дивись.info

Стефан Банах – геніальний математик без вищої освіти

Стефан Банах – геніальний математик без вищої освіти

Банаха називають генієм математики. Не маючи закінченої вищої освіти, він був провідним математиком, деканом фізико-математичного факультету Львівського університету та отримав найвищі наукові звання.

Народився Стефан Банах 30 березня 1892 року в Кракові. Спочатку хлопець закінчив народну школу, а потім став учнем гімназії в Кракові. Після закінчення гімназії допомога із боку батька для молодої людини закінчилася. Він виїхав на навчання до Львова без фінансової підтримки і повинний був сам заробляти на навчання.

Життя Стефана круто змінилося навесні 1916 року, після випадкової зустрічі з Хуго Штейнхаусом, відомим математиком.

Був вечір. Прогулюючись вуличками давнього Кракова, Штейнхаус побачив двох молодих людей і почув слова: «міра Лебега», що математика його рівня відразу зацікавило. Молодими людьми виявилися Стефан Банах і Отто Нікодим, теж майбутній відомий математик, який жив і працював у Львові. У своїх спогадах Хуго Штейнхаус стверджував, що «найбільшим відкриттям його життя став Стефан Банах».

З 1922 року Стефан Банах розпочинає працювати у Львівському університеті. Таким чином, університет, беручи до уваги особливий талант і наукову цінність робіт, присвоює Банаху найвищі наукові ступені. Банах стає четвертим професором математики на математико-природничому факультеті, де, крім Хуго Штейнхауса, викладали Є.Жилинський і С.Рузевич.

У середовищі львівських математиків стало популярним зустрічатись і дискутувати в неформальному середовищі. Місцем таких зустрічей стала Шкоцька кав’ярня, а найцікавіші витяги і формулювання цих дискусій записувались у Шотландську книгу — збірник математичних проблем. Стефан Банах записав у цю книгу 14 проблем та ще 11 — разом зі Станіславом Мазуром і Станіславом Улямом.

Банах був єдиним поляком, який став деканом фізико-математичного факультету у 1940 році. Факультет був створений після переформатування структури довоєнного Львівського університету. До війни він разом з природничим був частиною одного математико-природничого факультету.

Такою посадою Стефан Банах завдячував своєму походженню — «з народу»: Банах був позашлюбним сином неписьменної служниці і військового, який виховувався в родині пралі. Математичний геній став професором, не маючи закінченої вищої освіти, любив футбол, що вважався «плебейським» видом спорту, не переймався відсутністю добрих манер, витрачав більше, ніж заробляв, любив випити і завжди віддавав перевагу кав`ярням, на відміну від нудних університетських кафедр. Окрім цього, радянська влада оцінила певну аполітичність Банаха у міжвоєнний період. Його добре знали в СРСР як геніального математика, для багатьох він був легендою.

Величезний ентузіазм і захоплення радянських математиків викликала його праця «Теорії операцій», і, зрештою, діяльність цілої Львівської математичної школи дуже вплинула на розвиток радянської науки. У період радянської окупації делегація математиків на чолі з Сергієм Соболєвим і Павлом Алєксандровим відвідали Львів, познайомились зі Стефаном Банахом, відвідали «Шкоцьку», залишили записи у «Шкоцькому зошиті». А потім була поїздка Банаха до Москви, переклад його праць російською і досить плідна співпраця з московськими математиками.

1940 року Стефан Банах був депутатом Львівської міської ради. Під час німецької окупації спочатку переховувався, а потім — аби якось прожити — працював донором у протитифозному інституті Вайґля.

Його відкриття стали золотим фондом математики XX ст. Польське математичне товариство заснувало премію ім. С. Банаха.

Останні роки Стефан Банах жив у будинку Рідлів на вулиці Двєрніцького, нині вулиця Свєнціцького, 12.

Читайте також: Нобелівські лавреати 2021

У січні 1944 року в Стефана Банаха діагностували рак легень. Помер 31 серпня 1945 р. у віці 53 роки. Похований у склепі родини Рідлів (пол. Riedl) на Личаківському цвинтарі, поле №1а.

1946 року іменем Банаха названо одну з вулиць Львова, а у 1992 року на корпусі Львівського національного університету ім. Івана Франка, на вул. Грушевського, 4, встановлено меморіальну таблицю.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.