дивись.info

170-річчя з дня народження Івана Левинського: топ-10 творінь архітектора (фото)

170-річчя з дня народження Івана Левинського: топ-10 творінь архітектора (фото)

Сьогодні, 6 липня, минає 170 років з дня народження українського архітектора, педагога, підприємця, громадського діяча Івана Левинського, чиї архітектурні творіння зачаровують і сьогодні.

ІА Дивись.info підготувала підбірку з 10 знакових споруд, до яких мав безпосередній стосунок Іван Левинський.

Українське страхове товариство «Дністер», вулиця Руська, 20

Фото: Край

1903 року Українське страхове товариство «Дністер» викупило у «Просвіти» стару кам’яницю на розі вулиць Руської та Підвальної, придбавши ще дві сусідні ділянки. У 1905-1906 рр. будівельна фірма Івана Левинського спорудила тут будівлю Товариства «Дністер» (нині – будинок по вул. Руській, 20).

«Більшу частину будівельних і оздоблювальних робіт було виконано силами українських фірм і окремих фахівців. Загальне керівництво будовою здійснював Філемон Левицький, майолікою займався Олександр Лушпинський, столярними роботами (як і кахлями) — фабрика І. Левинського, малярськими — Теодор Ґелета, лакувальними — Лев Качоровський, частиною слюсарських — Михайло Стефанівський, бляхарськими — Когут, меблями — Оприск і Пендюк. Всі роботи виконали львів’яни, крім центрального огрівання, дорученого віденській фірмі», – йдеться в описі Ольги Титко.

Ця будівля вважається одним із найкращих зразків поєднання сецесії з українським національним стилем.

«Стіни щедро декоровані орнаментальною ліпниною, майоліковими панно, кутими решітками та різьбленим деревом. Будинок має хвилясті аттики, високі стрімкі дахи, вкриті спочатку взорами з кольорової черепиці. Фасад прикрашали герби українських земель — галицького лева та київського Архангела Михаїла», – зазначено в описі.

Будинок розміщений у центральній частині міста на розі вулиць Руської і Підвальної. Раніше тут проходив Високий мур – перша лінія фортифікацій Львова, зведена у кінці XIV століття

Будинок споруджували для страхового товариства «Дністер», в ньому містилися також і інші українські спілки та організації. З відомих українців-львів’ян тут мешкали: голова Державного Секретаріату (уряду) ЗУНР Кость Левицький, знаний у всій Галичині стоматолог Іван Бережницький, політик і громадський діяч Осип Назарук та. Відомо, що в більшому подвір’ї будинку містився мистецький ринок. Спортивну залу на першому поверсі зайняло українське спортивне товариство «Сокіл». Не раз у цій залі відбувалися вистави театру «Руська Бесіда», окрім того, у складі аматорського студентського театру в 1909 року тут вперше виступив майбутній режисер та актор Лесь Курбас. Також на першому поверсі була невеличка крамниця з виробами української кондитерської фабрики «Фортуна Нова», яка проіснувала до 1939 року. Недовгий час у будинку функціонував ресторан «Фухса».

У 1950-их рр. минулого століття у будинку розмістився гуртожиток № 1 Обласної радянської партійної школи при обкомі КПУ, їдальня, спортзал Львівської обласної ради, ремонт взуття та лазня №5. Сьогодні в будинку функціонує, зокрема, Перша міська поліклініка

Вілла Казимири Скварчинської, Чупринки, 11

Фото: Центр міської історії.

Колишній індивідуальний житловий будинок, який був споруджений за проектом  Юліана Захаревича та Івана Левинського у 1889-1890 рр. Вілла Казимири Скварчинської була добудована у 1901-1902 і 1904-1905 рр. Тип вілли — неоромантичний. Завдяки кутовій вежечці та динамічному абрису плану, будівля подібна до сусідніх об’єктів Кастелівки (наприклад, до вілли на вул. Генерала Чупринки, 21). Упродовж наступних десятиліть архітектура неоромантичної вілли втратила свій первісний характер. Індивідуальний будинок став багатоквартирним, а з 2009 року тут розміщено офіси банку.

Вілла Дзівінського або вілла на «Хресті», Чупринки, 21

Вілла Дзівінського (Ген. Чупринки, 21).

Вілла на «Хресті» була спроєктована Юліаном Захаревичем та Іваном Левинським. Будівництвом займалася фірма Івана Левинського, яке розпочалося 1899 року і тривало лише рік. У 1900 році з’явилася нова будівля, яка зберегла свій первісний вигляд до наших днів.

Будинок презентує неоромантичний тип індивідуальної оселі. Вілла будувалася як вільно розташований об’єкт на кутовій ділянці, в оточенні саду та квітників. Г-подібний корпус доповнено на куті мальовничою шестигранною вежечкою. Фасади, оформлені нетинькованою цеглою, вирізняються яскравим керамічним декором (полив’яні кахлі) та різьбленими деталями.

Спорудила будинок для ректора Політехніки, професора Пляцида Заслава Дзівінського. Після Першої світової війни вілла належав купцю Шуліму Валлаху, згодом – піаністу Леопольду Мюнцеру. З 1932 року в особняку мешкала родина Кузьмовичів. Останнім мешканцем став колекціонер Микола Островерховий. Від 1990-их років особняк належить Науковому товариству ім. Т. Шевченка.

«Під Богородицею», Друкарська, 3

Фото: lviv.virtual.ua

Кам’яниці на вулиці Друкарській, 3 має давню історію. 1554 року купець Штанцль Шольц збудував тут будинок із великим господарським подвір’ям. Це перша будівля у Львові в стилі італійського ренесансу. Кам’яниця отримала назву «Під Богородицею», бо над різьбленим порталом на фасаді розміщувалась фігура Діви Марії.

З 1858 року тут було Товариство незрячих імені святої Софії, що успадкувало будівлю від попередніх власників родини Божнянських. Наприкінці XIX ст. будинок перебував у аварійному стані, тому його розібрали. Натомість 1898 році збудували новий за проєктом Івана Левинського, фасад якого теж оздоблювала скульптура Богородиці. Цю скульптуру було знято за радянських часів, а в 1996 нова фігура знову повернулась на своє місце на фронтоні.

До 1939-го тут була фабрика лікерів Мушинського, нині – житловий будинок

Вілла з вежею, Коновальця, 71

Фото: Фотографії старого Львова

Вілла зі шпильчастою вежею збудована у 1901 році проєктно-будівельним бюро Івана Левинського, у стилі історизму. Будинок внесений до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення.

Історизм був поширеним наприкінці XIX століття, це архітектурний стиль, заснований на змішуванні елементів раніше домінуючих архітектурних стилів.

Кам’яниця на Котляревського, 25

Фото: Центр міської історії.

Цей багатоквартирний будинок був споруджений у 1908–1909 рр. за проєктом, розробленим у бюро Івана Левинського. Триповерхова кам’яниця формує ансамбль разом із сусіднім будинком №23. Архітектура будинку, зведеного на схилі колишнього яру й оточеного садово-рекреаційною територією, гармонійно вписалась у мальовничий ландшафт. Пластичність заокругленої фронтальної стіни свідчить про відхід від традиції проєктування фасадів «картинного» типу. Планування — секційне. Стиль — пізня сецесія.

Вілла на Кольберга, 6

Фото: Центр міської історії. Ігор Жук

Ця вілла була споруджена у 1889–1890 рр. за проєктом архітекторів Юліана Захаревича та Івана Левинського. Цей будинок є частиною групи, до якої входять сусідні будинки №4 та №8. Три вілли мають смугу квітників, прокладену перед фасадами, і спільний простір садових ділянок усередині кварталу. Стиль — неоромантичний напрямок архітектури пізнього історизму. У пізніші роки вілла була значно перебудована.

Вілла на Лисенка, 34

Двоповерхова вілла на вул. Лисенка, 34.

Двоповерхова вілла в стилі історизму з елементами народної архітектури. Збудована 1889 року фірмою Івана Левинського за проєктом архітекторів Івана Левинського і Яна Томаша Кудельського. У цьому будинку планується створення музею Івана Левинського.

4 вересня 2018 року наказом №775 Міністерства культури України віллу внесено до державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури місцевого значення під №2987-м.

Будинок польського гімнастичного товариства «Сокіл» у Коломиї

Фото: archexplorer.wordpress.com

7 лютого 1886-го року за ініціативою Клеменса Жукотинського та Людвіка Гонтельталя у Львові була створена польська спортивна організація «Материнський осередок» (Macierzyste gniazdo), яка була аналогом чеського товариства «Сокіл». Метою організації було підвищення фізичної підготовки та національної самосвідомості польської молоді, організація Олімпійських ігор, а девізом товариства стала широко відома нині фраза «У здоровому тілі – здоровий дух».   Організація певний час існувала тільки у Львові і лише з 1884-го року почалося її розповсюдження на Галичині. У 1884-му році було відкрито філіал у Івано-Франківську та Тарнуві, а у наступному році філіали у  Коломиї, Тернополі, Перемишлі, тоді ж організація отримала назву Польське гімнастичне товариство «Сокіл».

Більш ніж через десять років після відкриття секції «Сокола» в Коломиї був побудований мальовничий будинок за проєктом Івана Левинського та Валеріана Крицінського. Це велична споруда у закопанському стилі з різновеликими об’ємами та чотирикутною вежею, за якою розташований просторий  основний об’єм , де, ймовірно, була розташована спортивна зала. На даху цього об’єму влаштована кругла вежа-сігнатурка з флюгером. Дахи будинку вкриті черепицею.

Будівля польських соколів є одною з найвиразніших споруд Коломиї і єдиним прикладом закопанського стилю у Коломиї.

Церква у Підберізцях

Фото: Край

Церква Архістратига Михаїла збудована у 1891–1910 роках у так званому неовізантійському стилі Іваном Левинським.

Читайте також: Будівельний магнат Львова початку ХХ століття: життя і творіння Івана Левинського

А в останні роки її будівництва, у 1907–1910 рр., за рекомендації та сприяння митрополита Андрея Шептицького, церкву розписав один із найвидатніших українських митців початку XX століття Модест Сосенко.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.