Три львівські виставки, які не варто пропускати

Це виставки Миколи Глущенка, Володимира Лободи та Уляни Томкевич.
Пише Zaxid.net
Виставка Володимира Лободи «Людська комедія»
Палац Лозинського, вул. Стефаника, 3, до 7 листопада
У Палаці Лозинського триває виставка одного із із найяскравіших представників українського андеґраунду кінця 1960 – початку 1990-х років Володимира Лободи (на головному фото). Його живописні цикли «Людська комедія» (1988–1989) та «Іконостас» (1989) вперше були виставлені саме в просторі Львівської картинної галереї у 1990-му році, але на той час отримали неоднозначне сприйняття львівської публіки. Сьогодні творчість Володимира Лободи можна згадувати в руслі кращих прогресивних явищ зламної доби
Виставка «Микола Глущенко. Барви ХХ століття»
Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20 та Драгоманова, 42), до 07 листопада 2021
Творчість Миколи Глущенка (1901-1977) демонструє широкий спектр художніх напрямів та течій ХХ ст. Послідовно еволюціонував від естетичних засад імпресіонізму, неокласицизму і «нової речевості» до постімпресіонізму. Осягнувши пластичні основи кубізму (в ранній період), врешті, став на шлях експресіонізму та творення українського варіанту колоризму.
Він товаришував із Олександром Довженком і Володимиром Винниченком, спілкувався з Пабло Пікассо, Анрі Матіссом, Фернаном Леже, Луї Арагоном і Ельзою Тріоле. Його персональні виставки художника відбулись у Парижі, Марселі, Стокгольмі, Бухаресті, Львові.
Виставка Уляни Томкевич «Любов Жертовна»
Галерея «IconArt», вул. Вірменська, 26, до 31 жовтня
Уляна Томкевич поєднює традиції візантійського іконопису, української народної ікони та народні орнаменти, якими часто оздоблювали печі і стіни хат, у своїй мистецькій практиці.
Художниця народилась 1981 року у Львові. Закінчила Львівський державний коледж ім. І. Труша та Львівську Національну Академію Мистецтв (кафедру сакрального мистецтва). Займається станковим іконописом. Є учасницею регіональних та міжнародних виставок та пленерів.
«Робота над іконою – це своєрідна розмова з Богом і самим собою. Тиха молитва, що дає відчуття внутрішнього спокою та гармонії. Це час переосмислення біблійних текстів та Заповідей в контексті сучасного життя людини, адже Біблія є поза межами часу. Для мене Бог, перш за все, це Любов і Милосердя. І саме щоденна праця над іконами допомагає сприймати світ крізь призму цього усвідомлення», – вважає художниця.
Коментарі