  і свого батька. Адже після смерті мами, чоловік сам виховав її разом з п’ятьма братами і сестрами. Так ініціаторка намагалась висловити свою любов і повагу до тата.

Як стверджує психологиня Наталія Рейч, батько у житті дитини з’являється з періоду самої думки: «Ми хочемо малюка!», тим самим розвіюючи міф, що батько стає по-справжньому важливим лише тоді, коли дитина підростає.

«Найщасливішими є ті дітки, де чоловік і жінка люблять одне одного та обоє висловили своє свідоме бажання стати батьками. Саме з цього моменту починається роль батька. Він має бути присутнім і духовно, і душевно, і фізично під час вагітності. Адже дитя усе чує, вловлює через сприйняття матері. Доведено, що дитина буде агресивною або ж надто замкненою, якщо чоловік так себе вів щодо дружини у час вагітності, і вона не відчувала захисту, турботи», – говорить експертка.

Також зазначає, що батько – це перша людина, через яку відбувається сприйняття соціуму, адже з мамою дитина досить довго ідентифікує себе, як єдине ціле.

«Від батька дитина на несвідомому рівні переймає моделі поведінки у суспільстві, вчиться проявляти такі якості, як цілеспрямованість та мужність, активність та турбота. Також від стосунків із батьком залежить і ставлення до грошей, матеріальних цінностей та те, яке місце вони посідають у нашому житті. Водночас від нестачі батьківської любові та створення атмосфери достатку уже дорослі діти можуть перетворитись на таких, які головну ставку у житті роблять на гроші, але часто їм не виходить заробляти у достатній кількості», – наголошує психологиня.

Не менш важливим є вплив батька на подальшу долю дівчинки, адже саме батько, інколи сам цього не розуміючи, впливає на сприйняття майбутньої жінки самої себе.

«Чого варте те перше сприйняття своєї донечки як найкращої принцеси. Якщо цього не було у чотири роки, тоді навіть найвродливіша юна леді може почуватись невпевненою та недостатньо красивою. Коли ж батько відсутній у житті дівчинки, підростаючи, вона тягнеться до дорослих, реалізованих чоловіків і сама, не розуміючи цього, плутає кохання з компенсацією батьківської любові, – розповідає Наталія Рейч і додає. – Є думка, що батько та мати, наче той оберіг у доросле щасливе життя. Або ж перешкода, яку постійно потрібно долати. Працюючи з методом родових розстановок багато років можу підтвердити цей факт! У кожній клітиночці нашого організму є інформація про життя та вчинки семи поколінь наших пращурів: як чоловіків, так і жінок. Тому одне з найбільших наших завдань – навчитись виконувати заповідь: «Поважай батька та матір своїх». Саме так, а не люби, повчай, наставляй, опікуйся... Щасливі ті, хто має мудрість пізнати цю заповідь і виконувати її на ділі. Думаю, що найкращим подарунком для батька є приїзд та увага, спільно проведений час на природі і спогади з дитинства про мудрість та батьківську турботу».

Як наголошує правозахисник Едуард Багіров, важливо пам’ятати, що бути батьком – це не тільки святкувати двічі на рік, це щоденна праця.

«Для мене це дуже особисте свято, цього дня кожен батько згадує, як він чекав біля пологового будинку і відчував радість батьківства. Ці емоції не можна передати словами: дев’ять місяців очікування, і ти міняєш свій статус, розумієш, що виконав одне з головних завдань у житті: народити сина, збудувати дім і посадити дерево. Це з одного боку, з іншого – це велика відповідальність. Я знаю батьків, які через пів року, рік після народження дитини відчували економічні труднощі і покидали своїх дітей на їхніх матерів, тим самим порушуючи головну заповідь батька. Це свято для тих справжніх батьків, хто любить і готовий віддати останнє заради своєї дитини. Радість дитини –  це головний символ його життя, – переконаний Едуард Багіров. І в той же час додає, – є слово «батьки», і коли відзначали День матері, це, звичайно, дуже важливо для наших мам, дружин, дочок. Але не відзначивши свято батька, сина, дідуся – це було односторонньо. Приємно, коли ми святкуємо і День батька, тому що це показує, що роль обох батьків є однаково важливою у вихованні дитини. Коли дитина росте у повноцінній сім’ї, то відчуває любов та підтримку».

Окрім цього, традиція святкування Дня батька мала б подолати певні гендерні несправедливості у суспільстві. Адже досі існують стереотипи щодо ролей жінок і чоловіків як в реалізації, так і у вихованні дітей.

«У нашій сім’ї якихось особливих традицій нема. Так повелось, що Дню матері присвячується більше уваги, ніж Дню батька. Та й взагалі, святкувати День батька – це відносно нова традиція, яка можливо лише згодом набере масштабніших святкувань і на родинному, і на державному рівні. Хоча я переконаний, День матері залишиться поза конкуренцією», – розповідає політолог Михайло Басараб.

Велика увага, яка приділяється святу матерів і знівельована суспільством роль батька проявляється і у святкуванні та свідчить про певні проблеми у суспільстві.

«Це як спосіб компенсації для жінок через підсилення статусу матері у масовому сприйнятті і розумінні. Започаткування Дня батька – це не так навіть подолання несправедливості щодо статусу тата, як встановлення більшої справедливості, оскільки будь-яка нерівність наголошує на певні проблеми у суспільстві», – говорить Михайло Басараб.

Та жоден офіціоз не відніме і не додасть батьківської турботи та злагоди у сім’ї.

«Ми завжди святкуємо День батька, тому що наш батько ще живий і поки він живий, ми діти.  Тим більше, що цього року збігається із святом Трійці, а ще й день народження у сина, то у нас є привід для грандіозної п’янки, – сміється письменник Віталій Капранов. – Питання святкувати щось офіційно – це відрижка колоніальної залежності. Ми впливаємо на державу, на чиновників. Сьогодні на владу впливати – раз плюнути. Зараз ми у Тернополі і спілкуємось із головою громади, і з начальником відділу культури. Люди зараз можуть пояснити словами або жестами, хто як розуміє, чого вони хочуть і що для них важливо. Тим більше, коли йдеться про святкування і відзначання чогось. Держава наша повинна святкувати те, що ми святкуємо, так як ми святкуємо і коли ми святкуємо. Тому що ми і є держава», – переконаний письменник.

День батька – свято, сповнене мужності та любові, яка проявляється у вчинках.

«Це для мене найголовніше свято і я його обов’язково буду святкувати, тому що я і батько, і дідусь. Саме тому і я став казкарем. Я обов’язково всіх обдзвоню, привітаю і будемо святкувати разом з усією Україною. Я вважаю, що батько – це найголовніша роль у житті дитини. Звісно, поки дитина маленька, мама дає цицю, але коли підростає, має міцну опору за спиною і підтримку через батька. Батько – це шлях розуму і я передам своїм дітям, і намагатимусь передати своїм онукам те, що передав мені мій батько. Я щасливий, коли помічаю у собі риси свого батька, цей нерозривний зв'язок через покоління. Коли пишу, бачу отак мій батько писав, чи коли щось роблю. Продовжити свій рід – це найголовніше у цьому житті. Зі святом усіх!» – передає вітання казкар Сашко Лірник.

Читайте також: «Професійне свято» тата: не знецінюйте роль батька, якщо хочете рівності

У День батька згадаймо про найголовніших людей, які подарували нам життя. Ми можемо віддячити лише повагою та кавалком часу.

Христина ПАВЛУЧКОВИЧ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: