«Реабілітовані долею»: у Львові відкрилася виставка про звірства радянського окупаційного режиму

«Ідея виставки з’явилася для популяризації української історії, зокрема її трагічних сторінок. Мета – поширити правду про страшні події 80-х роковин Червоного терору в тюрмах Західного України», – сказав на відкритті керівник Меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета.

На виставці представлені дослідження, які стали результатом експедицій центру, проведених упродовж 2014-2019 рр.

«Проводилися дослідження на місцях масових розстрілів та репресій комуністичного радянського окупаційного режиму у тюрмах Західної України. Зокрема це дві експедиції у Львові: тюрма на Лонцького, а також пересильна тюрма. Крім того, це в’язниці у Дрогобичі, Луцьку та Дубні. Відповідно, тут на виставці представлені історичні факти, архівні матеріали про ці події, а також результати пошуково-археологічних досліджень Меморіально-пошукового центру «Доля» та антропологічних досліджень», – зауважив Святослав Шеремета.

Натомість голова Львівської обласної ради Ірина Гримак наголосила, що ця виставка – це приклад важкої і трагічної історії.

«Червень 1941 року – це трагічні дні, які поклали у землю не одну тисячу невинно убієнних українців. І сьогодні ми не можемо не згадувати ці дні, адже це запорука нашого майбутнього. Тому дуже важливо, щоб ми говорили про це вголос не тільки на теренах України, а й далеко за її межами, аби такі події в нашій історії більше ніколи не мали місця. Але більш важлива місія, напевно, полягає в тому, щоби знівечені долі тих українців, які поклали своє життя за майбутнє і долю України, сьогодні віднайшли своє місце у славетній історії нашої держави, кожне встановлене ім’я було достойно згадане на сторінках нашої історії, а ми могли вшанувати їхню пам’ять та героїзм. І звичайно, для нас дуже важливо пам’ятати, що наша українська земля приховує ще тисячі тих, хто заслуговує на гідне вшанування», – сказала Ірина Гримак.

 

Голова облради зазначила, що говорити про це треба на загальноукраїнському рівні.

«Щоби люди про це чули, пам’ятали і задумувалися над тим, які випробування ми пройшли і які ще можемо пройти, якщо будемо байдужими. Тому я ініціюю і переконана, що депутатський корпус мене підтримає, наступного тижня на сесії обласної ради підняти це питання на загальнодержавний рівень», – резюмувала Ірина Гримак.

Натомість Святослав Шеремета додав, що те, що вдалося дослідити – лише вершечок айсберга.

«Коли ми говоримо про розстріли і репресії після 1944 року, братські поховання біля районних відділків НКВС воїнів УПА, членів ОУН, то є ще дуже багато роботи», – сказав Святослав Шеремета.

Одна з п’яти експедицій Меморіально-пошукового центру «Доля» проводилися у співпраці з музеєм «Територія терору», за сприяння Львівської міської ради.

«Завдяки проведеній роботі ми знаємо вартість та цінність незалежності нашої держави. Тому що саме ви займаєтеся пошуковими операціями, розкопками, відкриваєте імена безіменних героїв. Ми розуміємо, що наша незалежність не просто так нам далася, за неї боролися мільйони людей. і ми не задумуємося, яка на нас лежиться відповідальність. Ми маємо завдячувати тим людям, які пожертвували найдорожчим – своїм життям. Завдяки центру «Доля» ми маємо можливість доторкнутися до минулого, а це дає нам ще більше усвідомлення нашої відповідальності за нашу країну», – сказала директор департаменту розвитку ЛМР Наталія Бунда.

Керівником наукових робіт Меморіально-пошукового центру «Доля» є доктор історичних наук, завідувач кафедри археології та спеціальних методів історії ЛНУ Ярослав Онищук.

«80-ть років тому, у червневі дні, перед початком німецько-радянської війни Галичину і Волинь сколихнула страшна новина про те, що у тюрмах були розстріляні люди, засуджені чи підозрювані у злочинах, які вони насправді не скоювали. І це не політичні статті. Це люди, які брали активну участь у діяльності своїх осередків, зокрема культурних. Це страшна подія, яка розкриває нам злочини страшної репресивної системи радянської влади. Розстріли у тюрмах Галичини і Волині довго замовчувалися. У радянський час про це взагалі боялися говорити. Після проголошення незалежності земля дуже повільно і, може, навіть неохоче розкриває ту страшну картину, яка просто жахає.

Підприємство Меморіально-пошуковий центр «Доля» лише на початковому етапі дослідження цих страшних  звірств. Незважаючи на довгий час існування центру, ми лише тепер починаємо собі уявляти реально, що творилося 1940-му році, з 1944-го і надалі, у час тоталітарної системи. Це не тільки тюрми Львова, про які ми знали, це не тільки тюрми обласних центрів, про які ми теж чули. Нам зараз відкриваються невеликі районні тюрми, де органи НКВС знищували десятки, а то й сотні українських патріотів. Ми зараз на початку цих досліджень, але ці роботи дуже важливі, бо це люди, які жили, мріяли і бачили цю Україну незалежною. Це чиїсь діти, чиїсь батьки, які нібито безслідно пропали. Вони не мають пропасти. Вони мають історично ожити і розказувати нам, що наш народ пережив, що багато родин втратили під час боротьби за незалежність України. Ця пам’ятна виставка змушує насамперед задуватися, проаналізувати і зрозуміти, що будь-яка незалежність не дається легко, вона дається через боротьбу, але ту боротьбу треба вести», – резюмував Ярослав Онищук.

Читайте також: Жертви тоталітаризму: які страшні таємниці ховають колишні радянські тюрми

Банерна виставка «Реабілітовані долею» відкрилася у сквері На Валах. Вона є пересувною і об’їде усю Західну Україну.

Оксана ДУДАР

Фото Надії КОРШИКОВОЇ