Топ-5 шокуючих фільмів, які заборонені у багатьох країнах

censorship-05-1300x824
Фото з відкритих джерел.

Хоча мистецтво немає кордонів, але існує чимало фільмів «не для всіх».

ІА Дивись.info підготувала підбірку найжорстокіших фільмів.

«Сербський фільм»

Сербський драматичний трилер 2010 року. У фільмі присутні сцени з натуралістичним зображенням зґвалтувань, некрофілії і педофілії.  

У зв'язку з цим фільм заборонений до показу в Іспанії, Фінляндії, Австралії, Норвегії та низці інших країн 

У минулому Мілош був зіркою сербського порно. Зараз він став розсудливим, живе з маленьким сином і дружиною. Несподівано на зв'язок з ним виходить Вукмір і пропонує знову зайнятися старою справою. Мілошу не хочеться цього, але він все ж погоджується, тому що його спокусила матеріальна сторона питання. Незабаром чоловік починає шкодувати про своє рішення, адже порно, яке знімає Вукмір, наповнене жорстокістю, збоченнями і є частиною експортної «продукції», виробленої під егідою державної організації. 

Кадр з фільму.

«Людська багатоніжка-2»

Голландський фільмом жахів, знятий в 2011 році.

Через шокуючі та нудотні сцени фільм заборонений у Британії, Новій Зеландії, Австралії та ще у низці країн.

Мартін, маленький товстий чоловік в окулярах, що страждає від нападів астми, проводить час в своїй сторожці, раз по раз переглядаючи DVD з першою частиною фільму. Мартін буквально затирає нещасний диск, сексуально збуджуючись від виду страждань людей на екрані.

Він збирає 12 осіб, починає неакуратно готувати їх до об'єднання, в процесі чого двоє гинуть. У підсумку він, зшиваючи ланки степлером, збирає багатоніжку з 10 чоловік. Раптово у вагітної жінки починаються пологи, вона оживає, біжить з ангару і втікає на припаркованому поруч авто. Поки Мартін женеться за нею, багатоніжка розривається на 2 частини і намагається втекти, після чого Мартін по черзі вбиває всі ланки багатоніжки.

Кадр з фільму.

«Механічний апельсин»

Культовий фільм американського режисера Стенлі Кубрика, знятий 1971 року – екранізація однойменного роману англійця Ентоні Берджеса. Основою стрічки, як і роману, є роздуми про людську жорстокість, свободу волі та вибору. Стрічку чотири рази було номіновано на «Оскар».

Заборонено в Ірландії (з 1971 по 2000 рр), в Сінгапурі, Малайзії, Південній Кореї та Іспанії (донині), а у Великобританії за розпорядженням самого режисера Стенлі Кубрика фільм не демонструвався в кінотеатрах з 1973 по 1999 р.

У центрі сюжету 2 незвичайний підліток Алекс, захоплений музикою Бетховена, який очолює банду злочинців, яка грабує і ґвалтує. Всі свої жорстокі злочини Алекс скоює під музику Бетховена. Після безжалісного вбивства лідер зграї потрапляє до в'язниці і піддається експериментальному лікуванню, суть якого полягає в тому, що при появі у хлопця бажання вчинити злочин у нього починається моторошний напад нудоти і бажання вбити себе. Вийшовши з в'язниці, Алекс виявляється абсолютно беззахисним перед суспільством, яке відкидає його, в один з нестерпних моментів хлопець намагається накласти на себе руки і виживає.

Кадр з фільму.

«Техаська різня бензопилою»

Американський фільм жахів 1974 року. Фільм став першим з культової серії.

Фільм заборонено до показу у Бразилії, Франції, Німеччині, Австралії, Фінляндії, Норвегії, Великобританії, Швеції, Сінгапурі, Ісландії, Канаді.

За сюжетом два брати відправляються на могилу дідуся, дізнавшись, що хтось над нею поглумився. Перш ніж заїхати на кладовище, вони вирішують заглянути на стару ферму їх сім'ї. Опинившись в районі колишнього будинку діда, вони помічають, що ферма по сусідству оздоблена кров'ю, а навколо валяються моторошні фігурки зі шкіри та кісток людей і тварин. У цей момент на них починає полювання маніяк у масці на прізвисько Шкіряне Обличчя.

Кадр з фільму.

«Останнє танго в Парижі»

Еротична італійська драма за мотивами роману Роберта Еллі, що вийшла на екрани в 1972 році.

Фільм був заборонений у низці країн через дуже відверті та жорстокі сексуальні сцени (в зйомках однієї з них використовувалося вершкове масло замість лубриканта). Зокрема фільм заборонений в Італії, Португалії, Сінгапурі, Новій Зеландії, Південній Кореї.

Він, Поль, — 45-річний американець, який живе в Парижі, важко переживає самогубство дружини. Вона, Жанна, — приваблива 20-річна парижанка, заручена з молодим кінорежисером, що знімав фільм з нею в головній ролі про життя жінки. Вони знайомляться в квартирі, що збиралися обоє винаймати, яка потім перетворилась на їхній притулок, де стерлись імена, соціальні статуси, минуле й існували тільки він і вона — чоловік і жінка. Їхні відносини не зобов'язують, але їх нестабільність і невизначеність дратують головну героїню. В кінці фільму таємничість стерто, слова кохання промовлені в ресторані, де вони танцюють останнє танго. Проте правда все спотворює. Вона розуміє, що майбутнього в них не буде, й намагається втекти від нього. Поль наздоганяє Жанну в її квартирі, питає її ім'я, а вона вбиває його з револьвера свого батька.

Кадр з фільму.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: