дивись.info

Війна війною, але тил потрібно охороняти: що буде з призовом в Україні

Війна війною, але тил потрібно охороняти: що буде з призовом в Україні
Фото з відкритих джерел.

Новопризначений міністр оборони України Олексій Резніков за традицією своїх попередників заявив, що в Україні можуть скасувати обов’язковий призов.

«Я у своїх попередніх консультаціях обговорюю доречність скасування призову. Не хочу зараз давати своє бачення, у мене є відчуття, але я хочу його перевірити, проговоривши з експертами», – зазначив міністр.

У Збройних Силах України станом на лютий 2021 року є 246445 тисяч активних службовці та мільйон резервістів.

«Так говорить будь-який міністр оборони, це буцімто загравання з батьками, тому що суспільство завжди йде в плюс, коли говорять, що скасують призов», – говорить військовий експерт та історик Михайло Жирохов.

Обов’язково призиваються

У світі наразі безліч країн, в яких призов є обов’язковим.

У Швейцарії чоловіки служать із 20 років терміном від 18 до 21 тижнів. Після проходження обов’язкової служби громадяни до 34 років (офіцери до 50) залишаються в запасі й мають проходити регулярні військові збори тривалістю до 21 дня. Сумарно потрібно відслужити 300 днів (офіцерам 600).

У Китаї до армії призивають у віці від 18 до 22 років на два роки. Ті, хто відслужив, залишаються в запасі до 45 років. Тим, хто ухиляється, загрожує великий штраф або трудовий табір.

Військовий обов’язок у Південній Кореї – від 18 до 31 року на 24 місяці. Студентам дають відстрочки, а єдиною можливістю повністю уникнути призову є медичні протипоказання. До їх переліку включений і гомосексуалізм, який у країні вважається захворюванням. За ухилення можна сісти до в’язниці на термін від 2 до 10 років, а у воєнний час – до 10 років.

Майже всі країни Латинської Америки мають строкову службу в армії. У Венесуелі, Болівії, Мексиці, Аргентині та Бразилії існує повномасштабний призов.

Brazil army. Фото з відкритих джерел.

У Бразилії всі чоловіки зобов’язані стати на облік після досягнення 18 років і можуть бути призвані з 19 років. Без довідки про взяття на військовий облік неможливо отримати легальний дозвіл на роботу.

У Туреччині обов’язково служать чоловіки віком від 19 до 40 років. Громадяни без вищої освіти мають відслужити 12 місяців рядовими. Тим, хто «відслужив» у виші, можна обирати або 12 місяців служби офіцером, або 6 – рядовим. Студенти можуть не йти до армії до 28 років, ті, хто має вчений ступінь, – до 35, ті, хто живе за кордоном, – до 38 років. За ухилення від призову можна потрапити до в’язниці на термін від місяця до 10 років.

Жінки можуть вступити до лав збройних сил на добровільних засадах.

«Є дуже велика небезпека, особливо зараз, коли країна знаходиться у стані війни, тому відмовлятися від призову, від того, щоб юнаки отримували хоча б якусь військову підготовку, це буде дуже не розумно з нашого боку. Зараз європейські країни, коли вони побачили загрозу зі сторони Росії, навпаки вводять обов’язковий призов. Це, наприклад, Балтійські країни, до цього повернулися Фінляндія та Швеція, тому що таким чином формується резерв, який у будь-який час можна використати. В нашому випадку ці призовники знаходяться в тилу і виконують завдання, що дозволяє особовому складу спокійно йти на фронт воювати. Ця кількість хлопців, яка зараз призивається, дуже важлива, тому що в армії величезні проблеми з особовим складом. Війна війною, але потрібно комусь у тилу охороняти склади зі зброєю, склади з боєприпасами та виконувати інші завдання, яких у військових завжди багато», – говорить Жирохов.

Обходяться без армії

Але також у світі є країни, в яких узагалі немає строкової служби або держави, в яких призов не проводиться в мирний час.

В Ісландії, Гаїті, Гренландії та Коста-Рики взагалі немає власної армії. Ніколи не існувало призову в Саудівській Аравії, адже там діє контрактна армія. Немає призову в Індії, ПАР та Японії.

Населення Гаїті. Фото з відритих джерел.

Відмовилися від призовної армії в мирний час Канада та Австралія. У Великій Британії призов запроваджувався під час світових воєн, а останні призовники демобілізувалися з армії в 60-их роках минулого століття.

У США призов скасували після війни у В’єтнамі, але всі чоловіки з 18 до 26 років зобов’язані стати на облік у Системі військової повинності. Тим, хто ухиляється від реєстрації, загрожує п’ятирічне тюремне ув’язнення та штраф у 250 тисяч доларів.

У Німеччині призов призупинений із 2011 року, але Конституція ФРН передбачає, що всі чоловіки можуть бути призвані до армії з 18 років. У Франції з 2001 року щорічний призов замінили на День підготовки національної оборони, в якому обов’язково беруть участь усі чоловіки та жінки від 16 до 18 років. У Нідерландах призов діє лише на папері, а в реальності він не проводився з 1996 року.

«Від призову потрібно відмовлятися поступово, і я прихильник того, щоб його дійсно припинити. Наксамперед це можна зробити через системну реформу структури самих Збройних Сил, якщо ми визначимо, що за основу нашої армії беремо армію меншу числом, наприклад, на 15-20 тисяч, але зберігаємо те саме фінансування або навіть збільшуємо його, відповідно, ми можемо більше коштів витрачати не на утримання, а на закупівлю кращого, модернізованого озброєння, на підвищення заробітних плат, на підготовку і мотивацію бійців. Тобто ми повинні визначитись, що якщо ми хочемо отримати дійсно якісну, бойову армію, не просто за кількістю, а за якістю, тоді нам потрібно відмовитись від призову.

Друге – потрібно постійно займатися підготовкою резерву, його навчаннями і тренуваннями час від часу, особливо резерву першої черги, який пройшов бойові дії. Таких у нас є велика кількість.

Третє – потрібно потужно розвивати систему територіальної оборони, що вже починає здійснюватися, і всі охочі, хто не йде обов’язково на військову службу, але хоче бути залученим до оборони держави, можуть приєднатися до територіальної оборони, проходити навчання час від часу, відповідні тренувально-навчальні збори, а тоді приступити до виконання своїх обов’язків, якщо ми підемо таким чином, тоді ми можемо від призову відмовлятися», – говорить політичний консультант, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Країни у схожій ситуації

Збройні сили Південної Кореї були створені 1948 року після поділу Кореї (розділення Кореї на КНДР ї Республіку Корея відбулося 1945 року після поразки Японії, яка до цього правила Кореєю, у другій світовий війні. США і СРСР підписали угоду про спільне управління країною. Лінія розділу зон впливу двох наддержав пройшла по 38-ій паралелі).

Збройні сили Республіки Корея є одними з найбільших регулярних збройних сил у світі з кількістю особового складу 3 мільйони 600 тисяч (630 тисяч активних службовців та 2 мільйони 970 тисяч резервістів) станом на 2014 рік . В армії і морській піхоті служать 1 рік і 9 місяців, у військово-морському флоті – 1 рік і 11 місяців, у військово-повітряних силах – 2 роки.

Фото з відкритих джерел.

Армія оборони Ізраїлю була заснована через два тижні після заснування держави, під час Війни за незалежність Ізраїлю. Тимчасовий уряд на чолі з Давидом Бен-Ґуріоном прийняв рішення про створення армії, і 26 травня 1948 року Давид Бен-Ґуріон підписав «Указ про Армію оборони Ізраїлю».

За законом усі громадяни Ізраїлю, а також всі, хто постійно проживає на території держави, по досягненні 18 років підлягають призову на службу до ЦАГАЛ. Тим не менш, міністр безпеки може звільнити від служби деякі групи населення. Араби звільнені від проходження служби в армії, але можуть пройти її добровільно. Для бедуїнів, (мусульман за віросповіданням) служба в армії є добровільною. Друзи і черкеси підлягають призову, як і євреї.

Фото з відкритих джерел.

Армія Ізраїлю налічує 169500 активного особового складу, у тому числі 102500 військовозобов’язаних та 456 тисяч резервістів.

Хто має право на звільнення від призову в Україні

Згідно із Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:

  • які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби в мирний час;
    які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;
    які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
  • батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;
  • які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
    які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
  • яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

    Фото з відкритих джерел

Відповідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

  • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної  влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку,   встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести    місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
  • чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки  за місцем проживання);
  • жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина-інвалід підгрупи А віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років;
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на  утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи  можуть  бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки  за місцем проживання);
  • зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
    інші військовозобов’язані або окремі  категорії  громадян у передбачених законами випадках.

Наразі в Україні є ініціатива дозволити відстрочку від призову молодим працівникам підприємств ОПК.

У перспективі це означає відновлення учбових центрів при підприємствах, закладів профтехосвіти, спеціалізованих кафедр у вишах.

Проблема нестачі молодих кадрів стає дедалі більш актуальною. На ДП «Антонов», наприклад, тільки 2,5% працівників – молоді спеціалісти. На інших підприємствах ситуація гірша: ДВ НВГК «Зоря» – «Машпроект» має 0,7% молоді, завод ім. В.О.Малишева – 0,6%.

На підприємствах, де зайнятий більший відсоток молоді – ДП «Електричні системи» (5,1%)  тощо – непоодинокі випадки масового призову юнаків відповідного віку, що негативно позначається на роботі виробництв.

Український союз промисловців і підприємців пропонує уряду розглянути можливість внесення відповідного законопроєкту, що надавав би відстрочку від призову таким спеціалістам для продовження їх професійної діяльності на підприємствах оборонно-промислового комплексу.  Ця відстрочка діятиме лише на період їх зайнятості на даних виробництвах.

Софія ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.