дивись.info

Поблизу Жовкви археологи знайшли горн VІІІ-ІХ століття (фото)

Поблизу Жовкви археологи знайшли горн VІІІ-ІХ століття (фото)
Фото: Укравтодор

На місці реконструкції дороги Жовква-Кам’янка-Бузька археологи натрапили на безліч знахідок, найцікавішою з яких виявився тисячолітній залізоплавильний горн.

«Його відшукали під час реконструкції траси Т-14-25 Миколаїв – Городок – Жовква – Кам’янка-Бузька – Бібрка на узбіччі. Цей шлях стане частиною Великого транзитного кільця навколо Львова, який створюють у рамках реалізації президентської програми «Велике будівництво», – повідомили 3 серпня в пресслужбі «Укравтодору».

Фото: Укравтодор

Там розповіли, що дорога між містами Жовква та Кам’янка-Бузька (давня назва – Кам’янка-Струмилова) була частиною одного з найдавніших історичних торгівельних шляхів, який вів з Галичини на Волинь, а у ХV-ХVІІ ст. тут проходила північна ділянка великого «Чорного шляху» – караванної дороги, яка починалась на землях Османської імперії та вела через Поділля, Галичину і Волинь до Перемишля і Замостя.

Фото: Укравтодор

Речниця «Рятівної археологічної служби» Мирослава Іваник розповіла ІА Дивись.info, що ця знахідка є дійсно унікальною та цінною.

У РАС стверджують, що артефакт залишило населення слов’янської райковецької культури, яку пов’язують з племенами ранніх слов’ян – дулібами та білими хорватами. Археологам вдалось розкрити досить-таки добре збережену плавильну камеру з каналом для витікання шлаку.

Фото: Укравтодор

Як пояснив археолог Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв, у ті часи залізоробне ремесло тисячу років тому було дуже добре розвинутим і зосереджувалось біля родовищ болотної руди. Тому для слов’ян самотужки облаштовували невеликі горна, робота яких забезпечувала потреби одного або кількох поселень.

Фото: Укравтодор

«Найчастіше місцеві металурги самі займалися видобуванням руди на болотах, її збагаченням, випалом деревного вугілля та попередньою обробкою металу. Регіон поблизу нинішнього села Блищиводи має розлогі заліснені болота, тож, очевидно, тут було чимало таких ремісників», – розповідає експерт.

У результаті досліджень на поселенні Блищиводи-6 вдалось розкрити непогано збережену плавильну камеру з каналом для витікання шлаку. Своєрідною рисою саме цього горна, розміром – 1х0,8 м, було використання як каркасу для вихідної труби частини горщика або глека діаметром 20 см, обмазаного поверх товстим шаром глини, що була перепечена до яскраво червоного кольору. Так робили, аби запобігти викришуванню і обвалу горна.

«До винайдення технології доменних печей виплавлення заліза виглядало дещо інакше. На виході отримували не рідке залізо, а своєрідну напівтверду в’язку масу. Після цього з неї додатково вибивали домішки і вже тоді виготовляли зброю чи знаряддя праці», – розповів Олександр Сілаєв.

Залізо у ранніх слов’ян слугувало здебільшого для виготовлення сокир, наконечників списів та стріл, ножів, інструментів для обробки дерева.

Археологи також повідомили, що в давнину цей регіон був густо заселений.

«Поселення тут існували майже безперервно, починаючи з епохи мезоліту до нового часу. Під час археологічних розвідок, які провела Рятівна археологічна служба у 2019 році, на пам’ятках виявили матеріали періодів енеоліту (культури лійчастого посуду та волинсько-люблінської), бронзи (тщинецької культури), раннього заліза (висоцької культури), римського часу (пшеворська і черняхівська культури), раннього середньовіччя (райковецька культура) та княжої доби», – кажуть у пресслужбі РАС.

Нагадаємо, що під час реконструкції цієї дороги археологи дослідили сім давніх поселень.

Серед знайдених артефактів – фрагменти ліпного посуду та крем’яні вироби. Вдалось також зафіксувати об’єкти і знахідки, які датуються ХVІІІ-ХІХ ст. і можуть бути пов’язані з невеликим, нині полишеним, хутором в урочищі «Боднарова».

Читайте також: Археологія і чорні копачі: як українська історія опиняється на світових аукціонах

Нагадаємо, під час обстеження Північного обходу Львова, біля села Малі Підліски, наукові знайшли меч, якому понад 1500 років. Артефакт пролежав у землі понад півтори тисячі років.

Мар’яна КОВАЛЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.