Вибухи та пожежі: як українські лікарні ставали місцем гибелі, а не порятунку 

На порозі нового року з Прикарпаття повідомили про трагедію — у реанімаційному відділення лікарні Косова внаслідок пожежі загинули троє пацієнтів, що лікувались від коронавірусу, та стільки ж медиків ушпиталили у тяжкому стані.

Згодом з'ясувалось, що причиною вибуху стала заупокійна свічка, яку медсестра запалила у приміщенні, перенасиченому киснем.

А рівно 12 років тому балон із киснем вибухнув у реанімаційному відділенні лікарні в Луганську. Тоді загинули шістнадцять людей.

Та це не єдині випадки, коли через людську помилку та нехтування елементарними правилами стається непроправне лихо. ІА Дивись.info вирішило пригадати про схожі трагедії за останнє десятиліття.

Луганськ, 2010. Шістнадцять імен

Дванадцять років тому 18 січня припадав на понеділок. Потужний вибух у стінах міської лікарні №7 прогримів у Луганську. На четвертому поверсі, де діяло реанімаційне відділення, близько 8.30 години ранку вибухнув балон із киснем.

Унаслідок цього пошкодились другий, третій, четвертий та п'ятий поверхи медзакладу, завалилась частина зовнішньої стіни, а людей під звалищем рятувальники шукали впродовж усього дня. За кілька годин знайшли трьох загиблих, ще п'ятьох без ознак життя підняли ближче до вечора.

Через кілька днів «Голос України» оприлюднить підсумок трагедії.

«Вибух кисневого балона забрав життя 16 осіб, серед яких 4 медпрацівники. 20 січня в області оголошено жалобу. Цього самого дня поховали загиблих», - написало видання 21 січня 2010-го.

Згадується, що інформації на той час було дуже мало. Рятувальники не розголошували деталей трагедії, а операція з порятунку людей тривала дві доби. У розслідуванні поставили крапку майже через два місяці.

Як повідомили на початку березня цього ж року в Луганському держгірпромнагляді, комісія з розслідування виявила, що причиною вибуху стало не тільки необережне використання кисневого балона, але і порушення технологій при його виготовленні і заправці.

Також під час експлуації балона допустили численні порушення. По-перше, їх використовували тільки у реанімаційних відділеннях, тоді як, згідно з правидами безпеки, це категорично заборонялося. Водночас балони обслуговували люди без належної кваліфікації, писав «Кореспондент».

Також комісія звернулась до прокуратури, аби відомство з'ясувало, де заправлялись балони, оскільки в документах не було інформації про постачальників.

Цього ж, 2010 року, Держгірпромнагляд провів перевірку лікарень і станцій, на яких наповнюють кисневі балони, щоб уникнути трагедій у майбутньому. За результатами 1288 рейдів, інспектори вилучили близько 800 балонів з киснем з лікарень. Ще майже дві з половиною тисячі балонів заборонили використовувати через порушення правил безпечної експлуатації. Водночас з'ясувалось, що в Україні (станом на 2010 рік - ред.) діяло лише 24 станції з відповідними ліцензіями, які гарантували якість медичного кисню.

Психоневрологічний диспансер, Луганщина

У грудні 2019 року в місті Старобільськ, що на Луганщині, сталось займання в одному з корпусів обласного психоневрологічного диспансеру. Загинуло четверо людей, ще троє — травмувалися.

За даними рятувальників, пожежа виникла у одній із палат закладу.

Запоріжжя, 2021. Чотири смерті

Третього лютого 2021 року горів один  із корпусів Запорізької обласної інфекційної лікарні. Унаслідок цього загинули четверо людей. Замання виникло близько 11 години вечора на першому поверсі в одній із палат.

Рятувальникам вдалось вивести вісім людей, водночас четверо осіб загинули. Однією із загиблих виявилась 26-річна лікарка-анастезіолог та троє пацієнтів, які перебували на штучній вентиляції легень.

За даними місцевої прокуратури, в одній із палат-боксів відділення анестезіології та інтенсивної терапії обласної інфекційної клінічної лікарні, де лікувались пацієнти з коронавірусом, через накопичення кисню з об’ємною концентрацією виникло загоряння через заупокійну свічку.

До трагедії призвели грубі порушення та недотримання вимог чинного законодавства щодо пожежної безпеки. Допустив трагедію колишній головний лікар медустанови Володимир Шинкаренко, а також завгосп, який відповідав за техногенний та протипожежний стан у лікарні.

Косів, 2021. П'ять смертей

Близько десятої вечора 28 грудня торік в палаті реанімаційного відділення Косівської центральної районної лікарні стався вибух, унаслідок якого загинуло три людини. Дванадцятеро пацієнтів вдалося евакуювати, ще 45 — перевели до інших медзакладів. Крім пацієнтів, постраждали троє медиків. Їхній стан наступного дня медики оцінили як надважкий, а шанси вижити — мінімальні.

90% опіків отримала 46-річна молодша медсестра лікарні. Про її смерть повідомили через два дні, передає Укрінформ. Ще одну медсестру, яка отримала 60% опіків тіла, наступного дня транспортували до Київського опікового центру медичним гелікоптером. 15% опіків тіла отримав 67-річний лікар Косівської лікарі: стан чоловіка медики оцінюють як стабільно важкий.

14 січня у Києві померла медсестра Світлана, у якої діагностували 60% опіків. Жінці було 58 років. У Косівській лікарні, у реанімації, вона працювала з першого дня відкриття .

«На жаль, попри те, що обставини таких резонансних пожеж відрізняються – причина майже завжди одна: грубе порушення правил пожежної безпеки. 28 грудня у Косівській лікарні саме дії людини – її необізнаність щодо елементарних законів фізики та нехтування правилами безпеки призвели до непоправних втрат», – повідомила у пострелізі Держслужба з надзвичайних ситуацій.

У той день в реанімації, де лікувались пацієнти з коронавірусом, працювало одночасно п'ять кисневих концентраторів: повітря перенасичилось киснем.

Коли констатували смерть одного із пацієнтів від covid-19, медик поставила заупокійну свічку. «За традицією», як підкреслили у ДСНС.

Від контакту відкритого вогню з перенасиченим киснем повітрям в реанімаційній палаті миттєво зайнялося медичне обладнання, тканина та інші предмети… У таких умовах швидкого поширення пожежі було не уникнути», – додали рятувальники.

У Міністерстві охорони здоров'я після трагедії на Прикарпатті ініціювали перевірки усіх лікарень, а також навчання з правил поводження з киснем у медзакладах.