Аби не гірше: що чекає на українську економіку нинішнього року

Так, через високу ціну на газ 3 підприємства скляної галузі України вже повністю зупинилися, а решта перейшли у стадію технологічного простою, щоб не допустити повної зупинки печей. У Павлограді тимчасово призупинив свою роботу один із найбільших хлібзаводів Дніпропетровоської області, що знаходиться у Павлограді. Підприємство не закупило необхідні запаси газу через його високу ціну, що зробило виробництво нерентабельним.

Вартість енергоресурсів лише один з викликів для української економіки цього року, кажуть експерти.

«Якщо відбудеться подальше підвищення цін на енергоресурси, то це спровокує ще вищі темпи інфляції. Також кінець минулого і початок нинішнього року показав, що знову з’являється ризик девальвації гривні, що може знизити купівельну спроможність, а відтак рівень життя, адже більшість українців отримують доходи в національній валюті. Ще один ризик – це продовження в тих чи інших формах карантинних обмежень, зокрема нові локдауни через нові хвилі пандемії коронавірусу. Також це загроза російської агресії, яка матиме, зокрема, і негативні наслідки для економіки. Також є ризики суто фінансові – якщо далі будуть зростати відсотки за єврооблігаціями, то є ризик навіть дефолту державного бюджету. Це головні економічні системні ризики, які чекають на нас цього року», – каже економіст Андрій Новак.

Якщо відбудеться подальше підвищення цін на енергоресурси, то це спровокує ще вищі темпи інфляції

Чи буде рік важчим для української економіки, залежатиме від того, як розвиватимуться події у цих сферах.

«Все залежатиме від того, які ризики відбудуться і якою мірою. Суто економічний аналіз робити важко, бо є багато аспектів військово-політичних, медичних. Неможливо прогнозувати такі речі, як дії Росії чи розвиток пандемії. В таких умовах економічне прогнозування перетворюється на ворожіння. Станом на сьогодні, ситуація є непередбачувана і важко щось спрогнозувати на місяць вперед, не те що на рік», - вважає економіст.

За прогнозами експертів Українського інституту майбутнього, цей рік буде для української економіки не набагато кращим за попередній. Серед головних викликів – енергетична криза, нестійкість цін на світових ринках, зокрема ціни на основні позиції українського експорту, ймовірність настання світової фінансової кризи, економічний шантаж з боку Кремля; скорочення інвестицій; відтік капталу з України; зростання вартості запозичень та подорожчання обслуговування зовнішнього боргу.

«Ми очікуємо доволі стриманий ріст економіки нинішнього року. Якщо говорити про реальне зростання ВВП, то, найімовірніше, це буде менше 2%. Також ми очікуємо подальше ослаблення гривні щодо долара, середньорічний курс в межах 28-29 гривень за долар і 30 гривень за долар наприкінці року. Ключовим ризиком є дорога енергія, вже сьогодні є прецеденти призупинки роботи окремих підприємств через високу ціну на газ. Якщо висока ціна триматиметься довго, це матиме негативний вплив на українську промисловість і призведе до зростання безробіття», – каже співзасновник та директор економічних програм Інституту майбутнього Анатолій Амелін.

Ключовим ризиком є дорога енергія, вже сьогодні є прецеденти призупинки роботи окремих підприємств через високу ціну на газ

З іншого боку, каже експерт, є чинники, які можуть допомогти економіці зіграти в «плюс»: збереження високих цін на сировинні ресурси, які Україна експортує; програма розвитку економіки від уряду – дешевші кредити, іпотека, допомога промисловості, експортерам; продовження проєктів «Великого будівництва», зокрема модернізація інфраструктури, включно із залізницею: прихід інвестицій, покращення бізнес-клімату.

«Але є ще ризики, які не можна виключати – це висока ймовірність світової фінансової  кризової корекції та нагнітання ситуації на кордонах. Навіть якщо не буде вторгнення, це матиме негативний вплив на рішення, які прийматимуть зовнішні та внутрішні інвестори, бізнес буде дуже обережно приймати рішення щодо інвестицій», – каже Анатолій Амелін.

Ще одним неприємним для підприємців трендом буде подальше посилення фіскальної політики. Влада анонсує обмеження можливості співпрацювати з юрособами для ФОП третьої групи єдиного податку. А з 1 січня програмні РРО-реєстратори вже є обов’язковими для окремих груп фізичних осіб-підприємців, які працюють з готівкою.

«Обов’язок ставити касові апарати – це загальноєвропейська практика. Це нормальний цивілізований шлях, який є неминучим, і немає сенсу проти нього протестувати. Рано чи пізно ми мусили до цього прийти і також не було сенсу це більше відкладати. Запровадження касових апаратів для частини ФОПів призведе до часткової детінізації торгівельного обороту, який був необлікований і неоподаткований. Серйозних потрясінь через це я не очікую, бо початок року показав, що побоювання через запровадження касових апаратів не справдилися. Які додаткові податкові надходження отримає від цього держава, можна буде говорити лише за підсумками першого кварталу», – каже Андрій Новак.

Тренд на збільшення фіскального навантаження, на жаль, неминучий

На думку Анатолія Амеліна, посилення податкового тиску на бізнес є неминучим.

«Спостерігається збільшення фіскального навантаження. З одного боку, є висока доля тіньової економіки, з якою намагаються боротися фіскали та законодавці. З іншого боку, саме тіньова економіка стала тою подушкою безпеки, яка допомогла Україні здолати попередні кризи. Але слабкій економіці зі руйнованою інфраструктурою потрібно багато ресурсів для соціальної підтримки населення та реалізації інфраструктурних проєктів, тому тренд на збільшення фіскального навантаження, на жаль, неминучий. Його можна компенсувати лише створенням стимулів для розвитку економіки, здешевленням ресурсів і спрощенням доступу до них. Загалом полегшення ситуації не буде, її покращити може лише притік інвестицій, а щоб вони прийшли, потрібно покращити бізнес-клімат, спростити адміністрування, зокрема податкове, провести судову реформу, щоб була можливість захисту приватної власності та інвестицій. Тоді можливий притік іноземних інвестицій, але наразі наше бачення ситуації доволі песимістичне», – підсумовує Анатолій Амелін.

Володимир ГАЛЕЧИК