Високооплачувані комунікатори: приєднаним до Львова громадам призначать старост

Про це повідомляє кореспондент ІА Дивись.info.

«До складу Львівської МТГ, окрім Львова, увійшло ще 19 населених пунктів. Закон передбачає для менших громад, які увійшли до складу більшої, мати інститут старост, які б могли представляти інтереси меншої громади у Львівській міській раді. Протягом року законодавець опрацьовував документ і в липні було внесено зміни в закон. Зокрема, Верховна Рада зобов’язала громади прийняти Положення про старост, про старостинські округи до листопада цього року», - каже директор департаменту міської агломерації ЛМР Юрій Лукашевський.

На виконання закону, у мерії створена робоча група, яку очолила керуюча  справами виконкому Наталія Алєксєєва, До її складу увійшли заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач, директор департаменту міської агломерації Юрій Лукашевський, а також по одному представнику від кожної депутатської фракції. Завданням робочої групи було напрацювання відповідних положень.

«Робоча група працювала понад місяць. Ми розробили варіант, за яким пропонуємо у Львівській міській територіальній громаді створити 6 старостинських округів і будемо презентувати на найближчій сесії ухвалу про затвердження цих округів та положення про старосту і про громадське обговорення кандидатури старости», - розповідає Наталія Алєксєєва.

«19 населених пунктів, які увійшли до Львівської МТГ, раніше були об’єднані у 10 місцевих рад. Але вони відрізнялися кількістю населення, територією, тобто вони не були рівномірними. А ми хотіли, щоб функціонал і навантаження на старостів був приблизно однаковий. Щоб не було так, що, умовно кажучи, один староста відповідає за 20 тис. людей, а інший – за 1 тис. чи за 2 тис. мешканців. Це очевидна диспропорція, хоча повноваження, зарплата є одинакові. Тому, на сесії буде запропоновано прийняти рішення акцептувати схему з 6 старостинських округів»,- пояснює Юрій Лукашевський.

Відтак, на найближчій сесії, 7 жовтня, депутатам запропонують створити такі округи:

• Винниківській, з населенням понад 20 тис. людей.
• Лисиничівський, куди увійде ще с.Підбірці – тут живе понад 5 тис. мешканців
• Дублянський,куди увійде с.Ситихів, с.Малі Підліски та с.Малехів – тут живе близько 15 тис.мешканців.
• Північний,куди увійде 8 сіл: Великі Грибовичі, Малі Грибовичі, Збиранка, Гряда, Воля – Гомулецька, Зашків, Зарудці та Завадів – найбільший за територією і один з найменших за кількістю населення.
• Брюховицький.
• Рудненський,куди увійдуть ще с. Рясне Руське та Підрясне.

«Логіка в тому, що староста має бути достатньо завантажений. Він входить в апарат виконавчого комітету, має досить високу заробітну плату, по статусу це є рівень заступника міського голови. Ми очікуємо, що від старости буде достатньо користі для приєднаних громад», - додає Юрій Лукашевський.

У положенні про старосту визначено, що він насамперед є проєктним менеджером у своєму населеному пункті, відповідальністю якого є розвиток своєї громади.

Основні завдання старости:

• вирішувати складні проблемні питання громади, вести складніші проєкти, реалізація яких мала б принести значну користь для своєї громади.
• опікуватися питанням розвитку своєї громади через підвищення інвестиційної привабливості, створювати нові робочі місця, залучати інвестиції в громаду.
• тісний контакт з мешканцями: спілкування, прийом громадян, вирішення нетипових проблемних питань, знаходження нестандартних рішень.

Старости також можуть включені до складу виконкому, але наразі про це не йдеться.

«Закон не зобов’язує включати старост у склад виконавчого комітету. Водночас закон наділив їх повноваженнями участі у засіданнях виконкому та сесії міської ради з правом дорадчого голосу і з обов’язковим правом на виступ. Тобто, він має представницький статус. Він не є депутатом, але має частину таких повноважень, як і депутат Львівської міської ради. Плюс, він матиме зарплату, тому ми маємо право вимагати від нього більшої відповідальності.

Староста є підзвітний Львівській міській раді. Передбачено і законом, і нашим положенням щорічне звітування старости за результатами своєї роботи в окрузі. Бо є процедура дострокового припинення повноважень старости. В тому числі це може бути рішення Львівської міської ради про припинення повноважень за поданням міського голови», - пояснює Наталія Алєксєєва.

Вона додала, що посадовий оклад старости, без премій, становитиме близько 13 тис. грн, і він буде вищим, ніж у директорів департаментів ЛМР.

«Об'єднання громад відбувалося не безболісно і є момент підриву у цих громад до влади те депутатів. Тому наявність інституту старост має відновити довіру. Люди в сільських населених пунктах звикли, що є одна людина, до якої вони звертаються з побутовими проблемами. Але це не буде службовець міської ради а щось середнє між депутатом і чиновником. Він має допомагати і мешканцям і виконавчій владі і депутатам», - пояснює депутат Володимир Марусяк.

«Завдання таке, щоб на території усієї Львівської громади, люди мали однаковий рівень послуг», - додає депутат Валерій Веремчук.

Після того, як сесія Львівської міської ради затвердить положення про округи і старост, розпочнеться процес висування кандидатур.

«Закон передбачає таку процедуру: ініціатива висунення кандидата належить міському голові, далі кандидатура має пройти громадське обговорення. Його має підтримати від 10% до 20% виборців округу, в залежності від кількості населення. Після громадського обговорення, якщо кандидат збере на свою підтримку відповідну кількість голосів, його кандидатура може бути розглянута на сесії міської ради. Якщо сесія не затвердить кандидата, то він більше не має права висуватися на старосту», - розповідає Юрій Лукашевський.

«Закон не передбачає виборів старост. Тому не буде висування кількох кандидатур, а неофіційнчі консультації, після яких міський голова подасть на обговорення лише одну кандидатуру. Тобто будуть висунені кандидатури шістьох старост, яким потрібно буде набрати певну кількість підписів мешканців на свою підтримку», - додає депутат Віталій Троць.

Щодо процедури збору підписів, то наразі розглядаються два варіанти.

«Це електронне голосування, як наприклад за громадський бюджет, з верифікацією особи через банк-ID, або через ЦНАП, де будуть підписні листи і там показавши паспорт можна буде поставити свій підпис. Тобто кандидат муситиме заагітувати людей прийти у ЦНАП і поставити свій підпис. І таких підписів має бути  в залежності від округу від двох тисяч», - розповдає Володимир Марусяк.

Робоча група також напрацювала проєкт положення про громадське обговорення кандидатури старости, яке повинні затвердити депутати.

З огляду на те, що громадське обговорення триватиме щонайменше місяць, перші старости Львівської МТГ можуть бути затверджені наприкінці року.